- •О. М. Пазяк о. А. Сербенська м. І. Фурдуй л. Ю. Шевченко
- •2000 Ббк 81‘2укр’923
- •Василь Симоненко
- •Розмова з лісом
- •Тексти зі Святого Письма порівняйте з поданими вище.
- •У поезії м. Вороного використані мовні засоби, пов’язані з антонімією.
- •8Еїчтеічтіа
- •Націоналізм і шовінізм
- •Не забувайте
- •Розплата
- •Таємниця украденого імені
- •Козацький літописець
- •Засоби масової інформації і культура
- •Діалогічна людина
- •Автобіографія
- •56 Лексикографія
- •Лексикографія
- •Лек сикографія
- •60 Фонетика
- •61 Голосні звуки
- •1Див.: Сучасна українська мова / За ред о д Пономарева. К , 1997.
- •62 Фонетика
- •63 Приголосні звуки
- •1Див : Сучасна українська мова / За ред. О. Д Пономарева. С. 20—21.
- •64 Фонетика
- •Губні приголосні
- •65 Приголосні звуки
- •66 Фонетика
- •Передньоязикові приголосні
- •67 Приголосні звуки
- •68 Фонетика
- •69 Приголосні звуки
- •70 Фонетика
- •71 Приголосні звуки
- •72 Фонетика
- •73 Приголосні звуки
- •74 Фонетика
- •Середньоязиковий приголосний [й]
- •75 Приголосні звуки
- •Задньоязикові приголосні і глотковий
- •76 Фонетика
- •1. Зимній ранок
- •78 Фонетика
- •Асиміляція приголосних за палаталізацією
- •80 Фонетика
- •Асиміляція приголосних за місцем і способом творення
- •82 Фонетика
- •Прогресивна асиміляція приголосних
- •84 Фонетика
- •86 Фонетика
- •Чергування голосних
- •Найдавніші чергування голосних
- •И — у — о з 0: засихати — сохну — сушити — схпути;
- •Чергування [о] та [е] з нулем звука
- •88 Фонетика
- •90 Фонетика
- •Чергування [и] з [о]
- •Позиційні чергування голосних [у], [і] з приголосними [в], [й]
- •92 Фонетика
- •Чергування приголосних
- •94 Фонетика
- •96 Фонетика
- •Чергування груп приголосних при словотворенні
- •98 Фонетика
- •99 Склад слова
- •Склад слова
- •100 Фонетика
- •Наголос
- •102 Фонетика
- •104 Фонетика
- •105 Інтонація
- •Інтонація
- •106 Фонетика
- •107 Інтонація
- •108 Фонетика
- •109 Інтонація
- •110 Фонетика
- •111 Інтонація
- •112 Фонетика
- •114 Орфоепія
- •116 Орфоепія
- •118 Орфоепія
- •Зразок повного фонетичного аналізу
- •122 Орфоепія
- •124 Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •126 Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •І тепер, куди б не йшов я, що б не думав,
- •128 Графіка та орфографія
- •І пахне чебрецем, і листя де-не-де,
- •І пахне чебрецем і листя де-не-де,
- •Крайнебо
- •Правопис ненаголошених голосних у коренях слів
- •130 Графіка та орфографія
- •132 Графіка та орфографія
- •134 Графіка та орфографія
- •136 Графіка та орфографія
- •138 Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’япських прізвищах
- •140 Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’янських прізвищах
- •142 Графіка та орфографія
- •143 Приголосні
- •Правопис подвоєних приголосних
- •144 Графіка та орфографія
- •145 Приголосні
- •146 Графіка та орфографія
- •147 Приголосні
- •148 Графіка та орфографія
- •149 Приголосні
- •Спрощення в групах приголосних
- •150 Графіка та орфографія
- •151 Приголосні
- •152 Графіка та орфографія
- •153 Приголосні
- •154 Графіка та орфографія
- •155 Приголосні
- •156 Графіка та орфографія
- •157 Приголосні
- •158 Графіка та орфографія
- •159 Вживання апострофа
- •160 Графіка та орфографія
- •161 Вживання м якого знака
- •162 Графіка та орфографія
- •163 Вживання м 'якого знака
- •164 Графіка та орфографія
- •165 Вживання м 'якого знака
- •166 Графіка та орфографія
- •168 Графіка та орфографія
- •169 Правопис префіксів
- •170 Графіка та орфографія
- •171 Правопис префіксів
- •172 Графіка та орфографія
- •174 Графіка та орфографія
- •176 Графіка та орфографія
- •178 Графіка та орфографія
- •180 Графіка та орфографія
- •182 Графіка та орфографія
- •185 Словотвір
- •186 Словотвір
- •187 Словотвір
- •188 Словотвір
- •189 Словотвір
- •190 Словотвір
- •191 Способи словотворення
- •192 Словотвір
- •193 Способи словотворення
- •194 Словотвір
- •195 Способи словотворення
- •196 Словотвір
- •197 Способи словотворення
- •198 Словотвір
- •199 Способи словотворення
- •200 Словотвір
- •201 Способи словотворення
- •202 Словотвір
- •204 Частини і частки мови
- •205 Правопис іменників
- •206 Частини і частки мови
- •207 Правопис іменників
- •208 Частини і частки мови
- •209 Правопис іменників
- •210 Частини і частки мови
- •211 Правопис іменників
- •212 Частини і частки мови
- •213 Правопис іменників
- •214 Частини і частки мови
