- •Вступ до спеціальності психолог, практичний психолог
- •Розділ і. Загальні засади курсу “вступ до спеціальності” для психологів і практичних психологів
- •Предмет курсу “Вступ до спеціальності
- •1.2. Історія становлення психологічної науки і психологічної практики Зародження психологічних знань у давньому світі
- •1.3. Практична психологія як теоретична основа психологічної практики.
- •Психологічна діагностика як галузь практичної психології
- •Психокорекція як напрям практичної психології
- •Психоконсульування як напрям практичної психології
- •Р.Іі. Загальна характеристика професійної діяльності психолога
- •2.1. Загальне уявлення про професію практичного психолога
- •2.2. Професійна і непрофесійна практична психологія
- •2.3. Соціальне замовлення на діяльність практичного психолога
- •Розділ ііі. Основні напрями та сфери діяльності практичного психолога
- •3.1. Психопрофілактична і психогігієнічна робота
- •3.2. Практична психологія бізнесу, реклами і менеджменту
- •3.3. Психологічна допомога сім'ї
- •3.4. Малодоступні сфери діяльності практичного психолога
- •4.1. Психоогічна служба у системі освіти
- •4.2. Індивідуальні та групові форми практичної психологічної роботи
- •4.3. Професійна взаємодія психологів
- •4.4. Взаємодія психолога з суміжними фахівцями
- •Розділ V. Соціальні, моральні та духовні проблеми у діяльності практичного психолога
- •5.1. Основні рівні розгляду етичних проблем у психології
- •5.2. Головний «етичний парадокс» психології
- •5.3. Етичні проблеми в науково-дослідній діяльності психолога
- •5. 4. Основні етичні проблеми і спокуси практичної психології
- •5.5. Оплата психологічних послуг
- •5.6. Основні етичні принципи діяльності психолога
- •Розділ vі. Особистість практичного психолога
- •6.1. Особистість практичного психолога і його спосіб життєдіяльності
- •6.2. Розвиток особистості психолога у професії
- •Розділ vіі. Особливості підготовки практичних психологів у внз
- •7.1. Формальні і змістовні аспекти вищої психологічної освіти
- •7.2. Соціально-організаційна специфіка навчання у внз
- •7.3. Студент-психолог як суб'єкт навчально-професійної діяльності
- •7.4. Особливості стосунків студентів з викладачами та адміністрацією факультету
- •7.5. Особливості особистісних стосунків студентів
- •7.6. Особливості організації дозвілля та позанавчальної діяльності студента
- •Розділ vііі. Професійний розвиток і саморозвиток психолога
- •8.1. Професійне самовдосконалення психолога після закінчення внз
- •8.2. «Природній» розвиток психолога
- •8.3.Шляхи професійного розвитку психолога
- •8.4. Типи і рівні професійного самовизначення як можливі орієнтири саморозвитку психолога
- •8.5. Творчість у діяльності практичного психолога
- •8.6. Основні етапи розвитку психолога-професіонала
- •8.7. Проблема професійних деструкцій і кризи розчарування у розвитку психолога
- •8.8. Проблема самотнього та «невизнаного генія» у психології
2.3. Соціальне замовлення на діяльність практичного психолога
Соціальне замовлення на роботу практичного психолога формується у суспільстві, або точніше, у тій його частині, що усвідомила необхідність у професійній допомозі для подолання психологічних чи особистісних труднощів. Першими усвідомили важливість і потрібність практичної діяльності психолога представники професій типу «людина-людина (за типологією Е. А. Клімова), перш за все, педагоги. Саме тому в нашій країні в даний час отримала найбільше розвитку служба практичної психології освіти. Найбільше число практичних психологів працює зараз у сфері освіти. Проте все гостріше ставиться завдання про необхідність роботи кваліфікованих спеціалістів-психологів в установах і організаціях різного профілю для работи з персоналом. Активно розвивається практична психологія в бізнесі, в рекламній справі, в управлінській сфері. Виникла потреба у психологах-іміджмейкерах, психологах, які вміють працювати з політиками.
Завдяки соціальним змінам психолог набув нового суспільного статусу, що вимагає від нього розуміння звернених до нього очікувань. Р. С. Абрамова вводить поняття Клієнта, Замовника й Користувача психологічної інформації та допомоги.
Клієнт - людина, яка передає психологу знання про себе та про інших людей; при цьому вважає себе прямо або опосередковано відповідальною за зміст цієї психологічної інформації.
Замовник - людина, що звертається до психолога за психологічною інформацією (про себе, свою організацію чи інших людей).
Користувач - людина, яка одержуює від психолога психологічну інформацію.
У взаємодії клієнта (замовника, користувача) з психологом є психологічні, соціальні, моральні та духовні проблеми (вони розглядаються в окремому розділі).
Робота практичного психолога полягає в тому, щоб добитися від клієнтів переформулювання цих проблем у психологічні проблеми. Лише тоді практичний психолог здатний надати реальну допомогу клієнту в вирішенні його проблем.
У професійній діяльності психолога виділяються такі стратегії: психологічна допомога, психологічне сприяння, психологічна підтримка і психологічний супровід.
Психологічна допомога реалізується в основних напрямах професійної діяльності практичного психолога: психопрофілактиці, психодіагностиці, психокорекції, психологічному консультуванні і психотерапії. Психологічна допомога людині полягає у сприянні її становленню як продуктивної особистості, яка володіє високим рівнем самосвідомості, здатної реалізовувати власну, самостійно вибрану життєву стратегію, готову нести відповідальність за свою долю. Психологічна допомога – це надання послуг психолога тим, хто має серйозні труднощі в соціалізації, адаптації (наприклад, у школі - тим, хто має труднощі у процесі навчання). Завдання психолога, таким чином, аналогічне завданню лікаря: поставити діагноз, нормалізувати життєдіяльність людини, повернути її в загальне русло. Іншими словами - знову зробити її «такою як всі».
