- •1.Фізіологія, як наука .
- •3.Клінічні та функціональні проби.
- •5.Інструментальні методи:
- •1. Загальні дані про нервову систему.
- •2.Затримка проведення збудження в нервових центрах
- •4.Трансформація ритму збудження в нервових центрах -
- •Принцип послідовної заміни збудження гальмуванням та гальмування збудженням.
- •Ланцюгові та ритмічні рефлекси.
- •1) Передня серединна щілина
- •Задня серединна борозна
- •2.Павутинна оболонка - arachnoidea.
- •Iу. Довгастий мозок. Середній мозок.Загальнахарактериска.
- •1.Латеральний спинноталамічний шлях
- •Лекція№ 9 тема: «нервова регуляція вегетативних функцій»
- •1. Шийний відділ
- •2. Грудний відділ
- •3.Поперековий відділ
- •4.Крижовий віділ
- •I. Залози внутрішньої секреції. Загальна характеристика.
- •Гормони. Фізіологічна характеристика.
- •3. Впливом на аналіз і синтез речовин.
- •5. Різною дією в залежності від дози.
- •6. Стійкістю до підвищення та зниження температур.
- •Тироксин
- •2. Трийодтиронін
- •2. Вплив на вищу нервову діяльність.
- •3. Впливають на процеси росту і розвитку.
- •Впливають на обмін речовин.
- •3.Статеві гормони – андрогени ( чоловічі),
- •2.Глюкагон (антагоніст інсуліну)
- •3.Ліпокаїн
- •I. Загальна характеристика серцево-судинної системи
- •IV. Серце – розташування, загальні дані, зовнішня будова
- •V. Камери серця. Клапани серця
- •VI. Будова стінки серця
- •2.Середній шар – міокард.
- •Провідна система серця. Властивості серцевого м’яза.
- •4.Волокна Пуркін’є.
- •IX. Об’єми серця, тони серця
- •X. Цикл серцевої діяльності
- •XII. Кола кровообігу. Артерії малого кола кровообігу
- •XIII. Вінцеве коло кровообігу
- •XII. Кола кровообігу. Артерії малого кола кровообігу
- •XIII. Вінцеве коло кровообігу
- •XIV. Іннервація серця
- •I. Судини – види. Будова стінки артерій, вен, капілярів
- •Інтима( внутрішній).
- •2.М’язовий (середній).
- •3.Адвентиція (зовнішній).
- •6.Гемоліз.Види гемолізу.
- •9.Дихання як процес, етапи.
- •Зовнішнє дихання; 2)транспорт газів кров'ю; 3)внутрішнє дихання.
- •2.Транспорт газів кров’ю.
- •10. Механізм вдиху та видиху.
- •11. Механізм першого вдиху.
- •12. Життєва ємність легенів ( жєл).
- •Глава IV
- •1.Загальна характеристика.
- •7.Регулює температуру прийнятої їжі.
- •8.Приймає участь в регуляції реакції внутрішнього середовища організму.
- •9.Утворення антианемічного фактору.
- •1.Тонка кишка.
- •III. Травлення у тонкій кишці
- •Vі. Моторна функція кишки. Евакуація їжі в товсту кишку
- •2. Рефлекторно:
- •Iх. Кишковий сік, його властивості
- •Xіі. Регуляція травлення – місцеві та центральні механізми
- •3.Амінолітичні ферменти:
- •2. Синтез білків крові (альбуміни).
- •3.Утворює жовч.
- •10. Кладовище еритроцитів.
- •V. Водно-сольовий обмін
- •Глава IV
- •XI. Регуляція сечовиділення. Механізм акту
- •1.Що таке сенсорний процес. Його значення у задоволенні потреб організму.
- •III. Класифікація сенсорних систем
- •2. Слізного апарату - слізної залози та - системи шляхів, що проводять слізну рідину.
- •Xуіі. Вестибулярна сенсорна система.
- •1.Художній тип.
- •2.Мислячий тип.
- •3.Середній тип.
Xіі. Регуляція травлення – місцеві та центральні механізми
Всі складні і різноманітні функції системи травлення регулюються травним центром, який розташований в довгастому мозку. Велика роль регуляції всіх етапів травлення належить ядрам гіпоталамуса: вентромедіальні ядра -’’ центр насичення”,
вентролатеральні –“центр живлення”.
В регуляції процесів травлення та живлення суттєва роль належить корі великих півкуль, особливо тим її відділам, які є кінцями смакового та нюхового аналізаторів.
Травний центр регулює : моторну, секреторну та всмоктувальну функції ШКТ,
забезпечує виникнення складних суб’єктивних відчуттів, таких як:
голод, апетит, відчуття насиченості та спраги.
Голод – сукупність суб’єктивних відчуттів, обумовлених об’єктивною потребою в їжі.
Апетит – пристрасне бажання їжі
ХІІІ. Підшлункового сік.
За добу в нормі виділяється 1,5-2,0 л соку.
Це безбарвна прозора рідина . PH=7,1-8,2.
І. Протеолітичні ферменти:
Трипсин – виділяється в кишечник у вигляді трипсиногену, який
активується ентерокіназою кишкового соку.
Хімотрипсин –виділяється також неактивному стані, активізується трипсином.
Карбоксипептидаза - виробляється у вигляді неактивних попередників,
активізується трипсином.
2.Нуклеаза - дія спрямована на нуклеїнові кислоти.
3.Амінолітичні ферменти:
Амілаза - розщеплює крохмаль до дицукрів.
Мальтаза - перетворює дицукри на моноцукри.
Лактаза - розщеплює цукор молока на моноцукри.
4.Ліполітичні ферменти:
Ліпаза - секретується в активному стані. Її активність зростає в 20 разів при
взаємодії з жовчу. Розщеплює жири до гліцерину та жирних кислот.
Фосфоліпаза - секретується в неактивній формі. Активується в
дванадцятипалій кишці трипсином. Діє на продукти розщеплення
жирів.
Секреція соку починається через 2-3 хв після вживання їжі і триває протягом 4-10
годин. Процес починається з подразнення їжею ротової порожнини та дії
умовно рефлекторних подразнень.
Секреція соку забезпечується нейро- хімічними механізмами, що стимулюються
секретином (виробляється і активується під дією соляної кислоти), і
холецистокініном (виробляється і активується під дією жовчі) - гормонами
які виробляються слизовою оболонкою дванадцятипалої кишки.
ХIУ. Печінка – функції
ФУНКЦІЇ печінки:
1.Продукти гідролізу поживних речовин у печінці або перетворюються, або
відкладаються в депо.