- •1. Суть та значення операційного менеджменту, його функції
- •2. Операційні менеджери та їх обов'язки
- •3.Виробнича (операційна) стратегія
- •4. Поняття про операційну систему (ос) . Складові.
- •5. Типи операційних систем (ос):
- •6. Операційний цикл підприємства та напрями його скорочення.
- •7. Поняття та класифікація виробничих процесів
- •8. Поняття виробничого процесу, принципи його організації
- •9. Методи організації вир-ва
- •10. Сутність конвеєрних потоків, передумови їх організації.
- •11. Класифікація потоків
- •12. Призначення системи оперативного менеджменту. Оперативно-виробниче планування (овп). Система нормативів овп.
- •13. Регулювання ходу виробництва (диспетчеризація)
- •14. Сутність і зміст роботи по системі «точно своєчасно»
- •16. Проектування продукції та процесу виробництва
- •17. Сфера послуг, особливості проектування послуг
- •18. Поняття та основі розділи виробичої програми.
- •19. Планування виробничої потужності
- •20. Розробка асортиментної та інноваційної політики підприємства
- •21. Процес оновлення продукції на підприємстві
- •22. Характеристика і організація трудових процесів
- •23. Елементи трудового процесу.
- •24. Види трудових процесів.
- •25. Сутність і завдання організації праці
- •26. Основні напрями підвищення рівня організації праці та її ефективності на підприємстві:
- •27. Розподіл та кооперація праці
- •28. Робоче місце та його роль у трудовому процесі.
- •29. Класифікація робочих місць.
- •30. Організація робочого місця.
- •33. Трудові норми і нормативи
- •35. Нормований і ненормований роб. Час
- •36. Аналітичний метод розрахунку обгрунтованих норм
- •37. Хронометраж як метод нормування праці.
- •38. Фотографія робочого часу як метод нормування праці
- •39. Загальна характеристика інфраструктури підприємства.
- •40. Принципи організації ефективного техн. Обслуг-ня основного вир-ва.
- •41. Організація роботи ремонтного господарства на підприємстві, його завдання
- •42. Характеристика системи планово-попереджувальних ремонтів
- •43. Характеристика систем організації підготовчих ремонтних робіт.
- •44. Форми організації ремонтно-профілактичних робіт і технічного обслуговування устаткування
- •45. Форми і методи організації технічного обслуговування машин
- •46. Організація роботи енергетичного господарства на підприємстві, його функції
- •47. Зміст та завдання транспортного господарства
- •48. Вантажопотік та вантажообіг підприємства, характеристика систем організації транспортних маршрутів
- •49. Класифікація транспортних засобів.
- •50.Завдання складського господарства
- •51. Класифікація складів
- •52. Вили виробничих запасів.
- •53. Витрати, пов’язані зі створенням і збереженням виробничих запасів.
- •54. Системи управління запасами
- •55. Поняття якості продукції.
- •56. Система показників якості продукції, методи їх визначення
- •57. Методи контролю якості
- •58. Ціна якості, її компоненти.
- •59. Управління якістю продукції
- •60. Поняття конкурентоздатності продукції. Взаємозв’язок якості конкурентоздатності.
57. Методи контролю якості
Контроль якості продукції – обов’язкова складова будь-якого виробничого процесу, яка спрямована на виявлення шлюбу чи дефектів готової продукції і перевірку процесу її виготовлення.
Методи контролю якості застосовуються на всіх стадіях виробництва, починаючи з перевірки матеріалів і сировини і закінчуючи контролем відповідності готового продукту технічними параметрами. Такий процес має на увазі випробування продукту в міру готовності окремих його частин.
В даний час існує безліч способів контролю. Головною метою методу статистичного контролю є виключення будь-яких випадкових змін якості виробленого продукту. Такого роду зміни можуть бути викликані конкретними причинами, які повинні бути встановлені і усунені.
