![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •3. Видатні діячі культури хіх ст.
- •5. Визначення поняття «культура»
- •6. Визначення поняття «мистецтво»
- •7. Визначення понять «Захід» і «Схід» у світовій культурі
- •8. Виникнення християнства
- •9. Візантійська культура – визначне явище світової культури
- •10. Візантійське музичне мистецтво
- •11. Візантійське образотворче мистецтво
- •12. Візантійський художній стиль
- •13. Внесок українських суспільно-громадських та культурних зв’язків в розробку проблеми культурно-історичного процесу
- •14. Вплив візантійської культури на культуру київської Русу
- •16. Головні риси сучасної культури
- •17. Грецька культура класики
- •18. Грецька культура періоду еллінізму
- •19. Давньогрецька міфологія
- •20. Давньогрецька модель світу
- •21. Давньогрецький театр
- •22. Давньокитайська культура
- •23. Давньоримська модель світу
- •24. Джерела формування візантійської культури
- •25. Діалектика взаємодії духовних та матеріальних форм культури
- •26. Досягнення грецької літератури
- •27. Досягнення грецької філософії
- •28. Духовна культура Єгипту
- •29. Егейська культура
- •30. Епохи всесвітнього культурного прогресу (технологічна історія соціуму)
- •31. Європейський художньо-культурний напрям – реалізм
- •32. Загальні закономірності існування давніх культур
- •33. Загальноєвропейський художній стиль – готичний
- •34. Загальноєвропейський художні стиль – романський
- •35. Зародження гуманізму в епоху Ренесансу
- •36. Західноєвропейські концепції ігрової кульутри
- •37. Значення кульутри перших цивілізацій
- •38. Значення первісності в історії світової кульутри
- •39. Ідейно-художній рух романтизму у Західній Європі
- •40.Імпресіонізм
- •41.Індо-буддиський тип кульутри
- •42.Ісламський тип кульутри
- •43.Історичний тип кульутри – національний
- •44. Історичні особливості формування культури перших цивілізацій
- •45.Історичні умови формування кульутри нового часу
- •46.Історичні умови формування середньовічної культури
- •47. Історичні умови формування української етнічної спільності та її культури (хіv-хvі ст.)
- •48.Класицизм та Україна
- •49.Класичність
- •50.Конфуціансько-даосиський тип культури
- •51. Критерії культурного прогресу
- •52.Культура – атрибут цивілізації
- •53. Культура Греції архаїчного періоду
- •54.Кульутра епохи Римської імперії
- •55.Кульутра епохи Римської республіки
- •56. Культура Месопотамії
- •57.Кульутра раннього Риму
- •58.Культура різних верств населення в епоху Середньовіччя
- •59. Кульутура Стародавнього Єгипту
- •60. Культура України у хvіі-хvііі ст.
- •61.Культура як історична практика та соціальна пам'ять людства
- •62.Культурна самобутність
- •63.Культурне життя Західної Європи в період реформації
- •64.Культурні рівні
- •65.Культурологічна концепція Ніцше
- •66. Культурологічна модель Данилевського
- •67. Культурологічна проблема Канта
- •68. Культурологічна теорія Сорокіна
- •69. Культурологічна модель Шпенглера
- •70.Культурологічна теорія Юнга
- •71.Культурологічні погляди Шиллера
- •72.Людина – суб’єкт кульутри
- •73. М. Грушевський та культурологічні проблеми
- •74.Мислителі Давньої Греції, Риму та раннього християнства про культуру
- •75.Мистецтво Відродження
- •76.Мистецтво Київської Русі
- •77.Мистецтво рококо в Україні
- •78.Наукові критерії зіставлення західного та східного розвитку культури
- •79. Національно-культурне відродження України в умовах суверенності
- •80. Негритюд
- •81.Основні напрямки мистецтва
- •82.Основні риси європейської кульутри хіх ст.
- •83. Основні риси Європейської кульутри хх ст.
- •84.Особливості кульутри Стародавнього Риму
- •85.Особливості кульутри Стародавньої Греції
- •86.Особливості первісної кульутри
- •87.Особливості розвитку української кульутри хvіі -хіх ст.
- •88.Особливості середньовічної культури
- •89. Первісне мистецтво
- •90.Поняття «культура» в епоху Відродження
- •91.Предсловянське населення України та його культура
- •92.Проблеми культури в працях просвітителів
- •93. Ранні форми релігії
- •94. Різноманітність поглядів на суть культури
- •95. Рококо
- •96. Роль Великих географічних відкриттів у пізнанні Заходом сходу
- •97. Самобутність давньоіндійської культури
- •98. Середньовічна наука
- •99. Середньовічне образотворче мистецтво
- •100. Середньовічний театр
- •101. Співвідношення понять «світова» та «національна» культура
- •102. Становлення інформаційної цивілізації
- •103. Становлення української кульутри хііі-хv ст.
