- •О. М. Пазяк о. А. Сербенська м. І. Фурдуй л. Ю. Шевченко
- •2000 Ббк 81‘2укр’923
- •Василь Симоненко
- •Розмова з лісом
- •Тексти зі Святого Письма порівняйте з поданими вище.
- •У поезії м. Вороного використані мовні засоби, пов’язані з антонімією.
- •8Еїчтеічтіа
- •Націоналізм і шовінізм
- •Не забувайте
- •Розплата
- •Таємниця украденого імені
- •Козацький літописець
- •Засоби масової інформації і культура
- •Діалогічна людина
- •Автобіографія
- •56 Лексикографія
- •Лексикографія
- •Лек сикографія
- •60 Фонетика
- •61 Голосні звуки
- •1Див.: Сучасна українська мова / За ред о д Пономарева. К , 1997.
- •62 Фонетика
- •63 Приголосні звуки
- •1Див : Сучасна українська мова / За ред. О. Д Пономарева. С. 20—21.
- •64 Фонетика
- •Губні приголосні
- •65 Приголосні звуки
- •66 Фонетика
- •Передньоязикові приголосні
- •67 Приголосні звуки
- •68 Фонетика
- •69 Приголосні звуки
- •70 Фонетика
- •71 Приголосні звуки
- •72 Фонетика
- •73 Приголосні звуки
- •74 Фонетика
- •Середньоязиковий приголосний [й]
- •75 Приголосні звуки
- •Задньоязикові приголосні і глотковий
- •76 Фонетика
- •1. Зимній ранок
- •78 Фонетика
- •Асиміляція приголосних за палаталізацією
- •80 Фонетика
- •Асиміляція приголосних за місцем і способом творення
- •82 Фонетика
- •Прогресивна асиміляція приголосних
- •84 Фонетика
- •86 Фонетика
- •Чергування голосних
- •Найдавніші чергування голосних
- •И — у — о з 0: засихати — сохну — сушити — схпути;
- •Чергування [о] та [е] з нулем звука
- •88 Фонетика
- •90 Фонетика
- •Чергування [и] з [о]
- •Позиційні чергування голосних [у], [і] з приголосними [в], [й]
- •92 Фонетика
- •Чергування приголосних
- •94 Фонетика
- •96 Фонетика
- •Чергування груп приголосних при словотворенні
- •98 Фонетика
- •99 Склад слова
- •Склад слова
- •100 Фонетика
- •Наголос
- •102 Фонетика
- •104 Фонетика
- •105 Інтонація
- •Інтонація
- •106 Фонетика
- •107 Інтонація
- •108 Фонетика
- •109 Інтонація
- •110 Фонетика
- •111 Інтонація
- •112 Фонетика
- •114 Орфоепія
- •116 Орфоепія
- •118 Орфоепія
- •Зразок повного фонетичного аналізу
- •122 Орфоепія
- •124 Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •126 Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •І тепер, куди б не йшов я, що б не думав,
- •128 Графіка та орфографія
- •І пахне чебрецем, і листя де-не-де,
- •І пахне чебрецем і листя де-не-де,
- •Крайнебо
- •Правопис ненаголошених голосних у коренях слів
- •130 Графіка та орфографія
- •132 Графіка та орфографія
- •134 Графіка та орфографія
- •136 Графіка та орфографія
- •138 Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’япських прізвищах
- •140 Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’янських прізвищах
- •142 Графіка та орфографія
- •143 Приголосні
- •Правопис подвоєних приголосних
- •144 Графіка та орфографія
- •145 Приголосні
- •146 Графіка та орфографія
- •147 Приголосні
- •148 Графіка та орфографія
- •149 Приголосні
- •Спрощення в групах приголосних
- •150 Графіка та орфографія
- •151 Приголосні
- •152 Графіка та орфографія
- •153 Приголосні
- •154 Графіка та орфографія
- •155 Приголосні
- •156 Графіка та орфографія
- •157 Приголосні
- •158 Графіка та орфографія
- •159 Вживання апострофа
- •160 Графіка та орфографія
- •161 Вживання м якого знака
- •162 Графіка та орфографія
- •163 Вживання м 'якого знака
- •164 Графіка та орфографія
- •165 Вживання м 'якого знака
- •166 Графіка та орфографія
- •168 Графіка та орфографія
- •169 Правопис префіксів
- •170 Графіка та орфографія
- •171 Правопис префіксів
- •172 Графіка та орфографія
- •174 Графіка та орфографія
- •176 Графіка та орфографія
- •178 Графіка та орфографія
- •180 Графіка та орфографія
- •182 Графіка та орфографія
- •185 Словотвір
- •186 Словотвір