- •215 Правопис прикметників
- •216 Частини і частки мови
- •217 Правопис прикметників
- •218 Частини і частки мови
- •1Див тему «Правопис подвоєних приголосних» с 143
- •219 Правопис прикметників
- •220 Частини і частки мови
- •221 Правопис складних слів
- •222 Частини і частки мови
- •223 Правопис складних слів
- •224 Частини і частки мови
- •225 Правопис складних слів
- •226 Частини і частки мови
- •227 Правопис складних слів
- •228 Частини і частки мови
- •229 Правопис складних слів
- •230 Частини і частки мови
- •232 Частини і частки мови
- •1Див. Загальні правила правопису складних слів. С. 220
- •234 Частини і частки мови
- •235 Правопис дієслів
- •236 Частини і частки мови
- •237 Правопис дієслів
- •238 Частини і частки мови
- •239 Правопис дієслів
- •240 Частини і частки мови
- •241 Правопис прислівників
- •242 Частини і частки мови
- •24.1 Правопис прислівників
- •244 Частини і частки мови
- •245 Правопис прийменників
- •246 Частини і частки мови
- •247 Правопис прийменників
- •248 Частини і частки мови
- •249 Правопис сполучників
- •250 Частини і частки мови
- •Сполучники
- •251 Правопис сполучників
- •252 Частини і частки мови
- •253 Правопис сполучників
- •254 Частини і частки мови
- •255 Правопис сполучників
- •256 Частини і частки мови
- •257 Правопис часток
- •9 О-зз
- •258 Частини і частки мови
- •Світай мені, прошу Тебе, молю
- •259 Правопис частки не
- •260 Частини і частки мови
- •261 Правопис частки не
- •262 Частини і частки мови
- •263 Вправи на повторення
- •264 Частини і частки мови
- •265 Вправи на повторення
- •266 Частини і частки мови
- •267 Вправи на повторення
- •268 Частини і частки мови
- •269 Вправи на повторення
- •270 Частини і частки мови
- •271 Вправи на повторення
- •273 Основи пунктуації
- •274 Основи пунктуації
- •275 Основи пунктуації
- •276 Основи пунктуації
- •277 Основи пунктуації
- •280 Основи пунктуації
- •Розділові знаки початку та кінця речення
- •282 Основи пунктуації
- •Тире між підметом і присудком
- •284 Основи пунктуації
- •286 Основи пунктуації
- •288 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •290 Основи пунктуації
- •292 Основи пунктуації
- •294 Основи пунктуації
- •296 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •296 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •298 Основи пунктуації
- •Відокремлені узгоджені означення
- •Відокремлені неузгоджені означення
- •300 Основи пунктуації
- •Відокремлені прикладки
- •302 Основи пунктуації
- •304 Основи пунктуації
- •306 Основи пунктуації
- •Відокремлені обставини
- •308 Основи пунктуації
- •Відокремлені додатки
- •310 Основи пунктуації
- •Відокремлені уточнювальні слова
- •312 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
- •314 Основи пунктуації
- •315 Пунктуація в простому реченні
- •316 Основи пунктуації
- •318 Основи пунктуації
- •319 Пунктуація в простому реченні
- •Іван Іванович
- •320 Основи пунктуації
- •Розділові знаки при звертанні
- •Розділові знаки при вигуках, стверджувальних, заперечних та питальних словах
- •322 Основи пунктуації
- •324 Основи пунктуації
- •325 Пунктуація в складному реченні
- •Розділові знаки в складносурядних реченнях
- •326 Основи пунктуації
- •328 Основи пунктуації
- •Письменник і Генерал
- •330 Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •332 Основи пунктуації
- •334 Основи пунктуації
- •Пунктуація в порівняльних конструкціях
- •336 Основи пунктуації
- •338 Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •340 Основи пунктуації
- •342 Основи пунктуації
- •344 Основи пунктуації
- •346 Основи пунктуації
- •Пунктуація в складних синтаксичних конструкціях
- •348 Основи пунктуації
- •350 Основи пунктуації
- •352 Основи пунктуації
- •354 Основи пунктуації
- •356 Основи пунктуації
- •358 Основи пунктуації
- •360 Основи пунктуації
- •362 Основи пунктуації
- •364 Основи пунктуації
- •366 Основи пунктуації
- •368 Основи пунктуації
- •370 Основи пунктуації
- •372 Основи пунктуації
- •375 Список умовних скорочень
- •376 Список умовних скорочень
- •Українська мова
суфіксом,
префіксом, складними словами, складноскоро-
ченими словами (абревіатурами). У вищій
школі термінологічний запас розширюється:
тут вивчають такі поняття, як морфема,
морф, афікс, твірна основа, твірне слово,
етимологічний (первинний) корінь,
вторинний корінь, словотворча модель,
зв’язаний корінь, суфіксоїди, префіксе
їди, інфікс
тощо.