Вибірковий контроль застосовується при необхідності прийняття рішення про якість продукту. Це відбувається, як правило, при прийомі великої партії за підсумками випробувань певної кількості зразків з даної партії. Найчастіше такі методи контролю проводяться при прийомі комплектуючих матеріалів або виробів від постачальників. Вони дозволяють знизити матеріальні витрати на контроль і застосовуються тоді, коли продукт при перевірці потрібно розібрати.
Методи контролю якості мають на увазі також розгляд технологічного процесу, використовуваного як у виробництві, так і в сфері послуг.
Цей контроль полягає у виявленні проблем при випуску продукції, пов’язаних з нестабільною якістю. При цьому процес виробництва повинен бути відкорегований.
Виділяються й інші методи контролю якості:
1. Метод гістограм – ефективний інструмент обробки інформації, призначений для застосування на виробництві, а також для вивчення можливостей технологічного процесу.
2. Метод розшаровування, який грунтується на достовірній інформації. Він застосовується для отримання конкретних даних і встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
3. Метод контрольних карт. Такі контрольні карти відображають зміну показників процесу в часі. На них відзначають діапазон обов’язкового розсіювання, який лежить в межах нижньої і верхньої межі. Такий метод дозволяє дуже швидко простежити, коли почався дрейф параметрів за конкретним показником при технологічному процесі. Мета – проведення попереджувальних заходів і запобігання шлюбу готового продукту.
Отже, головне завдання, яку переслідують методи контролю якості продукції – виявлення проблеми, визначення того, на якому етапі виробництво пішло під контролю, і прийняття необхідних заходів щодо виправлення дефектів і помилок технологічного процесу
58. Ціна якості, її компоненти.
Ціну якості, вірніше, витрати на її забезпечення, можна розділити на витрати відповідності і витрати у випадку несприятливого результату. З кожним із трьох вищезазначених видів якості пов'язані свої витрати. Недоліки в якості розробки і відповідності прямо позначаються на покупцеві у той час, як помилки виробництва носять винятково внутрішній характер і навіть можуть плануватися заздалегідь .
Нездатність задовольнити стандарти якості, коли якість є критерієм виходу на ринок, є катастрофою, оскільки неминуче приводить до повного краху бізнесу. Якщо ж якість є критерієм одержання замовлення, то в довгостроковому періоді це може виразитися у втраті конкурентоспроможності, а в найближчій перспективі означати втрату замовлень і упущений прибуток. Для відновлення втраченої репутації якості може знадобитися тривалий час — у цьому значенні покупці володіють на рідкість гарною пам'яттю. Більш прямі витрати низької якості, що досягли покупців, виражаються в необхідності заміни бракованої продукції і наступних компенсацій за збиток.
Простіше всього виявляються витрати в зв'язку з низькою якістю виробництва. Це витрати на контроль, вартість відходів, вартість переробок і витрати на збереження в зв'язку з необхідністю постачань продукції під час зазначених інспекцій і переробок. Також присутні нематеріальні мотиваційні фактори: вважається, що виробництво нікуди не придатної продукції приносить менше задоволення, ніж виробництво гарних, якісних речей.
Будь-яка погрішність у якості обходиться дорого. Але при цьому витрати на підтримку поліпшення якості також можуть бути великі, причому іноді навіть невиправдано великі. Виробництво високоякісної продукції звичайно вимагає першосортних матеріалів, сучасного устаткування і кваліфікованих операторів, а все це обходиться дуже недешево. Крім того, можуть знадобитися і значні зміни в корпоративній культурі.
Основна увага до якості продукції і послуг повинна бути спрямована на задоволення запитів споживачів і підвищення конкурентоспроможності, скорочення термінів запуску у виробництво, зниження часу на виготовлення виробу. У міру того , як якість ( з оцінки клієнта ) піднімається з нижчого рівня до вищого, одночасно підвищується продуктивність, частка ринку, прибуток виробництва.
Забезпечення виконання критеріїв оцінки і поліпшення якості приведе до підвищення продуктивності, зменшення витрат, зниження цін, підвищення частки на ринку, зміцнення власної позиції, забезпечення робочих місць і окупності інвестиційних засобів .