3.5. Ціннісна картина світу

Оцінка є складником людського пізнання і людської натури в цілому. В нашому баченні будь-яких предметів закладене оцінне їх сприйняття: це добре, а це погане, це мені підходить, а це ні, це подобається, а це навпаки. На рівні колективного свідомого, коли йдеться про соціальні норми життя, стосунки між людьми, предмети, ідеологію, політику, роботу і відпочинок – про все, чим наповнене життя людини, так само все має відповідну шкалу цінностей. «Набори цінностей» для кожної культури, субкультури, покоління, часу є різними, а в чомусь спільними та універсальними, що нас усіх зближує і роз’єднує одночасно.

Цінність вважається найвищим орієнтиром носія культури, тому цю категорію (англ. value) неодмінно включають до усіх існуючих теорій міжкультурної комунікації. А лінгокультурологи пропонують окремо виділяти поняття «ціннісної картини світу». Зокрема, російський мовознавець В.І.Карасик ціннісну картину світу визначає як частину мовної картини, що «моделюється у вигляді взаємопов’язаних оцінних суджень, які співвідносяться з юридичними, релігійними, моральними тощо кодексами певної лінгвокультури, наприклад, ставлення до старших та молодших, дітей, жінок та чоловіків, тварин, власності, здоров’я та хвороб, простору та часу тощо» [Карасик 2004, с. 141].

Якщо вже і виділяти ціннісну картину світу як самостійну систему координат національної культури, то варто вважати її частиною не лише мовної, а і концептуальної картини світу, а усе разом – складниками концептосфери нації.

У такому розумінні ціннісна картина світу – це сукупність суттєвих для певної культури ціннісних домінант, які відбивають загальнолюдські цінності та визначають межі національних культур. Способами вираження ціннісних домінант слугують мовні та концептуальні утворення, усі прояви культури та колективної психології народів, включаючи, звичайно, усі види соціальної комунікації.

Ціннісні орієнтири закріплюються в так званих ціннісних, або ключових концептах (key concepts), які формують неповторність концептосфер націй. Їх вивчають, порівнюють, знаходять пояснення того, чому саме такі концепти стали ключовими для певної національної культури.

У зв’язку з надзвичайним поширенням англійської мови у світі на сьогодні найбільш детально описані британська і американська національні культури та відповідно – їхні мовні і концептуальні картини світу. Не будемо робити виняток і зупинимось спочатку на ключових концептах цих країн, які мимоволі часто слугують певним еталоном зіставлення (tertium comparationis), а потім розглянемо, які цінності домінують в деяких інших національних культурах.

3.5.1. Британські цінності

Пояснення англійської специфіки починається з етимології слова English, що походить від староангл. engle, яке під впливом латини часто писалось angle, що означає «риболовецький гачок», «кут». Цю назву мало одне з германських племен – англів, котрі в свою чергу отримали її від місцевості в районі Гольштейн (Північна Німеччина), яка своєю формою нагадувала гак або кут. Жителі Британських островів не представляють однорідну расу, а походять від багатьох етносів: іберійців, кельтів, бритів, данців тощо.

Проте для формування англійського національного характеру вирішальним виявилось острівне розташування країни, що відчувається і донині. Англійцям властиве відчуття відокремленості від решти світу, замкнутість. Вони і до тепер про поїздку в країни континентальної Європи кажуть: «поїхати до Європи/на континент». Океанічний клімат з великою кількістю опадів, туманів, сильними вітрами, незначною кількістю сонячних днів року сприяє формуванню твердості характеру, загартованості тіла й духу, стриманості у висловлюванні почуттів.

Англійці схильні дивитись на світ так, начебто саме вони знаходяться в його центрі. Пам’ятаєте японців, які в центрі карти світу обов’язково розташовують власну країну?

Для англійців є свої аргументи «центризму»: саме тут проходить нульовий меридіан в Грінвічі, від якого здійснюється відлік часу; тут називають пролив Ла-Манш та Па-де-Кале – The English Channel та The Strait of Dover, тут користуються традиційними мірами ваги та довжини, відмінними від європейських, тут лівосторонній рух на автошляхах, який шокує усіх приїжджих, та ін.

