![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Суть та значення операційного менеджменту, його функції
- •2. Операційні менеджери та їх обов'язки
- •3.Виробнича (операційна) стратегія
- •4. Поняття про операційну систему (ос) . Складові.
- •5. Типи операційних систем (ос):
- •6. Операційний цикл підприємства та напрями його скорочення.
- •7. Поняття та класифікація виробничих процесів
- •8. Поняття виробничого процесу, принципи його організації
- •9. Методи організації вир-ва
- •10. Сутність конвеєрних потоків, передумови їх організації.
- •11. Класифікація потоків
- •12. Призначення системи оперативного менеджменту. Оперативно-виробниче планування (овп). Система нормативів овп.
- •13. Регулювання ходу виробництва (диспетчеризація)
- •14. Сутність і зміст роботи по системі «точно своєчасно»
- •16. Проектування продукції та процесу виробництва
- •17. Сфера послуг, особливості проектування послуг
- •18. Поняття та основі розділи виробичої програми.
- •19. Планування виробничої потужності
- •20. Розробка асортиментної та інноваційної політики підприємства
- •21. Процес оновлення продукції на підприємстві
- •22. Характеристика і організація трудових процесів
- •23. Елементи трудового процесу.
- •24. Види трудових процесів.
- •25. Сутність і завдання організації праці
- •26. Основні напрями підвищення рівня організації праці та її ефективності на підприємстві:
- •27. Розподіл та кооперація праці
- •28. Робоче місце та його роль у трудовому процесі.
- •29. Класифікація робочих місць.
- •30. Організація робочого місця.
- •33. Трудові норми і нормативи
- •35. Нормований і ненормований роб. Час
- •36. Аналітичний метод розрахунку обгрунтованих норм
- •37. Хронометраж як метод нормування праці.
- •38. Фотографія робочого часу як метод нормування праці
- •39. Загальна характеристика інфраструктури підприємства.
- •40. Принципи організації ефективного техн. Обслуг-ня основного вир-ва.
- •41. Організація роботи ремонтного господарства на підприємстві, його завдання
- •42. Характеристика системи планово-попереджувальних ремонтів
- •43. Характеристика систем організації підготовчих ремонтних робіт.
- •44. Форми організації ремонтно-профілактичних робіт і технічного обслуговування устаткування
- •45. Форми і методи організації технічного обслуговування машин
- •46. Організація роботи енергетичного господарства на підприємстві, його функції
- •47. Зміст та завдання транспортного господарства
- •48. Вантажопотік та вантажообіг підприємства, характеристика систем організації транспортних маршрутів
- •49. Класифікація транспортних засобів.
- •50.Завдання складського господарства
- •51. Класифікація складів
- •52. Вили виробничих запасів.
- •53. Витрати, пов’язані зі створенням і збереженням виробничих запасів.
- •54. Системи управління запасами
- •55. Поняття якості продукції.
- •56. Система показників якості продукції, методи їх визначення
- •57. Методи контролю якості
- •58. Ціна якості, її компоненти.
- •59. Управління якістю продукції
- •60. Поняття конкурентоздатності продукції. Взаємозв’язок якості конкурентоздатності.
12. Призначення системи оперативного менеджменту. Оперативно-виробниче планування (овп). Система нормативів овп.
Підсистема оперативного управління виробництвом (ОУП) - оперативне забезпечення ритмічного виробничого процесу при раціональному використанні ресурсів. Оператив. воно назив. тому, що охоплює коло завдань, що виріш. щодо забезпеч. функціонув. вир-цтва в короткі планово-облікові періоди. Керуючі системи в даному випадку є виробничий процес з виготовлення і випуску готової продукції з усіма його елементами: засобами і предметами праці, а також самим працею.
Оперативно-виробнич. план-ння (ОВП) є заверш. етапом внутрішньозаводського план-ння. Особливість: розробка планових завдань виробнич. підрозділом поєднується з організацією їх виконання.
