- •1. Предмет курсу «Історія економіки та економічної думки».
- •2. Еволюційний шлях розвитку економіки та економічної думки.
- •3. Роль історії економіки та економічної думки для розуміння сучасності.
- •4. Виникнення економічної думки.
- •5. Економічна думка стародавнього Сходу.
- •6. Стародавній Єгипет та ек. Думка.
- •7. Стародавня Індія та розвиток поглядів на економіку.
- •8. Ек. Думка стародавньої Греції та Риму.
- •9. Розвиток ек. Думки в Західній Європі.
- •10. Історія ек. Думки у Київській Русі.
- •11. Меркантилізм та його основні постулати.
- •12. Російські та українські меркантилісти.
- •13. Виникнення класичної політичної економії в Англії і Франції
- •14. Економічні постулати теорії фізіократів у Франції
- •15. Ф.Кене та його «економічна таблиця»
- •16. Економічне вчення Адама Сміта
- •17. «Невидима рука ринку» Адама Сміта
- •18. Основні ідеї економічного вчення Давіда Рікардо (1772 –1823).
- •19. Проблема відтворення і криз.
- •20. Розвиток класичної школи в Англії та Франції
- •21. Погляди т. Мальтуса та н. Сеніора.
- •22. Теорія народонаселення т. Мальтуса.
- •23. Погляди Дж. Мак-Куллоха.
- •24. Політична економія у Франції.
- •25. Жан Батіст Сей та його економічні теорії.
- •26. Теорія «економічної гармонії» ф. Бастіа
- •27. "Гармонія інтересів" Генрі Чарльза Kepi (1793-1879 pp.)
- •28. Економічні романтичні погляди с. Сісмонді
- •29. Економічні концепції п. Прудона
- •30. Дрібнобуржуазний соціалізм п. Прудона
- •36. Утопічний соціалізм а.Сен-Сімона.
- •37. Ш. Фур’є та його методи дослідження.
- •38. Економічні погляди р.Оуена.
- •39. К. Маркс і ф. Енгельс та їх економічні погляди.
- •40. Теоретичні проблеми «Капіталу» к. Маркса.
- •41. Теорія додаткової вартості та аналіз економічної думки.
- •42. Розвиток Леніним марксистського економічного вчення.
- •43. Маркс-політик і Маркс-вчений.
- •44. Зародження маржиналізму та його представники.
- •45. Австрійська школа граничної корисності.
- •46. Субєктивізм та психологізм ф.Фон Візера.
- •48. Економічні ідеї консервативного дворянства.
- •49. Економічні ідеї декабристів.
- •50. Критика кріпацтва.
- •51. Економічна програма народництва.
- •52. Ліберально-народницький напрям та його основні ідеї.
- •53.Каразін в.Н. Та його погляди на реформування аграрних відносин.
- •54. Драгоманов м. Та його критика самодержавства.
- •55. Економічні погляди і. Франко.
- •56. Критичний аналіз теорії ринку, криз м. Туган-Барановського
- •57. Теорія циклів м. Туган-Барановського.
- •58. А.Маршал та його економічні теорії
- •59 . Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •60. Американська школа неокласики Дж, Кларк.
- •62. Теоретична сис-ма та ек-на програма Дж. М. Кейнса.
- •61. Математична школа в пе. Теоретичні мо-делі Вальраса,Парето.
- •63.Держ. Втруч. В економіку.
- •66. Неокейнстанські теорії економічного зростання.
- •67. Посткейнстаство, як справа розв'язання протиріч економічної системи.
- •68. Кейстантська теорія та економічна політика.
- •69. Монополізація економіки та еволюція неокласичних ідей у хх ст.
- •70. Перегляд неокласичної теорії ринку а. Маршалл.
- •71. Теорія недосконалої конкуренції Дж.Робінсона.
- •71. Теорія монополістичної конкуренції е.Чембреліна.
- •73. Й.Шумпетер та його теорія ефективної конкуренції.