Фахівці з історії та культури Британії справедливо зазначають, що Англійці вважають протизаконні речі синонімом поганого. Там, де інші країни обирають революцію, Англія йде еволюційним шляхом. Наприклад, восени 1999 року палата лордів, яка проіснувала з ХІІІ ст., оголосила про свій саморозпуск, але протизаконної революції через це не сталося(Семенюк, Паращук, с. 144-145).

У ХУІІІ ст. Англія стала центром Просвітництва, звідси поширилась ідея політичної свободи, тепер найпопулярніший концепт і для Америки – liberty. Недарма символом Нового Світу є Statue of Liberty ( статуя Свободи). Англійська нація завжди вирізнялась емпіричним підходом до дійсності – це єдина країна в Європі, яка не має Конституції в письмовій формі, а будує своє законодавство на законах і прецедентах (так званому Common Law). У період розквіту Великої Британії, який збігся з правлінням королеви Вікторії (1837-1907), ця країна перетворилась в центр Всесвіту, а британці – з острівного народу у «зразкову націю», яка вважала своїм обов’язком нести цивілізацію іншим народам.

Починаючи з ХУІ-ХУІІ ст.ст. під впливом реформації церкви та пуританства (руху за очищення англіканської церкви від залишків католицизму в обрядах та богослужінні, представники якого відомі релігійною нетерпимістю та суворістю своє моралі), в суспільстві склались цінності, пов’язані з пуританським світосприйняттям: ощадливість, працелюбність, помірність, скромність, стриманість, здоровий глузд, дотримання «золотої середини/the golden middle». Символьною стала ідіома – stiff upper lip, що означає «не втрачати мужності, стійко триматися; рос. проявлять невозмутимость» (Семенюк Паращук, с. 145).

Приєднуємось до висновків В.Ю.Паращук та інших дослідників, які до основного списку ціннісних, або ключових британських концептів включають такі:

1) концепт ДІМ/HOME є найбільш близьким за значенням до укр. поняття «Батьківщина» і анг. homeland, хоча в англ. мові існує й motherland. Рідна земля асоціюється з домом, що відбито у великій кількості паремій: Home, sweet home; East or west, home is best; An Englishman’s home is his castle, а також існує значна кількість дериватів від слова home: home-coming, homesickness, homey, homeliness, homeward, home-keeping. Англ. home перекладається як дім, домашнє вогнище, рідні місця, батьківщина. Англійське уявлення про дім – це цегляна будівля з кімнатами на першому та другому поверхах, з садком, за цим ретельно дбають та показують гостям. Англ. дім з парканом – це мікромодель світу англійців: відокремленість від інших у власному затишно облаштованому просторі. Англія заселена дуже компактно, але це не заважає англійцям жити відокремлено та дорожити власною свободою та приватністю;

2) концепт СВОБОДА/FREEDOM зумовлений геополітичним положенням країни. Після норманського завоювання 1066 р. Англія ні разу не була захоплена іноземцями. Перші політичні свободи з’явились тут ще в ХУІІ ст. Англійці пишаються незалежністю своєї преси, одна з найпопулярніших газет носить назву – The Independent. Freedom пов’язана з особистою свободою, особистими правами, з особистою незалежністю, з «приватністю», тобто свобода згідно з уявленнями англійців – можливість робити, що хочеш, і не робити того, чого не хочеш.

3) ПРИВАТНІСТЬ/PRIVACY – бажання захистити особистий простір, котрий англійці сприймають майже фізично як продовження власного тіла. Рrivacy походить від прикметника, який має значення особистий, приватний, тайний, конфіденційний і означає наявність психологічно безпечної відстані між окремою особистістю та її оточенням. Це концепт привертає особливу увагу в лінгвокультурології, а гарне розуміння суті «їхньої» приватності є, як ми вже зазначали, запорукою уникнення конфліктів та непорозумінь в міжкультурній комунікації.

