- •Вступ до спеціальності психолог, практичний психолог
- •Розділ і. Загальні засади курсу “вступ до спеціальності” для психологів і практичних психологів
- •Предмет курсу “Вступ до спеціальності
- •1.2. Історія становлення психологічної науки і психологічної практики Зародження психологічних знань у давньому світі
- •1.3. Практична психологія як теоретична основа психологічної практики.
- •Психологічна діагностика як галузь практичної психології
- •Психокорекція як напрям практичної психології
- •Психоконсульування як напрям практичної психології
- •Р.Іі. Загальна характеристика професійної діяльності психолога
- •2.1. Загальне уявлення про професію практичного психолога
- •2.2. Професійна і непрофесійна практична психологія
- •2.3. Соціальне замовлення на діяльність практичного психолога
- •Розділ ііі. Основні напрями та сфери діяльності практичного психолога
- •3.1. Психопрофілактична і психогігієнічна робота
- •3.2. Практична психологія бізнесу, реклами і менеджменту
- •3.3. Психологічна допомога сім'ї
- •3.4. Малодоступні сфери діяльності практичного психолога
- •4.1. Психоогічна служба у системі освіти
- •4.2. Індивідуальні та групові форми практичної психологічної роботи
- •4.3. Професійна взаємодія психологів
- •4.4. Взаємодія психолога з суміжними фахівцями
- •Розділ V. Соціальні, моральні та духовні проблеми у діяльності практичного психолога
- •5.1. Основні рівні розгляду етичних проблем у психології
- •5.2. Головний «етичний парадокс» психології
- •5.3. Етичні проблеми в науково-дослідній діяльності психолога
- •5. 4. Основні етичні проблеми і спокуси практичної психології
- •5.5. Оплата психологічних послуг
- •5.6. Основні етичні принципи діяльності психолога
- •Розділ vі. Особистість практичного психолога
- •6.1. Особистість практичного психолога і його спосіб життєдіяльності
- •6.2. Розвиток особистості психолога у професії
- •Розділ vіі. Особливості підготовки практичних психологів у внз
- •7.1. Формальні і змістовні аспекти вищої психологічної освіти
- •7.2. Соціально-організаційна специфіка навчання у внз
- •7.3. Студент-психолог як суб'єкт навчально-професійної діяльності
- •7.4. Особливості стосунків студентів з викладачами та адміністрацією факультету
- •7.5. Особливості особистісних стосунків студентів
- •7.6. Особливості організації дозвілля та позанавчальної діяльності студента
- •Розділ vііі. Професійний розвиток і саморозвиток психолога
- •8.1. Професійне самовдосконалення психолога після закінчення внз
- •8.2. «Природній» розвиток психолога
- •8.3.Шляхи професійного розвитку психолога
- •8.4. Типи і рівні професійного самовизначення як можливі орієнтири саморозвитку психолога
- •8.5. Творчість у діяльності практичного психолога
- •8.6. Основні етапи розвитку психолога-професіонала
- •8.7. Проблема професійних деструкцій і кризи розчарування у розвитку психолога
- •8.8. Проблема самотнього та «невизнаного генія» у психології
7.6. Особливості організації дозвілля та позанавчальної діяльності студента
Як відомо, ефективність навчальної діяльності неабиякою мірою залежить від організації студентського дозвілля. Але саме таке дозвілля (або його відсутність) багато в чому визначають і формування професійної самосвідомості майбутнього психолога, його ставлення до психології (до своєї «альма матер»), і те, що називається «духом психологічного співтовариства», коли колишнім студентам-психологам просто «є, що пригадати» та ін.