- •74. Економічний лібералізм ф.Хайека.
- •75. Неокласичні теорії економічного зростання.
- •78.«Тетчеризм».
- •79. Відродження економічного лібералізму.
- •81. В.Ойкен та його погляди на ринкове господарство.
- •82. Французька школа неоліберизму. М. Алле.
- •83. Л. Ерхард та його господарські реформи.
- •84. Американський неолібералізм. Монетаризм. Економічні рогляди м.Фрідмена.
- •86. Ідейно - теоретиичні основи інституціоналізму.
- •87. Школи інституціоналістів
- •88. Неоінституціоналізм Дж.Ь Гелбрейта
- •89. Теорії трансформації капіталізму, 90. «Народний капіталізм» а. Берлі, с. Чейза, Дж. Кларка, м. Сальвадорі.
- •91. Теорії індустріального суспільства.
- •92. Теорія конвергенції.
- •93. Концепціїї футурології.
- •94. «Технотронна ера» з.Бжезинського.
- •95.Історичні умови появи ревізіонізму.
- •96. Погляди к. Каутського, р.Гільфердінга на економічний розвиток.
- •97. Сучасний соціал-реформізм.
- •98. Теоретична думка в радянських умовах.
- •99. Внесок с. Струміліна, й.Сталіна в економічну думку.
- •100. Нові підходи до економіки розвитку.
- •101. Розвиток економічних ідей в Україні в хіх-хх століттях.
- •102. Розвиток економічної теорії в сучасних умовах.
- •103. Дослідження в.Корнієнко, і.Лукінова, ю.Пахомова, а.Покритана, а.Чухно та інших.
62. Теоретична сис-ма та ек-на програма Дж. М. Кейнса.
Кейнсіанство – одна з провідних течій сучасної ек-ної думки. Джон Мейнард Кейнс (1883-1946)
У своїх книгах розглядає широке коло проблем, зокрема проблеми теорії ймовірності, монетарної ек-ки, наслідки мирної угоди, укладеної після 1-ої світової війни. Головна праця - “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей” (1936). Вчення Ке-йнса стало своєрідною реакцією на неокласичну школу і маржіналізм. Чітко сформулював новий напрям ек-ної теорії – теорія держ. регулювання ек-ки. На відміну від ін. буржуазних ек-стів, які зо-середжували свою увагу на діяльності окремих госп-ких од., значно розширив рамки досл-ня, ро-блячи спробу розглянути нац-не кап-не госп-во вцілому, оперувати агрегатними категоріями – величинами, котрі визначають рівень та темп зростання нац-ого доходу. У перебігу аналізу су-купних народногосп-ких величин прагнув встано-вити причинно-наслідкові зв’язки, залежності та пропорції між ними. Цим було покладено початок напрямові в ек-ній науці, який сьогодні наз. мак-роек-ним. Кейнс віддав перевагу загальноек-ним умовам В. Прийшов до висновку, що усі життєво важливі проблеми високорозвинутого кап-ого сус-ва слід шукати не на боці пропозиції ресурсів, чим займалася до цього часу неокласична ек-на думка, а на боці попиту, що забезпечує реаліза-цію цих ресурсів. Відповідно до з-ну Сея: пропо-зиція породжує свій власний попит. Піддав сумні-ву дію автоматичного механізму як на ринку то-варів, так і на ринку робочої сили та капіталу. Він поставив під сумнів існування в умовах монопол. кап-зму вільного руху цін у напрямку зниження.
Показав неможливість безмежного зниження но-рми % з метою стимулювання інвестицій. Поста-вив питання про неможливість зниження зар-пл у зв’язку з все зростаючим впливом профспілок.