- •187 Словотвір
- •188 Словотвір
- •189 Словотвір
- •190 Словотвір
- •191 Способи словотворення
- •192 Словотвір
- •193 Способи словотворення
- •194 Словотвір
- •195 Способи словотворення
- •196 Словотвір
- •197 Способи словотворення
- •198 Словотвір
- •199 Способи словотворення
- •200 Словотвір
- •201 Способи словотворення
- •202 Словотвір
- •204 Частини і частки мови
- •205 Правопис іменників
- •206 Частини і частки мови
- •207 Правопис іменників
- •208 Частини і частки мови
- •209 Правопис іменників
- •210 Частини і частки мови
- •211 Правопис іменників
- •212 Частини і частки мови
- •213 Правопис іменників
- •214 Частини і частки мови
- •215 Правопис прикметників
- •216 Частини і частки мови
- •217 Правопис прикметників
- •218 Частини і частки мови
- •1Див тему «Правопис подвоєних приголосних» с 143
- •219 Правопис прикметників
- •220 Частини і частки мови
- •221 Правопис складних слів
- •222 Частини і частки мови
- •223 Правопис складних слів
- •224 Частини і частки мови
- •225 Правопис складних слів
- •226 Частини і частки мови
- •227 Правопис складних слів
- •228 Частини і частки мови
- •229 Правопис складних слів
- •230 Частини і частки мови
- •232 Частини і частки мови
- •1Див. Загальні правила правопису складних слів. С. 220
- •234 Частини і частки мови
- •235 Правопис дієслів
- •236 Частини і частки мови
- •237 Правопис дієслів
- •238 Частини і частки мови
- •239 Правопис дієслів
- •240 Частини і частки мови
- •241 Правопис прислівників
- •242 Частини і частки мови
- •24.1 Правопис прислівників
- •244 Частини і частки мови
- •245 Правопис прийменників
- •246 Частини і частки мови
- •247 Правопис прийменників
- •248 Частини і частки мови
- •249 Правопис сполучників
- •250 Частини і частки мови
- •Сполучники
- •251 Правопис сполучників
- •252 Частини і частки мови
- •253 Правопис сполучників
- •254 Частини і частки мови
- •255 Правопис сполучників
- •256 Частини і частки мови
- •257 Правопис часток
- •9 О-зз
- •258 Частини і частки мови
- •Світай мені, прошу Тебе, молю
- •259 Правопис частки не
- •260 Частини і частки мови
- •261 Правопис частки не
- •262 Частини і частки мови
- •263 Вправи на повторення
- •264 Частини і частки мови
- •265 Вправи на повторення
- •266 Частини і частки мови
- •267 Вправи на повторення
- •268 Частини і частки мови
- •269 Вправи на повторення
- •270 Частини і частки мови
- •271 Вправи на повторення
- •273 Основи пунктуації
- •274 Основи пунктуації
- •275 Основи пунктуації
- •276 Основи пунктуації
- •277 Основи пунктуації
- •280 Основи пунктуації
- •Розділові знаки початку та кінця речення
- •282 Основи пунктуації
- •Тире між підметом і присудком
- •284 Основи пунктуації
- •286 Основи пунктуації
- •288 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •290 Основи пунктуації
- •292 Основи пунктуації
- •294 Основи пунктуації
- •296 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •296 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •298 Основи пунктуації
- •Відокремлені узгоджені означення
- •Відокремлені неузгоджені означення
- •300 Основи пунктуації
- •Відокремлені прикладки
- •302 Основи пунктуації
- •304 Основи пунктуації
- •306 Основи пунктуації
- •Відокремлені обставини
- •308 Основи пунктуації
- •Відокремлені додатки
- •310 Основи пунктуації
- •Відокремлені уточнювальні слова
- •312 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
- •314 Основи пунктуації
- •315 Пунктуація в простому реченні
- •316 Основи пунктуації
- •318 Основи пунктуації
- •319 Пунктуація в простому реченні
- •Іван Іванович
- •320 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при звертанні
- •Розділові знаки при вигуках, стверджувальних, заперечних та питальних словах
