1.Загальна характеристика.

Під травленням розуміють сукупність фізичних, хімічних та фізіологічних процесів, які

забезпечують обробку та перетворення травних продуктів в форму, яка доступна для

засвоєння клітинами організму.

Фізичні зміни їжі полягають в механічній обробці, роздробленні, перемішуванні та розчиненні.

Хімічні зміни на харчові продукти здійснюються під впливом ферментів, які входять до складу

травних соків. Всього в травному каналі за добу виробляється 8,5 л соків:

1,5 л слини,

2,5 л шлункового соку,

1 л підшлункового,

2,5 л кишкового соку,

1,2 л жовчі.

Ферменти – це органічні речовини, які прискорюють розщеплення

білків до амінокислот;

вуглеводів до глюкози;

жирів до гліцерину і жирних кислот.

Для дії ферментів необхідно:

1.Оптимальна t + 36 - 37C.

2.Певна реакція середовища.

3.Певна речовина (ферменти володіють специфічністю).

4.Наявність води (всі ферменти є гідролізами ).

До системи органів травлення відносяться:

- порожнина рота;

- глотка;

- стравохід;

- шлунок;

- тонка кишка;

- товста кишка;

- травні залози ( печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза).

Функції системи:

1.Моторна, або рухова – здійснюється мускулатурою травного апарату і забезпечує жування,

ковтання, пересування їжі вздовж травного тракту та видалення з організму не

перетравлених залишків.

2.Секреторна функція полягає в виробці клітинами травних соків.

3.Інкреторна функція пов’язана з утворенням в травному каналі гормонів, які специфічно

впливають на процес травлення.

4.Екскретрна функція травного каналу забезпечується виділенням травними залозами в

порожнину шлунково-кишкового тракту продуктів обміну ( наприклад, сечовини, аміаку,

жовчних пігментів).

5.Всмоктувальна функція здійснюється слизовою оболонкою на всьому протязі ШКТ, але

основним місцем де відбувається всмоктування є тонка кишка.

Слина – це безбарвна, трохи мутна рідина слаболужної реакції.

Склад слини залежить від:

Харчових речовин, що потрапляють в ротову порожнину, та регулюється нервовим і гуморальним

шляхом.

Нервові імпульси забезпечують термінове функціонування слинних залоз.

Гуморальна регуляція - призводить до постійних адаптаційних змін у складі слини.

VI. Травлення в порожнині рота

В порожнині рота:

1.Визначаються смакові якості їжі, температура їжі т її придатність.

2.Відбуваєтьсяя механічна обробка їжі (вона знаходиться в порожнині рота 15-20 секунд).

3. Починається первинна хімічна обробка їжі ферментами слини.

4. Формується травна грудка.

VII. Акт ковтання.

Акт ковтання – це складний акт узгодженої дії м’язів щелепного апарату, глотки, м’якого

піднебіння і стравоходу.

Центр акту – довгастий мозок.

Якщо харчова грудка знаходиться в порожнині рота і не досягає кореня язика, то акт ковтання є

свавільним.

Якщо тільки харчова грудка доторкнеться до кореня язика, то акт ковтання стає мимовільним.

Акт ковтання має три фази:

1. Ротова – свавільна.

2. Глоткова – швидка мимовільна.

3. Стравохідна – повільна мимовільна

Функції шлунка

1.Секреторна - забезпечується залозами.

2.Моторна - здійснюється за рахунок скорочення м’язів.

3.Всмоктувальна - сприяє потраплянню в організм з шлунка води, мінеральних солей,

спирту, ліків, продуктів розщеплення білка.

4.Екскреторна - виділення разом з шлунковим соком продуктів обміну білка (сечовина),

вуглеводів (молочна кислота), різних лікарських речовин(йод, хінін, морфій, миш’як,

саліцилат натрію).

5.Інкреторна - в шлунку утворюється ряд гормонів, які специфічно впливають на процес

травлення.

6.Бактерицидна - за рахунок соляної кислоти шлункового соку, яка стерилізує вміст

шлунку.