![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •3. Видатні діячі культури хіх ст.
- •5. Визначення поняття «культура»
- •6. Визначення поняття «мистецтво»
- •7. Визначення понять «Захід» і «Схід» у світовій культурі
- •8. Виникнення християнства
- •9. Візантійська культура – визначне явище світової культури
- •10. Візантійське музичне мистецтво
- •11. Візантійське образотворче мистецтво
- •12. Візантійський художній стиль
- •13. Внесок українських суспільно-громадських та культурних зв’язків в розробку проблеми культурно-історичного процесу
- •14. Вплив візантійської культури на культуру київської Русу
- •16. Головні риси сучасної культури
- •17. Грецька культура класики
- •18. Грецька культура періоду еллінізму
- •19. Давньогрецька міфологія
- •20. Давньогрецька модель світу
- •21. Давньогрецький театр
- •22. Давньокитайська культура
- •23. Давньоримська модель світу
- •24. Джерела формування візантійської культури
- •25. Діалектика взаємодії духовних та матеріальних форм культури
- •26. Досягнення грецької літератури
- •27. Досягнення грецької філософії
- •28. Духовна культура Єгипту
- •29. Егейська культура
- •30. Епохи всесвітнього культурного прогресу (технологічна історія соціуму)
- •31. Європейський художньо-культурний напрям – реалізм
- •32. Загальні закономірності існування давніх культур
- •33. Загальноєвропейський художній стиль – готичний
- •34. Загальноєвропейський художні стиль – романський
- •35. Зародження гуманізму в епоху Ренесансу
- •36. Західноєвропейські концепції ігрової кульутри
- •37. Значення кульутри перших цивілізацій
- •38. Значення первісності в історії світової кульутри
- •39. Ідейно-художній рух романтизму у Західній Європі
- •40.Імпресіонізм
- •41.Індо-буддиський тип кульутри
- •42.Ісламський тип кульутри
- •43.Історичний тип кульутри – національний
- •44. Історичні особливості формування культури перших цивілізацій
- •45.Історичні умови формування кульутри нового часу
- •46.Історичні умови формування середньовічної культури
- •47. Історичні умови формування української етнічної спільності та її культури (хіv-хvі ст.)
- •48.Класицизм та Україна
- •49.Класичність
- •50.Конфуціансько-даосиський тип культури
- •51. Критерії культурного прогресу
- •52.Культура – атрибут цивілізації
- •53. Культура Греції архаїчного періоду
- •54.Кульутра епохи Римської імперії
- •55.Кульутра епохи Римської республіки
- •56. Культура Месопотамії
- •57.Кульутра раннього Риму
- •58.Культура різних верств населення в епоху Середньовіччя
- •59. Кульутура Стародавнього Єгипту
- •60. Культура України у хvіі-хvііі ст.
- •61.Культура як історична практика та соціальна пам'ять людства
- •62.Культурна самобутність
- •63.Культурне життя Західної Європи в період реформації
- •64.Культурні рівні
- •65.Культурологічна концепція Ніцше
- •66. Культурологічна модель Данилевського
- •67. Культурологічна проблема Канта
- •68. Культурологічна теорія Сорокіна
- •69. Культурологічна модель Шпенглера
- •70.Культурологічна теорія Юнга
- •71.Культурологічні погляди Шиллера
- •72.Людина – суб’єкт кульутри
- •73. М. Грушевський та культурологічні проблеми
- •74.Мислителі Давньої Греції, Риму та раннього християнства про культуру
- •75.Мистецтво Відродження
- •76.Мистецтво Київської Русі
- •77.Мистецтво рококо в Україні
- •78.Наукові критерії зіставлення західного та східного розвитку культури
- •79. Національно-культурне відродження України в умовах суверенності
- •80. Негритюд
- •81.Основні напрямки мистецтва
- •82.Основні риси європейської кульутри хіх ст.
- •83. Основні риси Європейської кульутри хх ст.
- •84.Особливості кульутри Стародавнього Риму
- •85.Особливості кульутри Стародавньої Греції
- •86.Особливості первісної кульутри
- •87.Особливості розвитку української кульутри хvіі -хіх ст.
- •88.Особливості середньовічної культури
- •89. Первісне мистецтво
- •90.Поняття «культура» в епоху Відродження
- •91.Предсловянське населення України та його культура
- •92.Проблеми культури в працях просвітителів
- •93. Ранні форми релігії
- •94. Різноманітність поглядів на суть культури
- •95. Рококо
- •96. Роль Великих географічних відкриттів у пізнанні Заходом сходу
- •97. Самобутність давньоіндійської культури
- •98. Середньовічна наука
- •99. Середньовічне образотворче мистецтво
- •100. Середньовічний театр
- •101. Співвідношення понять «світова» та «національна» культура
- •102. Становлення інформаційної цивілізації
- •103. Становлення української кульутри хііі-хv ст.