Психологічне сприяння – це нова позиція психолога, коли він працює не тільки з тими, у кого є вже проблеми, а зі всіма людьми, спонукаючи їх до розвитку. Для психолога, що працює в школі, це означає включення в освітній процес як рівноправного учасника, що сприяє учням, вчителям, батькам.
Майже одночасно з терміном «сприяння» з'явився термін «підтримка». У науковій літературі стали зустрічатися такі словосполучення, як «психологічна підтримка процесу навчання», «психологічна підтримка освітнього середовища», «психологічна підтримка розвитку дітей». Проте не можна сказати, що термін «підтримка» міцно закріпилося у професійній психологічний мові фахівців, замовників та користувачів.
Останніми роками широко вживаним став термін «психологічний супровід». Ідеологія супроводу полягає не в тому, щоб захищати дитину від труднощів, не вирішувати її проблеми замість неї, а створювати умови для усвідомленого, відповідального і самостійного вибору на її життєвому шляху. Психолог йде поряд з дитиною як друг і помічник. Дитина завжди може звернутися до нього за допомогою, але це не значить, що психолог стане все робити за неї. У супроводі функції психолога нагадують в чомусь роботу охоронця. Його і не видно, можливо, доки він не буде потрібним. Його завдання - це створення сприятливих умов дитині для самостійного вирішення своїх проблем. Але бувають моменти, коли він повинен рішуче втрутитися, або зупинити, або повести за собою, щоб врятувати чи допомогти.
До теперішнього часу не існує чітких і однозначних критеріїв, за якими можна було б оцінювати ефективність діяльності практичного психолога. Розглядаються критерії ефективності у кожному з видів діяльності практичного психолога окремо.
Перед психологією як конструктивною наукою постає ряд завдань, що стосують розв’язання реальних проблем людини, на розвязання яких вона повинна спрямувати свої зусилля орієнтуючись. Ці завдання полягають у наступному:
По-перше, психологічне знання повинно допомагати людині, з одного боку, усвідомити її реальний сенс та цілі життя, власні потреби (диференціювати актуальні і штучні, духовні та просто аморальні), а з другого, усвідомити дійсність (створювати власну адекватну концепцію світу), в якій вона живе.
По-друге, навчати культивувати у собі обґрунтовану самодостатність, бо абсолютна самодостатність є самообманом, адже поведінка людини зумовлена Духовним та багатьма об’єктивними чинникам (соціально-економічні умови, соціальна група, соціальний статус тощо).
По-третє, психологія як наука повинна пропонувати спосіб життя та засоби, що пробуджують Віру, Надію й Любов, а одночасно заспокоюють розум, що допомагає долати страхи, напруженість, злобу та інші моральні норовиці та одночасно приносити одухотворені задоволення і конструктивні практичні результати та творчі здобутки.
По-четверте, вона має відкривати перспективи подолання проблем особистісного функціонування та розвитку, творити конкретні проекти життєдіяльності, конкретні плани дій.
По-п’яте, з’ясувати цілі, яким людина хоче себе присвятити, концентрувати сили на їх досягненні.
По-шосте, показати шлях відновлення духовної, психічної та фізичної енергії людини через трансцендентування, контакт з Богом та повноцінний і конструктивний спосіб життя.
По-сьоме, психологія має пропонувати особистості, як їй бути чуйною до потреб інших людей та зміцнити себе в альтруїзмі (безкорисливості), у любові, одночасно не втрачаючи себе.
По-восьме, схвалювати справжні цінності та готувати людину до прийняття всього, що може реально бути для неї корисним.
По-дев’яте, пропонувати оптимальні шляхи до внутрішньої інтеграції особистості через підпорядкування вищому порядкові - духовному.
По-десяте, зміцнювати віру, з одного боку, щодо нескінченного, а з другого, усвідомлення факту конечності власного вільного буття.
По-одинадцяте, навчити орієнтуватися у мінливому, з суперечливими тенденціями світі і допомагати долати згубні (антидуховні) впливи оточення та ін.
Людина здатна з Вірою, Надією, Любов`ю та завдяки розуму розвивати і підтримувати в собі та інших людях найбільний Божий дар на землі - Життя.
Отже, головною суттю професійної діяльності практичного психолога є взаємодія з іншою людиною (клієнтом, замовником, користувачем) з метою надання психологічної допомоги. Теоретичною основою професійної практичної психології є наукова психологія. Існують принципові відмінності між психологом-професіоналом і психологом-любителем. У суспільстві формується замовлення на діяльність практичного психолога. Психологічна допомога реалізується у формі психопрофілактики, психодіагностики, психокорекції, психологічному консультуванні і психотерапії. Конкретними формами психологічної допомоги є психологічне сприяння, психологічна підтримка та супровід.
Запитання. Завдання.
Охарактеризуйте поняття «професія».
Які відмінності від любиття та фахівця у психології.
У чому проявляється професіоналізм у діяльності психолога та практичного психолога.
Які причини неповноцінної самореалізації у психологічній професії.
У чому полягає соціальне замовлення на діяльність практичного психолога?
Назвіть основні типи професійної діяльності психологів.
Де працюють психологи-дослідники?
Назвіть основні види діяльності практичного психолога.
Де працюють практичні психологи?