- •322 Основи пунктуації
- •324 Основи пунктуації
- •325 Пунктуація в складному реченні
- •Розділові знаки в складносурядних реченнях
- •326 Основи пунктуації
- •328 Основи пунктуації
- •Письменник і Генерал
- •330 Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •332 Основи пунктуації
- •334 Основи пунктуації
- •Пунктуація в порівняльних конструкціях
- •336 Основи пунктуації
- •338 Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •340 Основи пунктуації
- •342 Основи пунктуації
- •344 Основи пунктуації
- •346 Основи пунктуації
- •Пунктуація в складних синтаксичних конструкціях
- •348 Основи пунктуації
- •350 Основи пунктуації
- •352 Основи пунктуації
- •354 Основи пунктуації
- •356 Основи пунктуації
- •358 Основи пунктуації
- •360 Основи пунктуації
- •362 Основи пунктуації
- •364 Основи пунктуації
- •366 Основи пунктуації
- •368 Основи пунктуації
- •370 Основи пунктуації
- •372 Основи пунктуації
- •375 Список умовних скорочень
- •376 Список умовних скорочень
- •Українська мова
40
Лексикологія
Свої
останні дні Агатангел Кримський доживав
у тамтешній в’язниці № 7 у невеличкій
камері, де було 40 осіб. Однак донедавна
про останні дні славетного вченого
ніхто нічого не знав. Тільки через 50
років до нашої Академії наук надійшов
лист з Бєлгородської області від Івана
Юхимовича Гречихіна, співкамерника А.
Кримського, який сповістив світові про
одну з найстрашніших трагедій: «Помер
А. Кримський у камері смертників
кустанайської тюремної лікарні №
7 25 січня 1942 року. На всіх відділках
тюрми впродовж кількох днів поширювалася
трагічна звістка: «Кримський помер!
Кримський помер!» Спочатку його, як і
інших, не ховали, бо надворі був сильний
мороз —більше 40 градусів. Трупи
роздягали, не залишаючи при них ніяких
докумеїггів, навіть бирок, і складали
стосами під тюремну стіну заввишки два
метри у два ряди. Довжина була більше
30 метрів. А коли стало тепло, викопали
спільну яму і скидали трупи туди».
Людство
зберегло у своїй пам’яті немало зламаних
доль і трагічних розправ, що їх чинили
підступні вороги людського генія.
Серед цих жертв багато славних імен —
Ко- перник, Галілео Галілей, Ян Гус...
Однак геноцид проти українського
народу, який здійснювали московські
жандарми та їхні спадкоємці —
більшовицькі варвари, перевершив
страхіття всіх віків, разом узятих (з
газ.).
Вправа
75
Подаємо
чотири фрагменти із книги французької
ученої Жаклін Рюс «Поступ сучасних
ідей», шо вийшла в українському перекладі
(К., 1998). Випишіть з них слова-терміни,
визначте, поняття яких галузей знань
вони називають.
Захворювання
культури, і навіть її деградація,
віддзеркалюють процес зубожіння
думки, спричинений засобами масової
інформації і передусім телебаченням.
Чим більше поширюється сфера комунікації,
тим убогішим стає її зміст, якість
засобів виразу й обсяг комунікації
перебувають звичайно в обернено
пропорційній залежності: коли ми хочемо,
щоб нас розуміли всі, тоді, наприклад,
треба ввести у сферу користування
спрощену французьку мову, обмеживши
її кількома сотнями слів.
Засоби
масової комунікації знищують культуру
насправді з більш глибокої причини,
яку добре розтлу
Засоби масової інформації і культура
41
Лексикологія
мачила
Ганна Арендт у своїй «Кризі культури».
Розвиток техніки дає людям змогу мати
все більше й більше дозвілля: таким
чином вони дістають у своє розпорядження
чималі відтинки часу, які можна заповнити
розвагами. Внаслідок такого стану речей
індустрія розваг змушена безперервно
виробляти нові об’єкти споживання і
з цим наміром вона грабує великі творіння
культури, спотворюючи їх, можливо,
в необоротний спосіб. «Адаптувати»
«Червоне й чорне» — хіба це не означає
звести нанівець його художню правду і
таким чином знищити культурну традицію?