4) концепт ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД/COMMON SENSE охоплює певні практичні принципи, необхідні для формування моралі. Слово sense має значення ’відчувати і розуміти’, у виразі common sense виявляється емпіричне ставлення до життя. З концептом SENSE пов’язаний REASON, який означає не стільки «розум, глузд», а «здатність думати, розуміти та формувати уявлення й судження на основі фактів». В англійській мові багато виразів, що ілюструють особливу прихильність англійців до точного факту, очевидності: it’s a fact, in actual fact, as a matter of fact – фактично, насправді, дійсно, actually, really, obviously – насправді, точно, очевидно. Відчуття «здорового глузду» лежить в основі законослухняності, яка властива англійцям, є чинником їхньої соціальної стабільності та консерватизму. Він тісно пов’язаний з іншими рисами, котрі складають «англійськість»: джентельмен, стриманість, чесна гра, відданість традиціям.

5) концепт ДЖЕНТЛЕМЕН/GENTLEMAN – з’явився в ХІІІ ст. і спочатку позначав людину благородного походження, однак в ХУІ ст. цей концепт набуває іншого значення: «цивілізована людина, котра уміє себе поводити спокійно, стримано, повагою до оточуючих». Цікаво відзначити, що англійська мова володіє багатим словником, пов’язаним з уміннями поводити себе в товаристві: civilized, cultivated, cultured, decent. Цивілізованість та культурність – важливі елементи англійської національної концептосфери. Кращим компліментом людині з вуст англійця буде фраза – a very civilized man, а про вечірку в гарному товаристві – a rather civilized evening. Як відзначають дослідники, цій цивілізованості властива скромність. Щоб не поставити співрозмовника у недвозначну ситуацію, джентльмен повинен уміти стримувати свої почуття, володіти собою; таким чином цей концепт тісно пов’язаний з іншим «слотом» («дільницею») національної концептосфери – «властивість зберігати спокій за будь-яких обставин» = to keep a stiff upper lip. Окрім цього, справжній джентльмен повинен бути гарно освіченим, добре володіти словом. Мова та правильна вимова вважались обов’язковими атрибутами високого соціального становища людини майже до другої половини ХХ ст.

6) концепт СТРИМАНІСТЬ/(SELF)RESTRAINT знаходить своє мовне вираження у висловлюваннях to keep/have/maintain/wear a stiff upper lip , дослівне значення яких - «тримати /зберігати верхню губу твердою/застиглою», тобто демонструвати витримку, «не розпускати нюні». Англійці високо цінують уміння не виказувати почуттів, сприймати поразку без демонстрації невдоволення тощо. Ці якості вважаються типовими для будь-якого англійця. Протиставлення почуття та його відображення в мові має специфіку в англійській: тут мало неперехідних дієслів, що виражають емоції, наприклад: worry(хвилюватися), grieve(горювати), деякі з них мають негативні конотації sulk(дутися), fret (нервувати, дратуватися), rave (біситися), fume (кипіти, дратуватися), а деякі дієслова зникають із вжитку - rejoice (радіти). Замість дієслів для вираження емоцій та почуттів переважно використовуються прикметники. Схильність англійців до стриманості у вираженні емоцій можна проілюструвати такими мовними фактами: 1) для вираження як позитивних, так і негативних емоцій вони використовують «пом’якшувальні слова»- quite, sort of, about , quite nice, quite awful; 2) англійці віддають перевагу гіперболам при вираженні позитивної оцінки звичайних речей (одягу, речей), але не серйозних моральних чеснот, в той час як російська мова використовує гіперболізацію при висловлюванні будь-яких оцінок). Як доказ, А.Вежбицька наводить дані стосовно більш частого використання в рос. мові слів «подлец» (30 використань на 1 млн. слововживань), «мерзавец» (25 на 1млн.) та «негодяй» (20 на 1млн.), в англ.. мові знайдено тільки один еквівалент «scoundrel» (2 на 1 млн.). Стриманість англійців у виявленні своїх почуттів відбита у таких висловлюваннях “The English take their pleasures sadly”, “They take their pleasures small”. Вона тісно пов’язана з пуританським віровченням, яке тлумачить будь-яку надмірність як гріх.

