- •О. М. Пазяк о. А. Сербенська м. І. Фурдуй л. Ю. Шевченко
- •2000 Ббк 81‘2укр’923
- •Василь Симоненко
- •Розмова з лісом
- •Тексти зі Святого Письма порівняйте з поданими вище.
- •У поезії м. Вороного використані мовні засоби, пов’язані з антонімією.
- •8Еїчтеічтіа
- •Націоналізм і шовінізм
- •Не забувайте
- •Розплата
- •Таємниця украденого імені
- •Козацький літописець
- •Засоби масової інформації і культура
- •Діалогічна людина
- •Автобіографія
- •56 Лексикографія
- •Лексикографія
- •Лек сикографія
- •60 Фонетика
- •61 Голосні звуки
- •1Див.: Сучасна українська мова / За ред о д Пономарева. К , 1997.
- •62 Фонетика
- •63 Приголосні звуки
- •1Див : Сучасна українська мова / За ред. О. Д Пономарева. С. 20—21.
- •64 Фонетика
- •Губні приголосні
- •65 Приголосні звуки
- •66 Фонетика
- •Передньоязикові приголосні
- •67 Приголосні звуки
- •68 Фонетика
- •69 Приголосні звуки
- •70 Фонетика
- •71 Приголосні звуки
- •72 Фонетика
- •73 Приголосні звуки
- •74 Фонетика
- •Середньоязиковий приголосний [й]
- •75 Приголосні звуки
- •Задньоязикові приголосні і глотковий
- •76 Фонетика
- •1. Зимній ранок
- •78 Фонетика
- •Асиміляція приголосних за палаталізацією
- •80 Фонетика
- •Асиміляція приголосних за місцем і способом творення
- •82 Фонетика
- •Прогресивна асиміляція приголосних
- •84 Фонетика
- •86 Фонетика
- •Чергування голосних
- •Найдавніші чергування голосних
- •И — у — о з 0: засихати — сохну — сушити — схпути;
- •Чергування [о] та [е] з нулем звука
- •88 Фонетика
- •90 Фонетика
- •Чергування [и] з [о]
- •Позиційні чергування голосних [у], [і] з приголосними [в], [й]
- •92 Фонетика
- •Чергування приголосних
- •94 Фонетика
- •96 Фонетика
- •Чергування груп приголосних при словотворенні
- •98 Фонетика
- •99 Склад слова
- •Склад слова
- •100 Фонетика
- •Наголос
- •102 Фонетика
- •104 Фонетика
- •105 Інтонація
- •Інтонація
- •106 Фонетика
- •107 Інтонація
- •108 Фонетика
- •109 Інтонація
- •110 Фонетика
- •111 Інтонація
- •112 Фонетика
- •114 Орфоепія
- •116 Орфоепія
- •118 Орфоепія
- •Зразок повного фонетичного аналізу
- •122 Орфоепія
- •124 Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •126 Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •І тепер, куди б не йшов я, що б не думав,
- •128 Графіка та орфографія
- •І пахне чебрецем, і листя де-не-де,
- •І пахне чебрецем і листя де-не-де,
- •Крайнебо
- •Правопис ненаголошених голосних у коренях слів
- •130 Графіка та орфографія
- •132 Графіка та орфографія
- •134 Графіка та орфографія
- •136 Графіка та орфографія
- •138 Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’япських прізвищах
- •140 Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’янських прізвищах
- •142 Графіка та орфографія
- •143 Приголосні
- •Правопис подвоєних приголосних
- •144 Графіка та орфографія
- •145 Приголосні
- •146 Графіка та орфографія
- •147 Приголосні
- •148 Графіка та орфографія
- •149 Приголосні
- •Спрощення в групах приголосних
- •150 Графіка та орфографія
- •151 Приголосні
- •152 Графіка та орфографія
- •153 Приголосні
- •154 Графіка та орфографія
- •155 Приголосні
- •156 Графіка та орфографія
- •157 Приголосні
- •158 Графіка та орфографія
- •159 Вживання апострофа
- •160 Графіка та орфографія
- •161 Вживання м якого знака
- •162 Графіка та орфографія
- •163 Вживання м 'якого знака
- •164 Графіка та орфографія
- •165 Вживання м 'якого знака
- •166 Графіка та орфографія
- •168 Графіка та орфографія
- •169 Правопис префіксів
- •170 Графіка та орфографія
- •171 Правопис префіксів
- •172 Графіка та орфографія
- •174 Графіка та орфографія
- •176 Графіка та орфографія
- •178 Графіка та орфографія
- •180 Графіка та орфографія
- •182 Графіка та орфографія
- •185 Словотвір
- •186 Словотвір
- •187 Словотвір
- •188 Словотвір
- •189 Словотвір
- •190 Словотвір
- •191 Способи словотворення
- •192 Словотвір
- •193 Способи словотворення
- •194 Словотвір
- •195 Способи словотворення
- •196 Словотвір
- •197 Способи словотворення
- •198 Словотвір
- •199 Способи словотворення
- •200 Словотвір
- •201 Способи словотворення
- •202 Словотвір
- •204 Частини і частки мови
- •205 Правопис іменників
- •206 Частини і частки мови
- •207 Правопис іменників
- •208 Частини і частки мови
- •209 Правопис іменників
- •210 Частини і частки мови