Намагався показати, що механізм автоматичного зрівняння попиту та пропозиції, на якому базуєть-ся неокласична теорія, є утопією. Сучасний рі-вень В залежить від сукупного і ефективного по-питу, що забезпечений грішми, тобто від реаль-них витрат на придбання товарів та послуг. У зв’язку з цим звертає увагу на проблему реаліза-ції та показує, що неузгодженність саме у сфері попиту і створюють у кап-ому сус-ві головну пе-решкоду для використання ресурсів, що трудно-щі з реалізацією якраз й призводять до порушень процесу відтворення. Нац-ний доход витрачаєть-ся на спож-ня і нагромадження, складається з ос-обистого та виробничого попиту. Особисте спож-ня складає близько 2/3 всіх закуплених товарів та послуг. Розглядав доход, що є у розпоряджен-ні, як першочерговий фактор, що визначає стр-ру спож-ких витрат. Витрати на спож-ня зростають у міру збільшення цього доходу. Людина схильна споживати менше із зростанням її доходу – “ос-новний психологічний з-н”. Виробничий попит є показником бажання капіталістів інвестувати свої капітали. Він відображується в інвестиціях. Осно-вними факторами, що впливають на обсяг інвес-тицій є норма % і норма очікуваного прибутку. Ін-вестиції можуть здійснюватися лише у тому випа-дку, якщо очікуваний прибуток буде вищим, ніж %, що сплачується в рахунок отримання позики. Величину процента ставив у залежність від про-позиції та попиту на грошові засоби. Необхідна умова нормального розв-ку ек-ки та її перебуван-ня у стані рівноваги полягає у тому, щоб вакуум, утворюваний внаслідок розриву між рівнем дохо-ду та спож-ня заповнювався збільшенням інвес-тиційних витрат, котрі покликані поглинути все зростаючий обсяг заощаджень. Це можливо тіль-ки тоді, коли інвестиції = заощадженням. Заоща-дження здійснюють спож-чі, а інвестиції – вир-ки. Заощадження населення можуть бути єдиним фі-нансовим джерелом інвестицій під-в, а величина заощаджень та інвестицій в ек-ці повинні завжди співпадати. Але це зовсім не так на стадії плану-вання витрат. Вказував на існування 3-х мотивів, здатних спонукати людину зберігати гроші за-мість активів, що приносять доход (земля, будів-лі, акції, облігації). До них належать: трансакцій-ний мотив (бажання мати готівку для непередба-чених платежів), мотив остороги та спекулятив-ний мотив (страх втратит капітал). Цілісна карти-на ек-ної сис-ми відповідно може бути представ-лена такою схемою. Сукупний попит становить суму витрат сус-ва на спож-ня та очікуваних вит-рат сус-ва на інвестиції. Існує єдиний рівень нац-ого доходу, при якому сукупні витрати сус-ва (су- купний попит) = нац-ому прибутку (сукупній про-позиції). Це і є необхідний рівень рівноваги нац-ого доходу. Ек-на сис–ма не зможе досягти рівно-ваги за будь-якого ін. рівня нац-ого доходу, бо в цьому випадку плани покупців не будуть співпадати з діями вир-ків.
