- •Кафедра ботаніки та захисту рослин
- •Херсон - 2011 індивідуальне завдання для виконання розрахунково-графічної роботи
- •Видовий склад шкідливих організмів:
- •1. Хвороби:
- •3. Шкідники:
- •Розділ 1. Характеристика шкідливих організмів та графічне зображення їх розвитку Фенологічний календар
- •Короткі відомості про хвороби кукурудзи
- •Розділ 2. Методика обстеження культури та економічний поріг шкодочинності (епш)
- •Приблизні економічні пороги шкодочинності (епш) головних шкідників сільськогосподарських культур в Україні
- •Економічні пороги шкодочинності хвороб сільськогосподарських культур
- •Оцінка забур’яненості посівів сільськогосподарських культур
- •Розділ 3 Строки хімічних обробок
- •Пристосованість фенології шкідливих організмів до стадій розвитку кукурудзи
- •Розділ 4 План хімічного захисту соняшника і вибір фітофармзасобів
- •4.1. Обґрунтування вибору пестицидів
- •Інсекто - акарициди для захисту кукурудзи
- •Фунгіциди для захисту кукурудзи
- •Коротка характеристика гербіцидів для прополки кукурудзи
- •Заходи по захисту культури від шкідників, хвороб та бур’янів
- •План захисту кукурудзи у 2011 році
- •. Виробнича характеристика вибраних пестицидів Інсектициди Децис
- •Фунгіциди Вітавакс 200 фф
- •Потреба пестицидів для захисту кукурудзи
- •Розділ 6 Техніка безпеки при проведенні робіт з хімічного захисту рослин
- •Потреба засобів індивідуального захисту
- •Розділ 7 Економічна ефективність хімічного захисту рослин від шкідників, хвороб та бур’янів
- •Висновки:
- •Список використаної літератури:
Короткі відомості про хвороби кукурудзи
Назва хвороби |
Збудник, його системати-чне положення |
Строки з’явлення хвороби на полі, її характерні зовнішні ознаки |
Зимуюча стадія, місце зимівлі |
Джерело первинної і послідуючої інфекцій |
Умови, що сприяють розвитку хвороби |
Пухирчаста сажка
|
Базидіальний гриб Ustilago maydis П. Сажкові Ustilaginales К. Базидіоміцети Підкл. Теліобазидіоміцети Р. Устілаго
|
Характерні ознаки: руйнування органів з утворенням великої маси теліо- або хламідоспор. |
Зимують теліоспори |
Первинним джерелом інфекції є теліоспори, послідуюче - базидіоспори
|
Тимчасове зниження або підвищення вологості |
Система заходів проти хвороб кукурудзи. Створення і впровадження стійких до хвороб гібридів та сортів кукурудзи. Дотримання сівозміни, розробленої для кожної еколого - географічної зони. Своєчасний й високоякісний обробіток грунту. Посів кукурудзи в оптимальні строки. Правильне внесення добрив. Обов’язкове видалення з поля і знищення рослинних післязбиральних решток.
Плоскуха звичайна ( півняче просо- ежовник обыкновенный, просо куринное) – це малорічна, однодольна, пізня яра культура. Має пряме стебло, висотою до 160 см, листки лінійно – ланцетні, по краях гостро жорсткуваті, темно – зелені. Суцвіття – прямостояча нещільна волоть з гостро шорсткими колосоподібними гілочками, трохи поникла. Плід – яйцеподібна зернівка блискуча, на верхівці загострена. При дозріванні насіння легко осипається. Краще росте на вологих грунтах. Сходи з’являються з квітня, цвіте в червні – вересні, плодоносить з серпня до пізньої осені. Поширена по всій Україні, особливо на зрошуваних землях півдня. Засмічує посіви кукурудзи, рису, буряків, картоплі, овочевих культур, сади, виноградники, росте на необроблюваних землях, біля каналів зрошуваних систем.
Нетреба звичайна (дурнишник обыкновенный) – це малорічна, дводольна, пізня яра культура. Розповсюджена по всій території України. Висота рослини 20-100 см з прямим розгалуженим, опушеним стеблом. Листки чергові, на довгих черешках, овальнотрикутні чи яйцевидні, сірувато – зелені. Квітки зібрані в одностатевих кошиках: жіночі розташовані по дві в пазухах верхніх листків, чоловічі – по декілька на кінцях стебел. Супліддя – яйцевидна, з гачковидними шипами сім’янка, яка має на верхівці роговидне потовщення – шип. Супліддя (ріп‘яхи) можуть розповсюджуватися тваринами і людьми, чіпляючись за шерсть, одяг тощо. Сходи з’являються у квітні – травні (гіркі на смак), цвіте в липні – серпні, а плодоносить в серпні – листопаді.
В зв’язку з тим, що мало річні бур’яни на посівах с.-г. культур, парових полях зустрічаються не по одинці, а цілими групами, то і заходи боротьби застосовують одночасно проти цілої групи мало річних бур’янів.
Заходи боротьби з мало річними бур’янами. Їх ділять на запобіжні й винищувальні. Основні запобіжні заходи такі: дотриманням карантину – системи державних заходів, спрямованих на охорону території країни під проникнення злісних бур’янів з-за кордону та від поширення і ліквідації на території країни; впровадження та дотримання сівозмін; очищення посівного матеріалу до посівних кондицій, визначених державним стандартом; дотримання оптимальних строків і способів сівби, норми висіву, глибини загортання насіння, своєчасне та якісне збирання зернових культур; знищення бур’янів на дорогах, зрошувальних каналах, присадибних ділянках, у полезахисних лісосмугах та на інших необроблюваних площах; правильне зберігання гною в гноєсховищах та буртах і внесення його в напівперепрілому стані, раціональне використання відходів рільництва.
До винищувальних заходів боротьби належать: лущення стерні, зяблева оранка, культивація, боронування.