- •Фізіологія (білети)
- •1.Фізіологічні особливості скорочення гладких м’язів.
- •2.Гемостаз. Судинно-тромбоцитарний.
- •3.Процеси травлення в тонкій та товстій кишці.
- •1.Сила та робота м’язів.Втомлення м’язів.
- •2.Фізіологічна роль надниркових залоз. Гіпо-, гіперфункція.
- •3.Основні принципи гемодинаміки.Фактор, що забезпечують рух крові по судинах ( об’єм крові, опір, в’язкість крові, r,V, трансморальний тиск).
- •1.Медіатори цнс.
- •2.Коагуляційні гемостази.
- •3.Секреторна функція підшлункової залози, жовчі.
- •1.Морфо-функціональна характеристика нервової тканини( нейрони, нейролгія).Тип нейронів.
- •2.Секреторна функція шлунка.
- •3.Еритроцити (гемоглобін, вміст в крові, шое).
- •1.Понятя про гомеостаз, роль рідких середовищ організму при збереженні гомеостазу.Склад і функція крові.
- •2.Моторна функція тонкої та товстої кишки. Акт дефекації.
- •3.Температура тіла та механізм терморегуляції.
- •1.Збудження в цнс.
- •2.Обмін енергії. Регуляція.
- •3.Внутрішня секреція статевих залоз, їх значення.Тканинні гормони.
- •1. Рефлекс. Рефлекторна дуга і роль її складових елементів. Класифікація рефлексів.
- •2. Лейкоцити. Морфо-функціональна характеристика, кількість фізіологічна роль.
- •3. Система дихання.
- •Гальмування в цнс. Пресинаптичне, постсинаптичне.
- •Кислотно-основний стан крові і механізм підтримання його сталості. Буферні системи крові.
- •Рухова функція систем травлення. Рухова функція порожнини рота (жування, ковтання).
- •1. Принципи координації діяльності нервових центрів.
- •2. Групи крові. Антигенні системи крові. Підгрупи крові, Rh – фактор. Значення в клінічній практиці.
- •3. Газообмін в легенях. Газообмін між вдихуваним і альвеолярним повітрям, альвеолами і кров’ю легеневих капілярів. Парційний тиск газів, вентиляційн –перфузійне співвідношення.
- •1. Нервовий центр. Передача збудження в нервових центрах.
- •2. Тромбоцити. Морфо-функціональна характеристика.Роль.
- •3. Моторна функція шлунка. Механізм переходу хімусу із шлунка в дванадцяти палу кишку. Блювання.
- •1. Роль довгастого мозку, моста мозку в ругуляції рухових рефлексів.
- •2. Режими харчування та його фізіологічне значення. Фізіологічна роль білків, жирів, вуглуводів, мінеральних солей, води.
- •3. Ємкісні судини, їх фізіологічні значення. Мікроциркулярне русло та його роль.
Фізіологія (білети)
Білет №1
1.Фізіологічні особливості скорочення гладких м’язів.
2.Гемостаз. Судинно-тромбоцитарний.
3.Процеси травлення в тонкій та товстій кишці.
1
На активність гладеньких м'язів впливають, як правило,
нейрони вегетативної нервової системи, розташовані у стовбурі, спинному
мозку і вегетативних ганглiях, - симпатичні нейрони свій вплив
здійснюють за участю адренергiчних синапсiв, парасимпатичнi - за участю
холiнергiчних синапсiв. Існує також вплив метасимпатичноi нервової
системи (периферичні, або внутрiорганнi рефлекторні дуги), а також залоз
внутрішньої секреції (наприклад, за рахунок виділення адреналіну,
окситоцину) і бiологiчно активних речовин, що продукуються у відповідних
регіонах організму (наприклад, брадикiнiн або гiстамiн). Усi ці впливи
мають або стимулюючий вплив, або гальмiвний (конкретно це залежить від
виду м'яза, характеру рецепторів, іонних каналів). В свою чергу,
активність симпатичної і парасимпатичноi системи, інтенсивність
виділення гормонів і БАР контролюється і регулюється вищими відділами
мозку. Але, на відміну від довільної регуляції скелетної мускулатури,
вищі відділи мозку не спроможнi, як правило, довільно змінювати стан
гладеньких м'язів (тому вони називаються мимовільними м'язами).