Основоположним є твердження про те, що ціни на продукцію та зар-пл у короткостроковому пе- ріоді, нееластичні у напрямку зниження, тобто падіння сукупного попиту не справляє впливу на їх рівень. Це призводить до того, що крива сукуп-ної пропозиції є горизонтальною лінією. Як тільки досягається рівень повної зайнятості, крива суку-пної пропозиції перетворюється у вертикаль. Функ-ня ек-ки на горизонтальному відрізку - знач-ний надлишок виробн. потужностей і безробітних , тому розширення сукупного попиту призведе до збільшення реального обсягу В і зайнятості, а не рівня цін. Кейнсіанці вважають, що сукупний по-пит нестабільний навіть якщо і не відбувається ніяких змін у пропозиції грошей. Зниження сукуп-ного попиту вплине на обсяг В та зайнятість. Мі-нливість сукупного попиту та нееластичність цін означає, що безробіття може збільшуватися і зберігатися у ринковій ек-ці протягом тривалого часу. Щоб уникнути величезних витрат від спадів та криз, необхідно активне макроек-не регулюва-ння сукупного попиту з боку держави. Конкретні напрями державного втручання в ек-ку і держ. регулювання охоплюють 3 основні сфери: грошо-вий обіг та грошову політику, нагромадження ка-піталу та інвестування і реалізацію виробленних товарів. У своїй книзі “Загальна теорія зайнятос-ті, % та грошей” Кейнс розглядав гроші як 1 з ти-пів багатства та частина портфелів активів, яку господарюючі агенти бажають зберігати у формі грошей, залежить від того, наскільки високо вони оцінюють властивість ліквідності. Кейнсіанська теорія попиту на гроші зветься теорією “переваги ліквідності”. Ліквідність – це можливість продати за од. часу максимально дорожче будь-яке май- но. Збільшення номінального доходу викликає збільшення попиту на гроші, що обумовлено іс-нуванням трансакційного мотиву та мотиву обе-режності. Зниження норми позичкового % також збільшує попит на гроші, що зумовлено існуван-ням спекулятивного мотиву. Виступав прихиль-ником наявності великої к-ті грошей в обігу, що повинно було впливати на зниження % ставки. Це повинно було стати стимулом зменшення “об-ережності ліквідності” та зростання інвестицій. Вважав, що високий % є перешкодою для пере-творення грошових ресурсів в інвестиції, відстою- вав необхідність максимального зниження рівня % як засобу, який заохочує використання нагро-маджень на виробничі цілі.
Від Кейнса бере початок концепція дефіцитного фінансування або штучного накачування грошей в ек-ку, що є доповненням до загального потоку витрат і компенсує недостатній попит, зайнятість та прискорює зростання нац-ого доходу. Основ-ним стратегічним напрямом ек-ної політики дер-жави повинна стати підтримка інвестиційної дія-льності, сприяння тому, щоб максимально мож-ливо заощадження перетворювалися у капітало-вкладення. Зменшення рівня інвестиційної діяль-ності вважав основною причиною Великої Депре-сії 30-х років. Щоб подолати основну слабкість кап-ної ек-ки держава повинна брати на себе ф-ції безпосереднього капіталовкладчика. Концепт-ція Кейнса серед найважливіших заходів, здат-них компенсувати відставання попиту, активізу-вати “схильність до спож-ня”, виділяє проведення фіскальної політики, що регулює величини чис-тих податків та держ. закупівель.
При загрозі ек-ого спаду уряд може протидіяти цьому шляхом скорочення податків, збільшення трансфертних платежів чи підвищення видатків на оборону, розв-к інфраструктури або інші цілі. При загрозі інфляції уряд може підвищити подат-ки, зменшити трансфертні платежі, відкласти за-плановані державні закупівлі. Зміна рівня рівно-ваги нац-ого доходу відбувається більшою мі-рою, ніж зміни висхідного рівня автономних вит-рат, що його викликали. Це поняття у макроек-ної теорії відоме як мультиплікаційний ефект.
Мультиплікатор витрат визначається як відношу-ння відхилень від рівновісного доходу до почат-кової зміни у випадках (на інвестиції), що викли-кали цю зміну. ΔY=ΔI*(1/(1-r)), деY – приріст до-ходу; I – приріст інвестицій, що викликав приріст доходу;r - “гранична схильність до спож-ня”;1/ 1-r – це і є величина мультиплікатора, що виражена через “граничну схильність до спож-ня”. За даних обставин може бути встановлено певне співвід-ношення між доходом та інвестиціями, яке слід назвати мультиплікатором. Виходячи з цієї фор-мальної алгебраїчної залежності – зростання ін-вестицій автоматично веде до зростання зайня-тості та до пропорційного зростання нац-ого до-ходу, а коефіцієнтом пропорційності є величина мультиплікатора.
Кейнсіанська революція – це була справжня ре-волюція в ек-ому мисленні: відбулася раптова і дивовижно швидка трансформація усієї теорети-чної сфери, включаючи метафізичне “бачення” ек-ого процесу, з якого починалися всі попередні теорії.