- •104.Стилі як загальні мистецькі форми в історії кульутри
- •105. Структурно-антропологічна ситуація Леві-Строса
- •106. Теорія виховання Дж. Локка
- •107. Україна за науковими критеріями Шейніса
- •108. Українська культура між Заходом та Сходом
- •109. Українська кульутра радянського періоду
- •110. Українське бароко
- •111. Феномен «маскульту»
- •112. Філософія б. Паскаля, р. Декарта
- •113. Філософська думка в епоху Середньовіччя
- •114. Філософські течії у Візантї
- •115. Характерні риси античної кульутури
- •116. Християнський тип кульутри
- •117. Художні традиції християнської культури
- •118. Цивілізаційно-інноваційним метод дослідження історії культури
- •119. Цивілізація
- •120. Шедеврсвітової літератури – Біблія
57.Кульутра раннього Риму
Культура римської цивілізації має тисячолітню історію, її значення для світової цивілізації важко переоцінити. Латинська мова, яка була носієм цієї культури, справила вплив на цілу групу мов, так званих романських. Таке ж значення мають досягнення римлян в архітектурі, образотворчому мистецтві, в системі державного й приватного права, адміністративного управління та форм організації суспільного життя .Історію Римської держави традиційно поділяють на три великих періоди — ранній Рим, або царський період, Римська республіка та Римська імперія. Вони мають ще і внутрішнє членування. У періоді раннього Риму виділяють етруську епоху й суто царську, тим більше, що деякі римські царі були етрусками з походження. Давній Рим розташований на території сучасної Італії, що на Апеннінському півострові, який омивається Середземним морем. Справами, належними римлянину, особливо вельможному, визнавалися політика, війна, землеробство, розробка права (цивільного та сакрального) та історіографія. На цій основі створювалася рання культура Риму. Іноземний вплив, перш за все грецький, що проникав крізь грецькі міста на півдні сучасної Італії, а потім безпосередньо з Греції та Малої Азії, сприймався лише остільки, оскільки він не суперечив римській системі цінностей або перероблявся відповідно до неї. У свою чергу, римська культура за часів свого розквіту значно вплинула на сусідні народи та на наступних розвиток Європи. Для ранньоримського світогляду було характерне відчування себе як вільного громадянина з почуттям належності до суспільної общини та пріоритета державних інтересів над особистими, у поєднанні з консерватизмом, який полягав у наслідуванні звичаїв і традицій предків. У II – I ст. до н. е. стався відхід від цих настанов та посилився індивідуалізм, особистість почала протиставлятися державі, переосмислювалися навіть деякі традиційні ідеали. Стиль давньоримського живопису відображає грецький вплив, і зразками, що збереглися, є переважно фрески, які використовувалися для прикрашання стін та стелі заміських вілл, хоча у римській літературі є згадки про малюнки на дереві, слоновій кістці та інших матеріалах. Декілька зразків римського живопису було знайдено в Помпеях, і на основі цих зразків історики поділяють розвиток давньоримського живопису на 4 періоди. Первісний стиль практикувався з початку II ст. до н. е. до початку чи середини I ст. до н. е. Переважно то були імітації мармуру чи кам’яної кладки, хоча іноді зустрічалися зображення міфологічних персонажів. Другий стиль живопису почав розвиватися з початку I ст. до н. е., коли художники намагалися відобразити реалістичні тривимірні архітектурні деталі та ландшафти. Третій стиль розвинувся за правління Октавіана Августа і відмовився від реалізму попереднього стилю на користь звичайного орнаменту. Невеликі архітектурні види, пейзажі чи абстрактні візерунки розміщувалися по центру, з монохромним заднім планом. Четвертий стиль, який виник у 1 ст., зображував сцени з міфології, хоча малюнки архітектурних деталей чи абстрактні візерунки ще залишалися. Портретна скульптура у Давньому Римі використовувала як класичні, так і енергійні пропорції, з часом перетворившися на суміш реалізму та ідеалізму. За правління династій Антонінів та Северів, у скульптурах почали переважати пишніші волосся та бороди, що створювалося глибшим різьбленням і висверлюванням. Вдалими були також рельєфні скульптури, які зображували перемоги римлян. Латинська література із самого початку знаходилася під впливом грецької. Деякі з найдавніших існуючих творів являють собою історичні епоси, що розповідають про ранню римську воєнну історію. Із розвитком Республіки, автори почали створювати поезію, комедії, трагедії та історичні твори. Римська музика значною мірою базувалася на грецькій і грала важливу роль у багатьох аспектах життя давніх римлян. У римських збройних силах музичні інструменти, такі, як tuba (довга труба) чи cornu (інструмент, подібний до валторни), використовувалися для подачі різноманітних команд, в той час як bucina (можливо, сурма чи ріжок) та lituus (можливо, видовжений інструмент у формі букви J) вживалися для церемоніальних потреб. Музика гралася у амфітеатрах між боями та в odea (театрах), і для цього, як відомо, використовувалися cornu та hydraulis (водяний орган). Більшість релігійних ритуалів супроводжувалася музичними виставами, із використанням tibiae (подвоєних труб) під час жертвоприношень, цимбалів та тамбуринів – в оргіях, і майже завжди - тріскачки та гімни. Деякі музичні історики вважають, що музика використовувалася майже в усіх публічних церемоніях. Але досі не можна однозначно стверджувати, що давні римляни зробили значний внесок до теорії чи практики музики. Виникнення театрального мистецтва в Римі пов'язане з святами збору урожаю. Самобутнім римським театральним жанром були сатури — побутові комічні сценки, що включали діалоги, спів, музику і танці (своєрідний прообраз сучасної оперети). Пізніше почали ставитися комедії та трагедії за грецьким зразком. Акторами у римським театрах були вільновідпущеники чи раби; вони займали, як правило, низьке суспільне положення. У Римі уперше виникають професійні акторські трупи та камерні (для невеликого числа глядачів) театральні вистави.