2
Гемостаз – сукупність механізмів, які забезпечують зупинку кровотоку з
судин при їх пошкодженні.
Судинно-тромбоцитарний гемостаз (СТГз) – сукупність судинних та
клітинних (тромбоцитарних) реакцій, які забезпечують закриття пошкоджень
в стінці судин тромбоцитарним тромбом і зупинку кровотечі із судин
мікроциркуляторного русла (прекапіляри, капіляри, посткапіляри), тобто
судин з низькою лінійною швидкістю кровотоку та низьким тиском.
1. Рефлекторний спазм судин – у відповідь на подразнення їх стінок
(подальше звуження судин пов’язане з дією гуморальних факторів –
серотонін, тромбоксан, адреналін і т.д). Дана реакція спрямована на
тимчасову зупинку кровотечі або часткове зменшення крововтрати.
2. Адгезія (прилипання) тромбоцитів до пошкодженої стінки судини.
Цьому сприяють:
а) зміна заряду клітин ендотелія (з “-“ на “+”) пошкодженої судини (це
зменшує взаємне відштовхування тромбоцитів (що заряджені “-“) та
ендотеліоцитів);
б) колагенові волокна в місці пошкодження;
в) фібронектин, фактор Віллебранда (ці дві речовини виділяються із
тромбоцитів і утворюють зв’язки як з даними клітинами, так і зі стінкою
судини, що полегшує та прискорює адгезію.
3. Аґреґація (злипання) тромбоцитів. Дана фаза поділяється на 2
підфази:
1) зворотня – процес утворення конгломерату (скупчення) клітин, що
пропускає через себе плазму крові. Стимулятором данаго процесу є судинна
(“зовнішня”) та тромбоцитарна (“внутрішня”) АДФ;
2) не зворотня – процес, головним стимулятором якого є тромбін (
стимуляція “в’язкого метаморфозу” тромбоцитів ( зміна їх структури
(тромбоцити стають сферичними і утворюють відростки, що полегшує їх
аґреґацію) ( злиття змінених тромбоцитів в гомогенну масу, яка не
пропускає плазму крові;
4. Ретракція тромбоцитарного тромба – його ущільнення і закріплення
в пошкоджених судинах за рахунок скорочення актоміозиноподібного
(містить субодиниці А і М, що подібні до актину та міозину) білка
тромбоцитів – тромбостеніну (АТФ-залежний процес), що забезпечує
віджимання та ущільнення тромбу.
3
Через пілоричний сфінктер їжа потрапляє у тонку кишку. Перший відділ тонкої кишки — дванадцятипала кишка, де відбувається змішування їжі із жовчу, яка забезпечує емульгування жирів, ферментами підшлункової залози і тонкої кишки, розщеплюють вуглеводи (мальтоза, лактоза, сахароза), білки (трипсин і хімотрипсин). У тонкій кишці відбувається основний обсяг всмоктування поживних речовин через кишкову стінку.
Після проходження тонкого кишечника їжа потрапляє у товсту кишку, що складається зі сліпої кишки, ободової, сигмоподібної і прямої кишки. Тут відбувається всмоктування води і деяких поживних речовин, таких як вітаміни, тут же відбувається і формування калових мас. Залози слизової оболонки товстої кишки виділяють невелику кількість соку (рН 8,5-9,0), що містить в основному слиз і невелику кількість ферментів (пептидази, ліпазу, амілазу, фосфатазу, нуклеазу) зі значно меншою активністю, ніж у тонкій кишці.
Білет №2