Морфема
(від гр. тогрЬе — форма) — найменша
значеннєва частина слова. Розрізняють
морфеми кореневі
і афіксальні. Корінь
слова (вторинний)
це
найменша словотворчо неподільна
частина слова, семантично спільна для
ряду коренево-споріднених слів (відомий,
відомість, відати
— корінь -від-).
Первинний
(етимологічний) корінь — основна
етимологічна частина слова, яка
далі не розкладається на частини і
стала основою для утворення ряду
етимологічно споріднених слів.
Етимологічний корінь -від-
спільний і для іншого ряду слів:
свідчити,
свідок, посвідка, посвідчення,
освідчитися,
хоч семантичний зв’язок із попереднім
коренем -від-
уже втрачено. У цьому ряді виділяється
корінь -свідч-.
Це новий корінь, або вторинний. Отже,
під вторинним,
або новим,
коренем розуміється спільна споріднена
словотворча частина слів, яка вже не
поділяється на менші словотворчі
частини без втрати свого семантичного
значення. Етимологічний корінь -гойдав
ряд вторинних коренів: годин-а,
годин-ник, годин-ник - ар; погод-а
— погід-н-е
(небо), погод-н-і
(умови).
Афіксом
(від лат. айіхик — прикріплений)
називається значуща частина слова, що
змінює лексичне або граматичне значення
кореня (основи) слова і виражає відношення
між словами у словосполученні і реченні:
добр-ий
— добр-як,
добр-іш-а-ти, по-добр-і-ти.
Тут етимологічний корінь -доб-,
виявлений у словах доб-а,
по-доб-а, по-доб-а-ти-ся, по-діб-н-ий,
дав корінь -добр-
як вторинний. Афікси бувають формотворчі
(наприклад, флексії) і словотворчі
(переважно суфікси і префікси). Як
кореневі, так і афіксальні морфеми
беруть участь у словотворенні.
Щоб
добре вивчити морфемну структуру слова,
закони словотворення, треба вміло
провадити морфемний і словотвірний
аналізи.
185 Словотвір
Морфемний
аналіз — це розбір слова за будовою,
а словотвірний
аналіз вияснює мотивацію похідного
слова, що виникло з твірного. Якщо метою
морфемного аналізу є виявлення
значеннєвих частин слова і пояснення
їх значення, ролі і функції в сучасній
мові, то головним поняттям словотвірної
системи є мотивованість або похідність,
при яких значення і звучання одного
слова випливає із спільнокореневого
іншого слова. Напр.: зелений
— мотивуюче слово для зелень,
яке утворилося безафіксним способом
від першого, а не навпаки. Для слова
повітряний
мотивуючим словом є повітря,
а не вітер,
хоч слово вітер
було твірним для лексеми повітря.
Отже,
під словотвором
розуміється такий розділ мовознавчої
науки, який вивчає творення нових слів
на основі вже наявних у мові відповідних
лексико- граматичних засобів. У кожному
повнозначному слові виділяються
значеннєві частини слова — морфеми.
Це корінь
(основне лексичне ядро слова), префікс,
суфікс та закінчення:
ви-бор-о-ти
(ви префікс,
-бор корінь,
-о суфікс
і -ти
—
формотворчий
суфікс). Проте починати морфемний аналіз
найкраще з поділу повнозначного
відмінюваного слова на основу і
закінчення: дудк-а
(дудк основа,
-а
закінчення).
В основі визначаємо корінь дуд-
і суфікс -к>. Це похідна основа, що
утворилася від твірного слова дуда
(твірна основа дуд-).
При
творенні іменників із зменшено-пестливим
значенням досить продуктивним є суфікс
-к-:
діж-к-а, річ-к-а, руч-к-а, ніж-к-а, ніч-к-а,
піч-к-а, дір-к-а, миш-к-а, лав-к-а, гір-к-а,
зір-к-а, пуч-к-а.
Слово
дудка
утворилося з непохідної твірної основи
дуд-
і може стати твірним для іншого
однокореневого слова (дудочка).
Твірна основа дудочк-
утворилася з твірної основи дуд-
з допомогою продуктивного суфікса
-очк-
(пор.: куп-очк-а,
груд-очк-а, гус-очк-а, лав-очк-а, скиб-очк-а).
Під твірною
основою розуміється така основа, що
служить для утворення нового похідного
слова: ліс
— лісний
— лісник
— лісничий
— лісництво;
ліс
лісовий
—лісівник
—лісівницький
—лісівництво.
Отже, словотвірний аналіз робиться
тоді, коли треба зв’язати утворене
слово (похідне) з твірною основою, щоб
виявити мотивованість похідного слова.
Нове (мотивоване) слово зумовлюється
значенням і звучанням іншого однокорене-
186 Словотвір