На жаль, саме поняття «студентське життя» останніми роками зазнало не найкращих змін. В більш благополучні в соціально-економічному плані періоди суспільного життя у студентів було більше вільного часу, і вони могли реально витратити його не тільки на самоосвіту і професійну самопідготовку, але і на реалізацію своїх талантів у позанавчальній діяльності. Навіть в «епоху радянського тоталітаризму» були поширені безкоштовні студентські театри і студії, спортивні свята і змагання студентів (на любительській основі) та ін. Крім того, були ще студентські суботники, будівельні загони і «картопля». Це дозволяло розкриватися певним душевним якостям студентів і викладачів у складних і безглуздих умовах колгоспів і овочевих баз. У цих «заходах», навіть за їх економічної абсурдності і навіть нераціональності, формувалися добрі стосунки між студентами і викладачами.
Природно, що кращі традиції все-таки збереглися в окремих ВНЗ і до цього дня (десь навіть намагаються розвивати старі добрі студентські традиції), але в багато кому, особливо недержавних психологічних вузах ситуація дуже сумна. Але ж і в недержавних ВНЗ видають дипломи про вищу психологічну освіту, і їх випускникам реально доведеться працювати з людьми без повноцінно сформованої професійної самосвідомості, їм нічого буде пригадати про своє студентське життя. Таким чином, існує проблема, вирішити яку зараз складно (в Україні ще довго будуватимуть «ринок» і «розвиватимуть демократію»), але важливо хоча б усвідомити, що проблема реально існує.
Часто сам факт усвідомлення проблеми поступово формує засади і для її вирішення. Самі студенти можуть багато зробити для того, щоб роки навчання на психологічному відділенні виявилися більш насиченими і було що запам'ятати! До певної міри така проблема актуальна майже для всіх навчальних закладів, оскільки в цілому увага до гармонійного розвитку студентів помітно знизилася як з боку керівників, так і з боку багатьох викладачів, які змушені значні свої сили віддавати заробленню грошей. Молодіжна преса і телебачення майже не компенсує відсутності такої уваги, тим паче, що сучасні засоби масової інформації поширюють соціальну «фальш», вони загалом «продажні». Студентам-психологам потрібне живе людське спілкування, зацікавлене і спокійне (а десь навіть мудре) обговорення їх навчально-професійних, життєвих і особистісних проблем.
Студенти вельми зневажливо ставляться до власного здоров'я. Серцево-судинні і шлунково-кишкові захворювання, на жаль, стають майже нормою. Серед студентів поширені алкоголь і куріння. Нерегулярне та нездорове харчування - знущання над власним організмом. За хронічного недосипання організм не встигає ефективно виробляти необхідні йому речовини. Підвищене навантаження на органи зору, пов'язані з багатогодинним сидінням за комп'ютером або просто невмінням читати книги правильно (ми ж так любимо читати лежачи!) призводять до незворотніх наслідків. Організм потребує особливого піклування. Якщо розпорядок навчальної аудиторної діяльності визначається навчальним закладом, то все інше студенти повинні організовувати самі.
Отже, вища психологічні освіта має формальні і змістові аспекти. Основна освітня програма підготовки фахівця складається з дисциплін державного компоненту та дисциплін за вибором студента та факультативних дисциплін. Державний стандарт висуває ряд вимог до професійної підготовленості фахівця. У психологічній освіті поєднуються академічна психологія і психологічна практика. Головна мета університетського курсу це не тільки засвоєння відповідних знань, а формування у студента наукового методу пізнання та впливу на психологічну реальність.
Навчання у ВНЗ має свої соціально-організаційні особливості. Запорука успішного навчання є сформованість студента як суб’єкта навчально-професійної діяльності.
Запитання. Завдання.
Охарактеризуйте формальні аспекти діяльності вищої школи.
Охарактеризуйте змістові аспекти вищої психологічної освіти.
У чому полягає соціально-організаційна специфіка навчання у ВНЗ.
Охарактеризуйте студента-психолога як суб’єкта навчально-професійної діяльності.
Охарактеризуйте особливості стосунків студентів і викладачів.
Які проблеми виникають у особистісних стосунках студентів?
Дайте характеристику позанавчальної діяльності студентів.
У чому полягають особливості організації дозвілля студента-психолога?
Назвіть типові шляхи професійного розвитку психолога.