Розділ 2. Основи метрології

Тема 4. Теоретичні основи метрології

План

1. Метрологія як наука та її значення для розвитку економіки країни.

2. Основні етапи розвитку метрології.

3. Роль та значення метрології у торгівлі.

4. Поняття та визначення в галузі метрології.

5. Об’єкти, засоби та методи вимірювання.

6. Основи теорії вимірювання.

Основна література: 1, 3, 4.

Додаткова література: 1, 3, 8, 10, 11.

Міні-лексикон: метрологія, вимірювання, фізична величина, похибка, основні одиниці фізичних величин, засіб вимірювання, клас точності, метод безпосередньої оцінки, метод порівняння з мірою, постулат метрології.

1. Метрологія як наука та її значення для розвитку економіки країни

"Наука починається тоді, коли починають вимірювати".

Д.І.Менделєєв

 Метрологія – це наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та способи досягнення визначеної точності (ДСТУ 2681).

тісний зв’язок

Метрологія Стандартизація

Стандартизація є нормативно-правовою основою усіх видів мет­рологічної діяльності, а метрологія є науковою основою вимірювальної техніки, її теоретичною базою.

Жодна галузь практичної діяльності людини не може обійтися без кількісних оцінок, які отримують як результат правильних і достатньо точних вимірювань, що сприяє ефективності промисловості та наукових досліджень.

Функції вимірювань в економіці

Контроль і регулювання технологічних процесів, параметрів, характеристик і властивостей виробів

Облік продукції за масою, довжиною, об’ємом, потужністю, енергоємкістю, витратами та вартістю

Наукові дослідження, випробування і контроль якості продукції в різних галузях економіки

2. Основні етапи розвитку метрології

Потреба у вимірюванні виникла в процесі практичної діяльності людини – при будівництві та створенні різних виробів, у торгівлі, астрономії, медицині тощо.

Метрична система мір

Розроблена у Франції в 1789 р.

Пов’язала між собою одиниці довжини, площі, об’єму і маси

Заснована на десятковій системі числення

Еталон міри довжини – метр

Здійснена уніфікація одиниць вимірювань в міжнародному масштабі

У 1840 р. була введена у Франції як обов’язкова

У 1960 р. прийнята як Міжнародна система

одиниць фізичних величин (SІ)

Перший етап	До 1892 р.	Стихійний етап – від стихійного зародження метрологічної діяльності до створення єдиних еталонів.
Другий етап	1892–1917 рр.	Менделєєвський етап – впровадження метричної системи мір, розробленні порівнювальні таблиці російських мет­ричних і англійських мір, створена си­стема еталонів.
Третій етап	1918–1945 рр.	Нормативний етап – створення нормативно-технічної документації різного рівня, Державної метрологічної служби, початок впровадження Міжнародної метричної системи мір.
Четвертий етап	1945–1980 рр.	Післявоєнний етап – впроваджується ДСС, Міжнародна система одиниць фізичних величин стає обов’язковою для забезпечення єдності вимірювань в країні, зародження кваліметрії.
П’ятий етап	1980–1991 рр.	Розвиток кваліметрії, яка вивчає пи­тання, пов’язані з вимірюванням якості продукції. Метрологічні методи впро­ваджуються в управлінні якістю про­дукції (процесів, робіт, послуг) та вимірюванні нефізичних величин.
Шостий етап	1992 – 2001 рр.	Розвиток метрології в незалежній Ук­раїні – створення та впровадження національної системи стандартизації та сертифікації УкрСЕПРО, Державної метрологічної системи, еталонної і вимірювальної бази.
Сьомий етап	2002 р. – до теперішнього часу	Удосконалюється еталонна і вимірювальна база, використовуються кваліметричні методи при оцінці якості товарів та послуг, поширюється міжнародне співробітництво в галузі метрології.