Прихильники
модернізму, більш або менш несвідомо,
зробили значний внесок у проголошення
«права на відмінність», що пошматувало
культуру на клапті, зрівнявши всі
суспільні та культурні форми. Відтоді
рок-концерт прирівняли за знаігущістю
до творів Монтеня. І в цій тотальній
зрівнялівці занепадає Універсальність
Думки.
Варварство
нового типу проникає в наше суспільство:
наукове знання, віддаючи першість
математичній та геометричній
ідеалізації перед якостями з почуттями
(така суть галілеївського задуму)
витісняє зі світу духовне життя і
суб’єктивізм; і справді, хіба сучасний
космос науки не має тенденцію виключати
з життя дух і все те, що робить нас
людьми: вразливість, емоційність почуття
і пристрасті, одне слово, таке собі
«афективне знання»?
Отже,
йдеться не стільки про кризу культури,
як про її радикальну руйнацію.
Ось
така це обвинувачувальна промова:
похмура й палка. Суспільство без
культури, без мистецтва, без етики, без
релігії — чи можливо собі таке уявити?
Воно вже існує — і воно зробило нас
чужими духу. Якщо еллінська культура
— і багато інших цивілізацій, що пішли
слідом за нею, — мислила в категоріях
Знання, Краси і Добра, то сьогодні ми
вже не бачимо цієї єдності. Знання,
Цінності і Людяність роз’єдналися.
Занадто
ізолювати мову від мовлення, як це
роблять на двох протилежних позиціях
класичні структуралісти, які віддають
перевагу першій, і прагматики, котрі
підіймають на щит друге, означає
нехтувати або обмеження, які накладає
перша, або діалогічні відношення, що
їх реалізує
Діалогічна людина
42
Лексикологія
друге.
Мовлення майже цілком нехтується в
структуралістській
традиції,
яку цікавить лише мова в собі, так наче
ніхто й ніколи нічого не стверджує, не
заперечує, не запитує, нікого не кличе
і нічого не вигукує; а що ніхто не одержує
мовних послань, то ніхто нікому не
відповідає, нічого не здійснює, ніяк
не реагує. Перевести мову в активний
стан мовлення, від якого вона конструктивно
невід’ємна, — це пристосувати її
систему до відношення взаємної розмови.
Тут ідеться про поведінку регуляційної
природи, а не про суто оперативну або
логічну діяльність. Конче треба
інтегрувати у визначення мови властивості,
що виникають у розмовних ситуаціях.
Людина, за своєю природою, істота
діалогічна.
Діалог
тут треба розуміти в широкому значенні,
тобто не тільки як пару запитання
/відповідь, попри всю важливість
цієї складової, а як розмову в загальному
плані, як усяку лінгвістичну взаємодію,
що відбувається віч-на-віч і є визначальною
характеристикою людського роду;
незважаючи на фальшиву етимологію
цього терміна, діалогічні ситуації не
обов’язково обмежуються участю двох
партнерів. У поняття діалогу, як ми
його тут розуміємо, ми включаємо й обмін
словами між більшою кількістю
співрозмовників, аніж двоє (такі собі
«плюрилоги»), В усіх цих випадках
діяльність партнерів характеризується
спільним конструюванням смислу.
Важливу роль у цьому процесі відіграють
запитання, накази, заперечення.!...]
За
таких обставин відбувається дискурсивна
взаємодія, для чого існує чимала
кількість лінгвістичних засобів, про
існування яких у академічних граматиках
майже не згадується.
Як
концептуалізувати цю діалогічну людину
в такий спосіб, що дозволив би лінгвістиці
зробити справжній внесок у науки про
людину? В цій останній чверті XX сторіччя
видасться все очевиднішим, що цікавитися
мовою — це насамперед цікавитися
людиною, яка застосовує її у своєму
спілкуванні. Теорії висловлювань і
прагматика, хоч і приділяють певну
увагу активності мовлення, проте
досі мало зважали на соціальний,
культурний та історичний виміри.
Недавній прорив за межі структуралізму,
який дозволив цьому напрямку досліджень
зайнятися мовними актами, чи обов’язково
він приведе нас до створення теорії
особистості? Коли правда, що лінгвістика
має зберегти свій зв’язок із психологією,
на додачу до постій