Пунктуація в простому реченні

п’ятьма давав продукцію виконував плани сприяв техніч­ному прогресу (П. Загр.). 6. Із морських тварин, шо я їх бачив на власні очі, зазначу таких-о дельфін султанка камбала морський кінь морська корова краб риба-голка медуза... (О. Виш.). 7. Перед Словом рівні, як і перед світом перед небом землею сонцем. 8. Дійсно, з мовами відбулося те ж саме, що з людьми вихолощення духовного вимив золотоносних покладів історичне зубожіння (Я. Мовч.). 9. Нерухоме зелене вбрання ставка набрякла трава, зоставлена навколо, очерет, ідо колихався з бояз­ким тріпотінням, все це було ніби страшенно притомлене ніби втекло від життя... (В. Підмог.). 10. Жінкам належить вирішальна роль у народній освіті й охороні здоров’я торгівлі й сфері побуту всюди, де потрібні умілі руки допитливий розум хазяйське око чуйне добре серце (з газ.). 11. Майже над кожними воротами на жердці висіла прибита якась хижа птиця то сова то сорока то ворона то яструб то орел.,. (І. Фр.).

Розділові знаки при відокремлених членах речення

З функцією відокремлення у складі простого речення вживаються подвійні (парні) знаки — коми й тире. Ці знаки в писемному мовленні служать для виділення і підсилення ознак, об’єктів мовлення та обставин вико­нання дії (другорядних членів речення). За силою відокремлювальної функції коми — знак слабший, тире

• сильніший. Якщо змістовий відрізок (член речення) за значенням потребує підсилення і стоїть на початку або в кінці речення, то один із парних знаків збігається із знаком початку або кінця речення. У сильній позиції середини речення звичайно наявні повні парні знаки — коми і тире.

Умови вживання розділового знака при відокремлених членах речення — морфологічні, синтаксичні, фонетичні та змістові.

Пунктуація при однорідних членах з узагальнювальними словами

Однорідні члени й узагальнювальні слова як поняття різного ступеня узагальнення (видові й родові, частини й ціле) відділяються двокрапкою, тире або цілим пунктуа­ційним комплексом. Вибір знака мотивується позицією однорідних членів щодо узагальнювального слова.

Після узагальнювального слова перед однорідними членами речення ставиться двокрапка: Борода у діда Яреми рідкісної пишноти: широка, рівна, біла, мов сніг, у сутінках світиться (О. Гонч.).

Якщо між узагальнювальними словами й однорідними членами є слова типу а саме, наприклад, як-от, то перед ними ставиться кома, а після них двокрапка: Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок

• можна було викосити косою в траві, якщо підвернеться, або впіймати (О. Довж.).

Перед узагальню вальним словом, що стоїть після однорідних членів, ставиться тире: Чай, лавровий лист, мигдаль, хурма — все там було, в моєму потертому портфелі (О. Гонч.).

Якщо у реченні після узагальнювального слова ідуть однорідні члени, а потім речення ще продовжується, то після узагальнювального слова ставиться двокрап­ка, а після однорідних членів — тире: Тут все: і повітря, і тиша, і вода, і дерева — сповнене такої сили, що й сам мимоволі стаєш сильнішим (з газ.).

Вправа 24

Відділіть пунктуаційно узагальнювальні слова й однорідні члени речення.

Чим виражаються узагальню вальні слова?

1. Хтось сказав, що є три справи, починаючи які, ніколи не знаєш, чим вони закінчаться любов кар’єра і революція. 2. Склалося — не склалося вдало — невдало, на жаль, все це категорії випадковості а не закономір­ності. 3. Слідчі не знають, іцо таке духовний комфорт. Протистояння зіткнення шорсткість і жорстокість життя ось їхня доля. 4. Чомусь тільки тепер подумалося, що в Нечиталюка всі прикмети великого чоловіка булькатий, як Вергілій потирає руки як Бернард Шоу затаємний як Гоголь вірнопідданий як Ґете. Якби ще хоч трохи тала­новитості. 5. Я, для прикладу, пускав три заводи, керував