- •1.Фізіологія, як наука .
- •3.Клінічні та функціональні проби.
- •5.Інструментальні методи:
- •1. Загальні дані про нервову систему.
- •2.Затримка проведення збудження в нервових центрах
- •4.Трансформація ритму збудження в нервових центрах -
- •Принцип послідовної заміни збудження гальмуванням та гальмування збудженням.
- •Ланцюгові та ритмічні рефлекси.
- •1) Передня серединна щілина
- •Задня серединна борозна
- •2.Павутинна оболонка - arachnoidea.
- •Iу. Довгастий мозок. Середній мозок.Загальнахарактериска.
- •1.Латеральний спинноталамічний шлях
- •Лекція№ 9 тема: «нервова регуляція вегетативних функцій»
- •1. Шийний відділ
- •2. Грудний відділ
- •3.Поперековий відділ
- •4.Крижовий віділ
- •I. Залози внутрішньої секреції. Загальна характеристика.
- •Гормони. Фізіологічна характеристика.
- •3. Впливом на аналіз і синтез речовин.
- •5. Різною дією в залежності від дози.
- •6. Стійкістю до підвищення та зниження температур.
- •Тироксин
- •2. Трийодтиронін
- •2. Вплив на вищу нервову діяльність.
- •3. Впливають на процеси росту і розвитку.
- •Впливають на обмін речовин.
- •3.Статеві гормони – андрогени ( чоловічі),
- •2.Глюкагон (антагоніст інсуліну)
- •3.Ліпокаїн
- •I. Загальна характеристика серцево-судинної системи
- •IV. Серце – розташування, загальні дані, зовнішня будова
- •V. Камери серця. Клапани серця
- •VI. Будова стінки серця
- •2.Середній шар – міокард.
- •Провідна система серця. Властивості серцевого м’яза.
- •4.Волокна Пуркін’є.
- •IX. Об’єми серця, тони серця
- •X. Цикл серцевої діяльності
- •XII. Кола кровообігу. Артерії малого кола кровообігу
- •XIII. Вінцеве коло кровообігу
- •XII. Кола кровообігу. Артерії малого кола кровообігу
- •XIII. Вінцеве коло кровообігу
- •XIV. Іннервація серця
- •I. Судини – види. Будова стінки артерій, вен, капілярів
- •Інтима( внутрішній).
- •2.М’язовий (середній).
- •3.Адвентиція (зовнішній).
- •6.Гемоліз.Види гемолізу.
- •9.Дихання як процес, етапи.
- •Зовнішнє дихання; 2)транспорт газів кров'ю; 3)внутрішнє дихання.
- •2.Транспорт газів кров’ю.
- •10. Механізм вдиху та видиху.
- •11. Механізм першого вдиху.
- •12. Життєва ємність легенів ( жєл).
- •Глава IV
- •1.Загальна характеристика.
- •7.Регулює температуру прийнятої їжі.
- •8.Приймає участь в регуляції реакції внутрішнього середовища організму.
- •9.Утворення антианемічного фактору.
- •1.Тонка кишка.
- •III. Травлення у тонкій кишці
- •Vі. Моторна функція кишки. Евакуація їжі в товсту кишку
- •2. Рефлекторно:
- •Iх. Кишковий сік, його властивості
- •Xіі. Регуляція травлення – місцеві та центральні механізми
- •3.Амінолітичні ферменти:
- •2. Синтез білків крові (альбуміни).
- •3.Утворює жовч.
- •10. Кладовище еритроцитів.
- •V. Водно-сольовий обмін
- •Глава IV
- •XI. Регуляція сечовиділення. Механізм акту
- •1.Що таке сенсорний процес. Його значення у задоволенні потреб організму.
- •III. Класифікація сенсорних систем
- •2. Слізного апарату - слізної залози та - системи шляхів, що проводять слізну рідину.
- •Xуіі. Вестибулярна сенсорна система.
- •1.Художній тип.
- •2.Мислячий тип.
- •3.Середній тип.
Vі. Моторна функція кишки. Евакуація їжі в товсту кишку
В тонкій кишці розрізняють: перистальтичні і неперистальтичні рухи.
Перистальтичні скорочення забезпечують пересування травної кашці по кишечнику. При
цьому відбувається скорочення кільцевих м’язів верхнього відрізка кишки та видав-
лювання травної кашці у нижню ділянку. Внаслідок перистальтичних рухів тонкої
кишки відбувається евакуація їжі в товсту кишку через ілєоцекальний сфінктер.
Неперистальтичні рухи представлені сегментарними скороченнями.
Це: ритмічна сегментація і маятникоподібні рухи.
1.Ритмічна сегментація забезпечується скороченням кільцевих м’язів, внаслідок чого
утворюються поперечні перехвати, які поділяють кишку на невеликі сегменти.
Через деякий час ці перехвати розслаблюються і знову виникають, але в інших
ділянках кишки.
2.Маятникоподібні рухи зумовлені скороченням колових та повздовжніх м’язів. На
невеликій ділянці внаслідок послідовних скорочень м’язів відрізок кишки то
скорочується і одночасно розширюється, то подовжується і звужується.
УІІ Регуляція моторики тонкої кишки.
І. Нервовий шлях регуляції .
1. Здійснюється: а)інтрамуральною
б)екстрамуральною нервовими системами.
До інтрамуральної нервової системи відносять:
а) м’язово - кишкове (ауербахівське);
б) глибоке міжм’язове;
в) підслизове (мейснеровське) сплетіння.
Вони забезпечують виникнення місцевих рефлекторних реакцій, які виникають при
подразненні слизової оболонки шлунка його вмістом.
Екстрамуральна нервова система кишечнику представлена:
а) блукаючими нервами - при їх подразненні стимулюється моторика кишок;
б) черевними нервами - при їх подразненні гальмується моторика кишок.
2. Рефлекторно:
а) моторика тонкого кишечнику стимулюється при збудженні рецепторів любого
відділу ШКТ (розтягнення стінки стравоходу, подразнення механорецепторів
шлунка, акт їжі);
б) моторика тонкого кишечнику гальмується при сильних подразненнях слизової
оболонки любого відділу ШКТ.
Вплив кори великого мозку на моторику тонкої кишки доводять шляхом утворення
умовних рефлексів.
ІІ. Гуморальна регуляція моторної функції тонкого кишечнику.
Стимулюють моторику:
а) біологічно - активні речовини - серотонін, гістамін. брадикінін;
б) гормони ШКТ - гастрин, перистальтин);
в) гормони залоз внутрішньої секреції - інсулін;
г) груба їжа, яка вміщує велику кількість клітковини;
д) соляна кислота шлункового соку;
є) жовчні кислоти.
Гальмують моторику гормони надниркових залоз:
а) адреналін;
б) норадреналін.
Такі емоційні стани, як жах, переляк, гнів, злоба, лютість викликають викид в кров
великої кількості адреналіну, що і гальмує моторику.
Поза травленням ілєоцекальний сфінктер закритий. Під час травлення сфінктер відкривається рефлекторно кожні 30 сек. Внаслідок хімус невеликими порціями поступає в сліпу кишку.
УІІI. Травлення в товстій кишці
Основною функцією проксимальної частини товстої кишки є всмоктування води.
Роль дистального відділу полягає в формуванні калових мас, накопичення їх і
виділення з організму.
Всмоктуються поживні речовині лише в тому випадку, коли вони потрапляють в товсту
кишку в значній кількості та легко розщеплюються. На цьому побудоване застосування
поживних клізм, тобто введення в пряму кишку легкозасвоюваних продуктів.