37. Значення кульутри перших цивілізацій

Культура Месопотамії

У IV-III тис. до н.е. на території Месопотамії (з грец. – Межиріччя), створилася рання цивілізація, яка дістала назву «Шумеро-Аккадська культура». Ця культура була основою подальшої вавилонської культури. До найвищих досягнень цієї культури треба віднести: розквіт храмобудівництва, мистецтво гліптики (різьба на печатках), виникнення клинописної писемності та нових форм літератури, досягнення в сфері математики та астрономії. Шумери першими винайшли колесо до візка, гончарний круг та бронзу. Але все ж особливе значення мають їх досягнення в сфері мистецтва. Уся культурна спадщина Месопотамії значною мірою була сприйнята на Близькому Сході, а також була запозичена завойовниками Вавилону – персами.

Своєрідність культури Стародавнього Єгипту

Історія державності та культури Стародавнього Єгипту поділяється на кілька періодів: Раннього (3100-2700 рр. до н.е.), Стародавнього (2700-2160 рр. до н.е.), Середнього (2134-1786 рр. до н.е.) та Нового (1575-1087рр. до н.е.) царства. Для усіх цих періодів характерна своєрідність культурного розвитку. Єгиптяни зробили вагомий внесок в астрономію, створивши сонячний календар. Інший важливий внесок у розвиток астрономії – розподіл доби на 24 години. В епоху Нового Царства було створено водяний та сонячний годинники. Єгипетська математика також виникла з потреб господарства. З епохи Середнього Царства вже існували збірники задач. З цього періоду у Єгипті удосконалюються знаряддя праці, будуються іригаційні системи – Фаюмський оазис. З Раннього Царства накопичилося багато знань у сфері анатомії та медицини, з’явилися лікарі різних спеціальностей. Існували практичні посібники для лікарів, хоча в них ще наука перепліталася з магією. В Єгипті існував своєрідний інтелектуальний центр «Будинок життя», у якому створювалися філософські трактати, священні та магічні книги. Культура Стародавнього Єгипту в значній мірі сприяла історичному та культурному розвитку народів Азії, античної Греції та Риму. Художні та наукові досягнення єгиптян стали основою для подальшого розвитку світової культури.

Культура Індії

Культура Індії - одне з унікальних явищ світової культури. Специфіка індійської культури почала формуватися ще в 4 тис. до н.е. Завдяки розкопкам у басейні ріки Інд виявилося існування в ті часи високорозвиненої культури міського типу, що за рівнем відповідала культурам Месопотамії та Стародавнього Єгипту. Це так звана індська цивілізація, яка ще відома за назвами двох відкритих поселень – Мохеджо-Даро й Хараппі. Найбільш вражаючим культурним досягненням була досконала система водопроводу та каналізації, якої не мала жодна інша давня культура, навіть римська. Причини зникнення індської цивілізації на початку II тис. до н.е. залишаються не з’ясованими (можливо, це природні катаклізми або набіги завойовників).

38. Значення первісності в історії світової кульутри

Первісність здається нам сьогодні далеким минулим людства. А залишки архаїчних племен сприймаються як музейна екзотика. Проте сліди первісності продовжували існувати на протязі усієї історії людства, органічно впітаючись в культур подальших епох. У всі часи люди продовжували вірити у прикмети, приріст, число «13», віщі сни, ворожбу, інші забобони, що є відгомоном первісної кульутри. Розвинені кульутри зберегли магічне відношення до світу в своїх культах ( віра у чудотворну силу мощів, зцілення святою водою, таїнство соборування та дієприкметника у християнстві). Фольклор зберіг відгомони магії та міфу в піснях та казках. Худоня культура постійно використовувала міфи для своїх сюжетів і образів. У ХХ ст. вплив міфу на літературу виявляється в ускладненні символіки, тяжінні до притчі, смислової багатошаровості художніх текстів. Представлення первісних людей відбиваються також в сучасних мовних фразеологізмах. Наприклад, міфологічний образ «вовка-розбійника» привів до виникнення фразеологізму «вовча хватка». Скріплення як магічна дія відтворюється у виразах «розв’язати мову», «зв’язати по руках і ногах». Дзеркало як магічний символ кордону між земним та потойбічним світом породило фразеологізми «як у воду дивитися», «як в дзеркалі. Можна з упевненістю сказати, що основні структури первісного світосприйняття живуть в глибинах психіки кожної сучасної людини і при певних обставинах вириваються назовні. Кризові стани суспільства, явища, які наука не може пояснити, смертельні хвороби, які вона не може вилікувати, небезпечні, але значимі для людині ситуації – ось той фундамент, на якому відроджуються старі та виростають нові забобони.