Ударна хвиля

Ударна хвиля являє собою область різкого здавлення середовища, що розповсюджується від центру вибуху. В залежності від того в якому середовищі розповсюджується хвиля, розрізняють повітряну ударну хвилю, хвилю у воді та сейсмовибухову хвилю в ґрунті. Повітряна ударна хвиля являє собою зону сильно здавленого повітря, що розповсюджується у всі сторони від центру вибуху із надзвуковою швидкістю. Основними параметрами, обумовлюючими уражаючу дію ударної хвилі є: максимальний надлишковий тиск у фронті хвилі , швидкісний натиск повітря, що рухається з великою швидкістю , час дії фази здавлення ф та фази розрідження ф. Особовий склад та бойова техніка уражається перед усім високим надлишковим тиском, який майже миттєво здавлює тіло людини чи інший об`єкт, викликає пошкодження та зруйнування. Поряд з цим вплив обумовлює і швидкісний натиск, володіючи сильною метальною здатністю. Крім безпосереднього впливу ударної хвилі ураження можуть бути нанесені уламками будівель, каменями, падаючими деревами і т.ін. Надлишкові тиски, що викликають пораження особового складу, що перебуває на відкритій місцевості: 0,2-0,4 кгс/см2 - викликає легку поразку: пошкодження слуху, ушиби, вивихи кінцівок; 0,4-0,6 кгс/см2 - середні: поразка органів слуху, кровотеч, тяжкі вивихі кінцівок; 0,6-1,0 кгс/см2 - тяжкі: контузії всього організму, пошкодження внутрішніх органів; понад 1 кгс/см2 - крайнє тяжкі. Безпечний тиск для особового складу на відкритій місцевості 0,1 кгс/см2. Одним із основних заходів захисту особового складу від ударної хвилі є використання захисних властивостей техніки, місцевості і інженерних споруд (окопів, траншей, сховищ). Для захисту техніки необхідно обладнати укриття, використовувати природні.

Світове випромінювання

Світове випромінювання - це потужний потік променистої енергії, що складається із видимої частини спектру і примикаючих до нього випромінювань в ультрафіолетовий та інфрачервоний частинах спектру. Основною характеристикою, що визначає ступінь ураження, є імпульс опромінення - кількість енергії світового випромінювання, попадаючий за весь час світіння на одиницю площі. Вимірюється в кал/см2 або в Дж/м2. Під дією світового випромінювання горючі матеріали можуть загорітися, а негорючі деформуватися, втратити міцність і оплавитися. У особового складу світове випромінювання може викликати опіки шкіри, пораження органів зору. Опіки виникають від безпосередньої дії світового випромінювання (первинні опіки), а також в наслідок загорання одягу, пожеж (вторинні опіки). В залежності від глибини поразки тканини опіки підрозділяють на 4 ступеня: перша - почервоніння, припухлість та болісність шкіри, при 2-4 кал/см2; друга - утворення пухирів, при 4-10 кал/см2; третя - омертвіння всіх шарів шкіряних покровів, при 10-15 кал/см2; четверта - омертвіння і обуглювання не тільки шкіри, але і підшкірної клітчатки, м`язів, кісток, при більше 15 кал/см2. Крім того, світове випромінювання може викликати опіки повік, роговиці і очного дна, вночі - тимчасове засліплення. Таке засліпленя може мати масовий характер, а особливо небезпечне для пілотів, водіїв машин, операторів, навідників і т.п. Захист від світового випромінювання досягається: використанням місцевих предметів і споруд, що створюють тінь та екранують світове випромінювання; застосуванням маскуючих димів; застосуванням матеріалів для одягу і обмундирування світлих відтінків, а також їх просоченням вогнетривкими речовинами; використанням вогнетривких матеріалів та покриттів для споруд, застосуванням різних обмазок та насичів; проведенням протипожежних заходів.