7) концепт ЧЕСНА ГРА/FAIR PLAY спочатку застосовувався для характеристики спортивних змагань та поведінки джентельменів, що брали в них участь. Пізніше відбулось розширення його смислової сфери, яка охоплює на часі «чесні правила гри в житті, повага до інших». В англійському національному культурному світі велику роль грає дотримання писаних та неписаних правил, при цьому правил гри дотримуються як переможені, так і переможці. В основі цього концепту – властивість англійської ментальності, котра має назву gentleman’s agreement (джентельменська угода), тобто усна домовленість, основана на взаємній довірі. В англійської мови слово має широкий смисловий спектр: acceptable/appropriate/reasonable (прийнятний, відповідний), treating people equally (ставитися до людей як до рівних), quite large/quite good (досить великий,непоганий), «світлий» про колір шкіри, волосся, «ясний» про погоду, «красивий». Усі ці смисли об’єднуються позитивною конотацією, властивою слову fair. Ставлення до людей як до рівних має на увазі справедливе, відкрите і чесне, «чисте» ставлення; так, в ідіомі by fair means or foul (укр. усіма правдами й неправдами, досл. чистими чи брудними засобами) слово fair протиставляється слову foul (dirty and smelling bad = брудний і погано пахне). Синонімом fair є just (справедливий). Таким чином, у національній свідомості англійців чесним є те, що не протирічить здоровому глузду, справедливості, законності;

8) концепт ТРАДИЦІЯ (СПАДОК)/TRADITION (HERITAGE). Тяжіння до постійності, стабільності пояснюється в англійському характері як реакція у відповідь на природно-кліматичні умови країни. Мінлива погода, ландшафт, який вражає своїм різноманіттям на порівняно невеликій території. У широкому смислі концепт «традиція» означає, що щось пройшло перевірку часом і його слід зберегти. Етимологія слова “tradition” (від лат. tradere = доставляти та date = те, що дано) вказує на зв’язок з таким важливим поняттям, як спадок/ heritage. Heritage, окрім значення «власність, що успадковується», визначається як «цінні об’єкти, обряди, традиції; предмети мистецтва, культурні досягнення тощо», тобто основною концептуальною ознакою виступає сприйняття спадку як чогось цінного, котре належить усім та має зв’язок з історією (акцент на зв’язок поколінь). Усвідомлення своєї культури як явища, що має глибоке історичне коріння й одночасно живий зв’язок з теперішнім, знаходить своє відбиття y виразах literary heritage, heritage buildings, heritage places, heritage centre, sense of history and heritage. Захоплення англійців антикваріатом, де практично в кожному місті є an old curiosity shop (магазинчик старожитностей), також пов’язане з концептом СПАДОК;

9) концепт ВІДЧУТТЯ ГУМОР /A SENCE OF HUMOUR відноситься до рис англійського національного характеру, яким особливо пишаються англійці. But has he a sense of humour? – одне з найчастіших запитань. Humour поруч з основним значенням гумор має значення характер, настрій та входить до складу таких виразів, як to be in good/out of humour = бути в гарному/поганому настрої/дусі, good/ill-humoured = добродушний/сварливий. Відмінною рисою англійського національного гумору є те, що провідна роль в ньому відводиться іронії (irony) та дотепності (wit). Англійський гумор - це інтелектуальний гумор, який не так просто зрозуміти й тому, що часто він спирається на гру слів, коли смисл треба шукати в підтексті. Багато жартів побудовані на омонімах: What is black and white and red/read all over? – A newspaper; на буквальному «прочитанні» ідіом Doctor, doctor, I feel myself like a pair of curtains! – Pull yourself together. Уміння посміятися над собою англійці вважають рисою зрілої цивілізації. Інша сторона англійського гумору – affection – терпимість до людських слабостей. Особливу категорію англійського гумору представляє абсурдний гумор, нонсенс, який втілений у знаменитих лімеріках (limericks) та дитячих римовках (nursery rhymes) (Семенюк, Паращук, с. 145-148).