Головним завданням ОВП є організація злагодженої роботи всіх підрозділів підприємства для забезпечення рівномірного, ритмічного випуску продукції в установленому обсязі і номенклатурі при повному використанні виробничих ресурсів. У процесі ОВП розробляються календарно-планові нормативи, план випуску продукції підприємства по місяцях року; оперативно-календарні плани випуску та графіки виробництва вузлів і деталей цехами, ділянками по місяцях, тижнях, добі, змінах (іноді годинах). Викон. об'ємні розрахунки завантаження устаткування і площ; організується змінно-добове планування, оператив. облік ходу вир-цтва, контроль і регулю. його (диспетчеризація). ОВП складається з календарного планування та оперативного регулювання ходу виробництва - диспетчирування. Норматив — це еталон витрачання різних ресурсів на виробництво одиниці продукції, який є уніфікованим, міжгалузевим і розрахованим на тривале використання. З допомогою нормативів встановлюються і регламентуються важливі показники планової, організаційної та управлінської діяльності всіх підприємств і організацій, визначається хід виробничого процесу, його тривалість.
Норма — науково-обгрунтована величина витрачання економічних ресурсів у конкретних виробничо-технічних умовах. Норми, на відміну від нормативів, мають конкретне галузеве, внутрішньогосподарське призначення. Вони створюються для локальних умов робочого місця, певного типу виробництва і відображають як загальні закономірності, так і специфічні особливості розвитку підприємства, зміни витрат економічних ресурсів при допустимих обмеженнях в планові періоди їх застосування. Норми розробляються на короткотерміновий період і відповідають умовам, для яких вони розробляються, та переглядаються відповідно до змін нормоутворюючих виробничих факторів. За своїм значенням норми і нормативи можуть бути: • абсолютними та відносними; • загальними і частковими; • плановими і фактичними; • перспективними і поточними; • кількісними та якісними; • макро- та мікроекономічними.
13. Регулювання ходу виробництва (диспетчеризація)
Контроль за ходом виробництва має на меті виявлення відхилень від встановлених планових завдань і календарних графіків виробництва, неполадок у роботі різних підрозділів і служб АТ. Склад і зміст робіт з контролю, періодичність його виконання, контрольовані планово-облікові одиниці розрізняються залежно від типів виробництва.
В одиничному виробництві об'єктами контролю є графіки оперативної підготовки виробництва і терміни виконання найважливіших робіт за окремими замовленнями.
У серійному виробництві контролюються номенклатура, кількість і терміни випуску складальних одиниць, провідних деталей, стан складських заділів заготовок деталей, ступінь комплектної забезпеченості складальних робіт.
Для масового виробництва об'єктами контролю є такт роботи потокових ліній (конвеєрів) і заділи на всіх стадіях виробничого процесу. Вимоги до контролю за ходом виробництва: оперативність у виявленні факторів, причин і величин відхилень від календарних планів (графіків) і внутрисменного ритму при виконанні виробничих завдань.
Головну роль у підготовці інформації, необхідної для прийняття та обґрунтувань рішень щодо регулювання ходу виробництва, відіграє аналіз.
У процесі аналізу здійснюється всебічна оцінка функціонування об'єкта управління, аналізуються причини відхилень від запланованого рівня, виявляються виробничі резерви, визначаються можливі альтернативи управлінських рішень, реалізованих на етапі регулювання.
Оцінка функціонування процесу виробництва в ході контролю і аналізу здійснюється на базі техніко-економічних показників, що відображають ступінь ефективності використання окремих видів засобів і предметів праці, а також робочого часу. Виділяються дві групи показників: показники, що характеризують кількість і якість продукції, що випускається, і показники, що свідчать про наявність і використання виробничих ресурсів. Існують натуральні (шт., Кг, кВт-год), вартісні (крб.), Трудові (людино-годину) одиниці вимірювання показників.
Всі показники можна розділити на дві великі групи: прості і складні. Кількісні значення простих показників фіксуються і накопичуються в процесі оперативного обліку ходу виробництва.
Складні показники розраховуються на базі простих показників, у більшості випадків з використанням норм і нормативів витрачання ресурсів.
Необхідно здійснювати ретельний відбір показників, їх склад повинен бути мінімальним і одночасно всебічно відображати об'єкт контролю та аналізу. Масштаби контролю повинні відповідати потребам системи управління в аналітичній інформації.