- •1.Фізіологія, як наука .
- •3.Клінічні та функціональні проби.
- •5.Інструментальні методи:
- •1. Загальні дані про нервову систему.
- •2.Затримка проведення збудження в нервових центрах
- •4.Трансформація ритму збудження в нервових центрах -
- •Принцип послідовної заміни збудження гальмуванням та гальмування збудженням.
- •Ланцюгові та ритмічні рефлекси.
- •1) Передня серединна щілина
- •Задня серединна борозна
- •2.Павутинна оболонка - arachnoidea.
- •Iу. Довгастий мозок. Середній мозок.Загальнахарактериска.
- •1.Латеральний спинноталамічний шлях
- •Лекція№ 9 тема: «нервова регуляція вегетативних функцій»
- •1. Шийний відділ
- •2. Грудний відділ
- •3.Поперековий відділ
- •4.Крижовий віділ
- •I. Залози внутрішньої секреції. Загальна характеристика.
- •Гормони. Фізіологічна характеристика.
- •3. Впливом на аналіз і синтез речовин.
- •5. Різною дією в залежності від дози.
- •6. Стійкістю до підвищення та зниження температур.
- •Тироксин
- •2. Трийодтиронін
- •2. Вплив на вищу нервову діяльність.
- •3. Впливають на процеси росту і розвитку.
- •Впливають на обмін речовин.
- •3.Статеві гормони – андрогени ( чоловічі),
- •2.Глюкагон (антагоніст інсуліну)
- •3.Ліпокаїн
- •I. Загальна характеристика серцево-судинної системи
- •IV. Серце – розташування, загальні дані, зовнішня будова
- •V. Камери серця. Клапани серця
- •VI. Будова стінки серця
- •2.Середній шар – міокард.
- •Провідна система серця. Властивості серцевого м’яза.
- •4.Волокна Пуркін’є.
- •IX. Об’єми серця, тони серця
- •X. Цикл серцевої діяльності
- •XII. Кола кровообігу. Артерії малого кола кровообігу
- •XIII. Вінцеве коло кровообігу
- •XII. Кола кровообігу. Артерії малого кола кровообігу
- •XIII. Вінцеве коло кровообігу
- •XIV. Іннервація серця
- •I. Судини – види. Будова стінки артерій, вен, капілярів
- •Інтима( внутрішній).
- •2.М’язовий (середній).
- •3.Адвентиція (зовнішній).
- •6.Гемоліз.Види гемолізу.
- •9.Дихання як процес, етапи.
- •Зовнішнє дихання; 2)транспорт газів кров'ю; 3)внутрішнє дихання.
- •2.Транспорт газів кров’ю.
- •10. Механізм вдиху та видиху.
- •11. Механізм першого вдиху.
- •12. Життєва ємність легенів ( жєл).
- •Глава IV
- •1.Загальна характеристика.
- •7.Регулює температуру прийнятої їжі.
- •8.Приймає участь в регуляції реакції внутрішнього середовища організму.
- •9.Утворення антианемічного фактору.
- •1.Тонка кишка.
- •III. Травлення у тонкій кишці
- •Vі. Моторна функція кишки. Евакуація їжі в товсту кишку
- •2. Рефлекторно:
- •Iх. Кишковий сік, його властивості
- •Xіі. Регуляція травлення – місцеві та центральні механізми
- •3.Амінолітичні ферменти:
- •2. Синтез білків крові (альбуміни).
- •3.Утворює жовч.
- •10. Кладовище еритроцитів.
- •V. Водно-сольовий обмін
- •Глава IV
- •XI. Регуляція сечовиділення. Механізм акту
- •1.Що таке сенсорний процес. Його значення у задоволенні потреб організму.
- •III. Класифікація сенсорних систем
- •2. Слізного апарату - слізної залози та - системи шляхів, що проводять слізну рідину.
- •Xуіі. Вестибулярна сенсорна система.
- •1.Художній тип.
- •2.Мислячий тип.
- •3.Середній тип.
1.Латеральний спинноталамічний шлях
-це шлях больової та температурної чутливості. Волокна тракту по дорозі перехрещуються,
імпульси від рецепторів лівої половини тіла проводяться в праву півкулю, і навпаки із правої
половини в ліву.
Має 3 нейрона: а) перший нейрон - клітини спинномозкових вузлів.
б) другий нейрон - клітини задніх рогів СП.М.
в) третій нейрон - латеральні ядра таламуса.
2. ПЕРЕДНІЙ СПИННОТАЛАМІЧНИЙ ШЛЯХ.
проводить тактильну чутливість, проходить в передньому канатику спинного мозку.
3. ШЛЯХИ М’ЯЗОВО - СУГЛОБОВОЇ (пропріоцептивної) ЧУТЛИВОСТІ.
направляються до кори півкуль великого мозку та в мозочок, який бере участь в
координації рухів .
До мозочка йдуть 2 спинномозкові шляхи: передній і задній.
Пропріоцептивний шлях до кори півкуль великого мозку представлений двома пучками:
1.Ніжним (тонким).
2. Клиноподібним.
НІЖНИЙ(тонкий) - проводить імпульси від пропріорецепторів нижніх кінцівок та нижньої половини
тіла і лежить медіально від заднього канатика.
КЛИНОПОДІБНИЙ пучок несе імпульси від верхньої половини тулуба і верхніх кінцівок.
РУХОВІ ШЛЯХИ (НИСХІДНІ. ЕФЕРЕНТНІ)
це системи нервових волокон, які передають імпульси від кори або нижче лежачих ядер
головного мозку через спинний мозок до робочого органу (ефектору).