- •211 Правопис іменників
- •212 Частини і частки мови
- •213 Правопис іменників
- •214 Частини і частки мови
- •215 Правопис прикметників
- •216 Частини і частки мови
- •217 Правопис прикметників
- •218 Частини і частки мови
- •1Див тему «Правопис подвоєних приголосних» с 143
- •219 Правопис прикметників
- •220 Частини і частки мови
- •221 Правопис складних слів
- •222 Частини і частки мови
- •223 Правопис складних слів
- •224 Частини і частки мови
- •225 Правопис складних слів
- •226 Частини і частки мови
- •227 Правопис складних слів
- •228 Частини і частки мови
- •229 Правопис складних слів
- •230 Частини і частки мови
- •232 Частини і частки мови
- •1Див. Загальні правила правопису складних слів. С. 220
- •234 Частини і частки мови
- •235 Правопис дієслів
- •236 Частини і частки мови
- •237 Правопис дієслів
- •238 Частини і частки мови
- •239 Правопис дієслів
- •240 Частини і частки мови
- •241 Правопис прислівників
- •242 Частини і частки мови
- •24.1 Правопис прислівників
- •244 Частини і частки мови
- •245 Правопис прийменників
- •246 Частини і частки мови
- •247 Правопис прийменників
- •248 Частини і частки мови
- •249 Правопис сполучників
- •250 Частини і частки мови
- •Сполучники
- •251 Правопис сполучників
- •252 Частини і частки мови
- •253 Правопис сполучників
- •254 Частини і частки мови
- •255 Правопис сполучників
- •256 Частини і частки мови
- •257 Правопис часток
- •9 О-зз
- •258 Частини і частки мови
- •Світай мені, прошу Тебе, молю
- •259 Правопис частки не
- •260 Частини і частки мови
- •261 Правопис частки не
- •262 Частини і частки мови
- •263 Вправи на повторення
- •264 Частини і частки мови
- •265 Вправи на повторення
- •266 Частини і частки мови
- •267 Вправи на повторення
- •268 Частини і частки мови
- •269 Вправи на повторення
- •270 Частини і частки мови
- •271 Вправи на повторення
- •273 Основи пунктуації
- •274 Основи пунктуації
- •275 Основи пунктуації
- •276 Основи пунктуації
- •277 Основи пунктуації
- •280 Основи пунктуації
- •Розділові знаки початку та кінця речення
- •282 Основи пунктуації
- •Тире між підметом і присудком
- •284 Основи пунктуації
- •286 Основи пунктуації
- •288 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •290 Основи пунктуації
- •292 Основи пунктуації
- •294 Основи пунктуації
- •296 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •296 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •298 Основи пунктуації
- •Відокремлені узгоджені означення
- •Відокремлені неузгоджені означення
- •300 Основи пунктуації
- •Відокремлені прикладки
- •302 Основи пунктуації
- •304 Основи пунктуації
- •306 Основи пунктуації
- •Відокремлені обставини
- •308 Основи пунктуації
- •Відокремлені додатки
- •310 Основи пунктуації
- •Відокремлені уточнювальні слова
- •312 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
- •314 Основи пунктуації
- •315 Пунктуація в простому реченні
- •316 Основи пунктуації
- •318 Основи пунктуації
- •319 Пунктуація в простому реченні
- •Іван Іванович
- •320 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при звертанні
- •Розділові знаки при вигуках, стверджувальних, заперечних та питальних словах
- •322 Основи пунктуації
- •324 Основи пунктуації
- •325 Пунктуація в складному реченні
- •Розділові знаки в складносурядних реченнях
- •326 Основи пунктуації
- •328 Основи пунктуації
- •Письменник і Генерал
- •330 Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •332 Основи пунктуації
- •334 Основи пунктуації
- •Пунктуація в порівняльних конструкціях
- •336 Основи пунктуації
- •338 Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •340 Основи пунктуації
- •342 Основи пунктуації
- •344 Основи пунктуації
- •346 Основи пунктуації
- •Пунктуація в складних синтаксичних конструкціях
- •348 Основи пунктуації
- •350 Основи пунктуації
- •352 Основи пунктуації
- •354 Основи пунктуації
- •356 Основи пунктуації
- •358 Основи пунктуації
- •360 Основи пунктуації
- •362 Основи пунктуації
- •364 Основи пунктуації
- •366 Основи пунктуації
- •368 Основи пунктуації
- •370 Основи пунктуації
- •372 Основи пунктуації
- •375 Список умовних скорочень
- •376 Список умовних скорочень
- •Українська мова
словах
і перед [а], [у] приголосний [в]
напівпом’якшений:
Ів’іхот'],
[в’іриети[,
[с'в’ато], [в’уртеимбеирґ].