- •104.Стилі як загальні мистецькі форми в історії кульутри
- •105. Структурно-антропологічна ситуація Леві-Строса
- •106. Теорія виховання Дж. Локка
- •107. Україна за науковими критеріями Шейніса
- •108. Українська культура між Заходом та Сходом
- •109. Українська кульутра радянського періоду
- •110. Українське бароко
- •111. Феномен «маскульту»
- •112. Філософія б. Паскаля, р. Декарта
- •113. Філософська думка в епоху Середньовіччя
- •114. Філософські течії у Візантї
- •115. Характерні риси античної кульутури
- •116. Християнський тип кульутри
- •117. Художні традиції християнської культури
- •118. Цивілізаційно-інноваційним метод дослідження історії культури
- •119. Цивілізація
- •120. Шедеврсвітової літератури – Біблія
27. Досягнення грецької філософії
Давнім грекам належить пріоритет створення філософії як науки про загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення, системи ідей, поглядів на світ і місця в ньому людини; досліджує пізнавальне, ціннісне, етичне та естетичне ставлення людини до світу. Філософія - любов до Мудрості - сформувала метод, який міг використовуватися в різних сферах життя. Знання мали практичний сенс, вони створили грунт для мистецтва-майстерності - «техне», але вони набували і значимість теорії, знання заради знання, знання заради істини Грецька філософія не може бути зрозуміла без естетики - теорії краси і гармонії. Давньогрецька естетика була частиною нерозчленованого знання. Зачатки багатьох наук ще не відбрунькувалися в самостійні галузі від єдиного древа людського пізнання. Ідея краси світу проходить через всю античну естетику. У світогляді давньогрецьких натурфілософів немає ні тіні сумніву в об'єктивному існуванні світу і реальності його краси. Для перших натурфілософів прекрасне - це загальна гармонія і краса Всесвіту. У тому вченні естетичне і космологічне виступають в єдності. Всесвіт для давньогрецьких натурфілософів - космос (Всесвіт, світ, гармонія, прикраса, краса,. Наряд, порядок). Під загальну картину світу включається уявлення про його гармонії, краси. Тому спочатку всі науки у Стародавній Греції були об'єднані в рдну - космологію. На відміну від стародавніх єгиптян, що розвивають науки в практичному аспекті, стародавні греки віддавали перевагу теорії. Філософія і філософські підходи до вирішення будь-якої наукової проблеми лежать в основі давньогрецької науки. Тому виділити учених, які займалися «чистими» науковими проблемами, не можна. У Древній Греції все вчені були філософами, мислителями і володіли знанням основних філософських категорій. Найбільшими філософами Стародавньої Греції є: Сократ, Платон і Арістотель. Сократ - один з родоначальників діалектики як методу пошуку й пізнання істини. Головний принцип - «Пізнай самого себе і ти пізнаєш весь світ», тобто переконання в тому, що самопізнання - шлях до осягнення істинного блага. В етиці чеснота дорівнює знання, отже, розум штовхає людину на добрі вчинки. Людина знає не стане надходити погано. Сократ викладав своє вчення усно, передаючи знання у вигляді діалогів своїм учням, з творів яких ми іузналі про Сократа. Так, з творів Платона «Діалоги з Сократом» світ дізнався про існування легендарної Атлантиди. Вчення Платона - перша класична форма об'єктивного ідеалізму. Ідеї (серед них вища - ідея блага) - вічні і незмінні прообрази речей, всього того, що минає і мінливого буття. Речі - подібність і відбиток ідей. Ці положення викладені у творах Платона «Бенкет», «Федр», «Держава» та ін У діалогах Платона ми знаходимо багатогранну характеристику прекрасного. При відповіді на запитання: «Що є прекрасне?» Він намагався охарактеризувати саму сутність краси. У кінцевому рахунку, краса для Платона є естетично своєрідна ідея. Пізнати її людина може, тільки перебуваючи у стані особливого натхнення. Концепція краси у Платона ідеалістична. Раціональна в його вченні думка про специфічність естетичного переживання. Учень Платона - Арістотель, був вихователем Олександра Македонського. Він є основоположником наукової філософії, лотки, вчення про основні принципи буття (можливості та здійснення, формі і матерії, причини і цілі). Основні сфери його інтересів - людина, етика, політика, мистецтво. Аристотель - автор книг «Метафізика», «Фізика», «Про душу», «Поетика». На відміну від Платона для Аристотеля прекрасне не об'єктивна ідея, а об'єктивне якість речей. Величина, пропорції, порядок, симетрія - властивості прекрасного. Краса, за Арістотелем, укладена в математичних пропорціях речей «тому для її розуміння слід займатися математикою. Аристотель висунув принцип пропорційності людини і прекрасного предмета. Краса в Аристотеля виступає як міра, а мірою все є сама людина. У порівнянні з ним прекрасний предмет не повинен бути «надмірною». У цих міркуваннях Аристотеля про справді прекрасному міститься той же гуманістично й принцип, який виражений і в самому античному мистецтві. Філософія відповідала потреби людської орієнтації людини, порвавши з традиційними цінностями і звернувся до розуму як до способу з'ясування проблем, знаходження нового, несподіваного рішення.