Складаються з 2 нейронів Представлені двома групами:
І. ПІРАМІДНІ (кірково- спинномозковий та кірково- ядерний) шляхи проводять імпульси від кори
до рухових клітин спинного та довгастого мозку, які є шляхами свавільних рухів.
ІІ. ЕКСТРАПІРАМІДНІ - рефлекторні рухові шляхи, які входять до складу екстрапірамідної системи.
Пірамідний кірково- спинномозковий шлях
починається від великих пірамідних клітин (клітини Беца) кори великих півкуль, верхніх
2/3 передцентральної звивини та прицентральної дольки.
Закінчується в клітинах переднього рога спинного мозку.
Кірково - ядерний шлях
починається в нижній третині передцентральної звивини і
закінчується на клітинах рухових ядер черепних нервів протилежної сторони.
Червоноядерно - спинномозковий шлях
- починається від клітин червоного ядра середнього мозку.
Покришково- спинномозковий шлях
починається від ядер горбків пластинки криши середнього мозку і пов’язаний із
слуховими та здоровими сприйняттями.
Присінково- спинномозковий шлях
починається від вестибулярних ядер ромбоподібної ямки, забезпечує підтримку
рівноваги тіла.
Лекція№ 9 тема: «нервова регуляція вегетативних функцій»
Вегетативна нервова система складається з двох частин:
а) симпатичної,
б) парасимпатичної
Іннервує весь організм в цілому, всі органи та тканини:
а) залози,
б) м’язи судин, внутрішніх органів,
в) серцевий м’яз,
г) скелетні м’язи,
є) головний та спинний мозок, тобто ЦНС.
Більшість органів іннервує як парасимпатична так i симпатична Н.С.
Парасимпатична частина не іннервує
- посмуговані м’язи,
- гладенькі м’язи матки
- більшість кровоносних судин
- сечоводи
- потові залози
- волосяні фолікули шкіри
- селезінку
- надниркові залози
- гіпофіз.
Вегетативна Н.С. не має своїх особливих аферентних чутливих шляхів.
Чутливі імпульси від органів направляються по чутливим волокнам, загальним для вегетативної
та соматичної нервових систем.
Контроль та регуляція функції вегетативної нервової системи, як i соматичної, здійснюється
корою півкуль великого мозку.
Фізіологічні особливості будови.
1.Волокна вегетативної нервової системи в 2-5 разів тонше волокон соматичної нервової
системи.
2.Швидкість розповсюдження нервових імпульсів в соматичній нервовій системі 120-
140м/с, а у парасимпатичній - 10-20м/с, в симпатичних 0,4-0,5 м/с
Волокна менш збудливі та володіють більш тривалим рефрактерним періодом, тому для
їх збудження необхідне сильне подразнення.
4.Вегетативні нерви здатні відтворювати меншу частоту подразнень, ніж соматичні.
5.Вегетативні волокна виходять з деяких ділянок (вогнищ) головного та спинного
мозку (рухові).
6.Принципово відрізняється рефлекторна дуга вегетативної нервової системи:
а) рухові або аферентні нейрони вегетативної нервової системи лежать на периферії в
вузлах (вегетативних);
б) відростки вставних вегетативних нейронів, які розташовані в головному або
в спинному мозку, виходячи з нього, обов’язково переключаються на клітинах
вегетативних вузлів.
Таким чином, шлях вегетативних аферентних волокон розбивається
на 2 ділянки:
а) від мозку до вегетативного вузла - превузловий (прегангліонарний);
б) від вузла до робочого органу - після вузловий (постгангліонарний).
СИМПАТИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА
Симпатична частина вегетативної нервової системи складається з:
1.Центрального відділу - він утворений клітинами бічних рогів спинного мозку на рівні bcіx
грудних та верхніх трьох поперекових сегментів.
2.Периферичний відділ - представлений нервовими волокнами та симпатичними нервовими
вузлами (гангліями).
Нервові вузли поділяються на 2 групи:
а) коло хребтові (паравертебральні) - вони розташовані двома ланцюжками з боків від хребта i
утворюють правий та лівий симпатичні стволи;
б) перед хребтові (превертебральні) - це вузли периферичних нервових сплетінь, які
лежать в грудній та черевній порожнинах.
Симпатичні нервові волокна виходять із спинного мозку у складі передніх корінців
спинномозкових нервів, а потім через білу з’єднувальну гілку направляються до
відповідного вузла симпатичного ствола. Там частина волокон переключається на
еферентний нейрон i його постгангліонарні волокна направляються до органів.
Для постгангліонарних симпатичних волокон характерно:
а) утворення сплетінь за ходом артерій, які живлять певний орган;
б) утворення самостійних нервів (наприклад, черевний нерв);
в) входити до складу периферичних розгалужень спинномозкових та черепних
нервів.
СИМПАТИЧНІ СТВОЛИ (правий та лівий).
це ланцюги нервових вузлів, які з’єднані міжвузловими гілками, розташованими з обох
сторін вздовж хребта.
В області грудного та верхнього поперекового відділів, кожен вузол , з’єднаний білою
сполучнотканинною гілкою з відповідним спинномозковим нервом.
Так як білі з’єднувальні гілки складаються з мієлінових волокон, то пучки мають білий
колір. Від всіх вузлів симпатичного ствола до спинномозкових нервів йдуть сірі
з’єднувальні гілки, які складаються з постгангліонарних безмієлінових волокон
сірого кольору.
В симпатичному стволі розрізняють:
а) шийний,
б) грудний,
в) поперековий,
г) крижовий,
д) куприковий відділи.