Звук
[м] — приголосний, губний, губно-губний,
сонорний, зімкнений, твердий, носовий:
[мир],
[мер], [мур], [мор], [мак], [мйасо], [помста].
Перед
[і]
та
в деяких іншомовних словах перед
[у] цей звук напівпом’якшений: [мЧра],
[гом’ін], [м’узиекл],
[муунхеин].
Звук
[ф]
—
приголосний, губний, губно-зубний,
шумний, глухий, щілинний, твердий. Сила
видихуваного повітря під час його
вимовляння повинна бути більшою, ніж
при творенні звука [в].
Перед
[і]
та
в деяких іншомовних словах перед
[у] звук [ф]
напівпом’якшений:
[ф
’іл'тр],
[ ф
’ін ал],
[ ф
’узеил'
аж].
•ь65 Приголосні звуки
Запишіть слова фонетичною транскрипцією і поясніть вимову губних
приголосних.
Порядок, дев’ять, бюрократ, пюре, п’ять, пам’ять, віхола, графік, насипте, В’ячеслав, п’єса, священний, губка, безправ’я, кузов, інтерв’ю, п’єдестал, білий, люб’язний, Рив’єра, мюрид, фокус, арф’ярка, цвях, посвята, обов’язок, розм’якшити, п’ятниця, торф’яний, черв’як, м’який, слов’янський, виходив, б’єф, фісташка, фюзеляжний, філософ, п’явка, пісний, пальма, мюзик-хол, міць, маневр, вперше, вінок, бязевий, п’ю, Бірма, бутель, бюджет, в’є, вівчар, міміка, піввіку, фальсифікація.
Вправа 7
Запишіть слова з літерами, що позначають губні звуки, фонетичною
транскрипцією й охарактеризуйте кожний губний звук.
Перше ніж опинитись на Білому озері, мало відбутися безліч розмов — куди найкраще поїхати влітку, щоб потрапити далі від гамірного міста, від людського стовковиська, від чаду, щоб завіятись далі від звичних туристських маршрутів, популярних відпочинкових місць, де можна зустріти, якщо не свого сусіда, то співробітника, а якщо не співробітника, то кількох знайомих киян неодмінно. В планах фігурували дикі ліси, малоосвоєні річки, а найчастіше — мальовничі озера в пущах, де нібито рідко здибаєш людину, а якщо вже здибаєш, то побачиш перед собою щось первісне, наївне, добре, близьке до світу природи, щось таке, що при першій зустрічі дивитиметься на тебе, мов П’ятниця на Робінзона... (Є*. Гуц.).
З о-зз
Язикові
приголосні
Язикові
приголосні поділяються на передньоязикові,
середньоязиковий і задньоязикові.
У їх творенні бере участь язик, зокрема
його спинка і кінчик. Залежно від того,
яка частина язика зближується з пасивним
мовним органом, так називається і
відповідна група приголосних. За
пасивним мовним органом передньоязикові
ириголосні є зубні
й піднебінні (альвеолярні
— від лат. аі- уео1и8 — жолобок). За
акустичним враженням — с в и- с т я ч і
і ш и и л я ч і.
Насамперед
виділяється група зубних
і альвеолярних
передньоязикових приголосних: [д], |д'],
|Т|, |т'], |НІ, Ін'І, ІЛ], |л']. Вони найчіткіше
протиставляються за твердістю —
м’якістю і зазнають сильного впливу
сусідніх м’яких чи твердих приголосних.
Звук
|д] — приголосний, передньоязиковий,
зубний, шумний, дзвінкий, зімкнений,
твердий: [ден'],
[дата],
[думка|,
|дин'а],
|дон'а].
Він ніколи не оглушується перед глухим
у мовному потоці, зате черіує гься з
м’яким приголосним у позиції перед
наступним м’яким: [сад],
[народ], [гр'адка], [вЧдкрйти],
але: [в’ід'.іл],
[іїн'і], [д'л'а].
Звук
|д'| так само, як і |д], — передньоязиковий
приголосний, але альвеолярний,
шумний, дзвінкий, зімкнений, м’який.
Як і Ід], він не оглушується ні в кінці
слова, ні в середині, але може черіувагися
з івердим |д| перед наступним твердим
приголосним або голосним: [д'ірка],
|с'ад'те],
|д'бгот'],
]д'ужиена[,
[&а<Уко],
[молоді],
а
також \м’і&\
—[м’ідниеі\,
[гладше]
—[гладиєте].
Приголосний
[т]
—
передньоязиковий, зубний, шумний,
глухий, зімкнений, твердий: [тихо],
[тут[, [там], [темп],
|торба].
Звук |т]
зазнає
виливу дзвінких приголосних у мовному
потоці, якщо стоїть перед ними [6джжеи],
а
також пом’якшують його пасгуппі м’які
приголосні
66 Фонетика
Передньоязикові приголосні