54. Драгоманов м. Та його критика самодержавства.

М.П. Драгоманов (1841—1895) - видатний український мис-литель, історик, публіцист, етнограф, літературний критик - один із лідерів Київської «Старої громади». М. Драгоманов посідав ви-значне місце в громадсько-політичному та науковому житті України. Він не був економістом, хоч суспільно-економічним проблемам присвячено значну частину його наукового доробку.

У наукових працях, які друкувалися багатьма європейськими мовами. М. Драгоманов висвітлює питання історії, літератури, філософії, релігії, фольклору. У численних публіцистичних тво-рах він викриває антинародну суть самодержавства, характери-зуючи його як перешкоду на шляху прогресивного суспільного розвитку, закликає до об'єднання всіх народів Росії в боротьбі проти самодержавства.

Неоціненними є заслуги Драгоманова в розвитку української національної ідеї. Він палкий прихильник возз'єднання українсь-ких земель, розвитку національної культури, борець із насильни-цькою русифікацією за право українського народу користуватися рідною мовою.

Громадсько-політичну програму М. Драгоманова найповніше викладено в «Передньому слові» до першої збірки «Громада», що видавалась ним за кордоном. Він спирається на ідеї дрібнобуржу-азного соціалізму Прудона із засадами «громадівства» (соціаліз-му) федералізму й анархізму.

Велику увагу приділяв Драгоманов пореформеним аграрним відносинам. Він позитивно оцінював реформу, проте бачив її ан-тинародну спрямованість і писав, що реформа була проведена в інтересах поміщиків, капіталістів і самодержавства, а селяни оде-ржали лише особисту волю без землі. А це погіршило становище селянства, оскільки до феодальних форм експлуатації, які багато в чому збереглися, додалися капіталістичні форми.

Важливим у характеристиці світогляду Драгоманова є розу-міння ним проблем капіталізму. На відміну від народників він не тільки не заперечував капіталістичного розвитку, а й бачив, що Росія вже стала на цей шлях.

Драгоманов правильно зазначав, що розвиток капіталізму сприяє розвитку продуктивних сил, прискорює технічний про-грес. Водночас, він бачив і негативні риси капіталізму - кризи, безробіття тощо. Для критичного аналізу капіталістичного виро-бництва Драгоманов намагався використати політичну економію. Високо оцінюючи фундаментальні праці західних економістів, він наголошував на необхідності їх перекладу, що сприяло б роз-витку в країні економічної думки.

Велику увагу приділяв Драгоманов тяжкому становищу робітничого класу за умов капіталізму і пропонував заходи для його поліпшення: підвищення заробітної плати, створення на-лежних умов праці, освіта тощо. Найпершу умову радикальної зміни становища робітників і селян він бачив у знищенні при-ватної власності.

Заслуговує на увагу розуміння Драгомановим майбутнього суспільства. Його він пов'язував із соціалізмом (громадівством), що, на його думку, є досконалішим, ніж капіталізм, суспільним ладом. Під соціалізмом він розумів такий спосіб виробництва, за якого фабрики, заводи і продукти праці належатимуть робітни-чим громадам, а земля й результати сільськогосподарського ви-робництва - сільським громадам. Перехід до такого ладу мав бу-ти тільки еволюційним.

Для характеристики світогляду Драгоманова важливо з'ясува-ти його ставлення до марксизму. Він заперечував марксистську теорію класової боротьби, теорію соціалістичної революції, дик-татури пролетаріату. Соціалізм для нього був справою далекого майбутнього. Першочергове завдання соціалістів він бачив у за-воюванні політичних свобод і здійсненні соціально-економічних реформ.

Оцінюючи суспільно-економічні погляди М. Драгоманова в цілому, слід зазначити, що він був ідеологом дрібної буржуазії, але як реформіст змикався з буржуазним лібералізмом.