Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЦО на 23.10 19.25.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
285.7 Кб
Скачать

25 Епідемія, пандемія, епіфітотія, епізоотія

Епідемія (від грец. epi- — «серед» і demos — «народ») або пошесть — тип захворювання, яке є новим для даної популяції протягом періоду збереження імунної «пам'яті» та розповсюджується зі швидкістю, що значно перевищує очікувану, засновуючись на нещодавньому попередньому досвіді (тобто числі нових випадків за одиницю часу).

Хвороба, що розповсюджується протягом епідемії, може бути як інфекційною, так і неінфекційною.

Термін епідемія використовується коли захворювання охоплює значні регіони. В разі надзвичайно широкого розповсюдження епідемії (кілька країн, чи навіть на кількох континентах) вживають термін пандемія.

Для тварин замість терміну «епідемія» часто використовується термін епізоотія — стрімке поширення захворювання серед тварин..

В разі епізоотії можлива реквізиція майна в населення, задля суспільної необхідності.

В Україні серед ссавців найпоширенішими є епізоотії за сказом, туляремією, лайм-бореліозом, лептоспірозом (до 10 серотипів).

Епіфітотія — значне поширенні грибкових, вірусних чи бактеріологічних захворювань сільськогосподарських рослинних культур, лісових насаджень.

приклади

Грип «іспанка» (1918 – 1919 рр.)

Найжорстокіша епідемія грипу, котра, ймовірно, почалася в Америці й поширилась на решту континентів. Такому швидкому розповсюдженню сприяла висока вірулентність штаму вірусу грипу і війна. Мабуть, немає потреби детально пояснювати роль останнього чинника у швидкому міжконтинентальному поширенні хвороби.

За підрахунками, ця пошесть за півроку забрала від 50 до 100 млн. життів. До того ж, грипом тоді хворіли не тільки діти чи літні люди, а й працездатне молоде населення. Його частка становила майже 8%. Порівняйте ці цифри з кількістю населення на той час – 1,8 млрд.

«Чорна смерть», XIV-XV ст., наступні спалахи аж до XVІІІ ст.

Таку назву дали бубонній чумі, що за століття забрала близько третини тогочасного населення Європи – 34 млн. людей. Стільки ж жертв чуми було в Китаї та Індії. Епідемія не оминула і Близького Сходу. За 1348-1349 рр. у Сирії від недуги загинули 400 тис. людей; багато померли і в країнах Африки. Можна стверджувати, що чума за 100 років забрала 100 млн. життів. Стільки ж загинули від «іспанки», але тільки протягом півроку!

Малярія

Досі малярія залишається найнебезпечнішою вбивцею. Щодня від неї помирають 2800 дітей, а за рік – 2,7 млн. людей в усьому світі. Найгірше те, що цю хворобу вдавалося стримувати широким застосуванням ДДТ, від якого гинув переносник – малярійний комар. А зараз застосування ДДТ заборонено в багатьох країнах. Тож малярія і надалі вбиває.

Грип

Лише у США щороку від грипу гине 36 тис. людей. Для порівняння: від СНІДу помирають 15 тис.

Юстиніанська чума, 541 р. н. е.

Найбільш вірогідно, що це була бубонна форма чуми. На піку епідемії в Константинополі гинули 10 тис. людей щодня, а за весь час епідемія забрала близько чверті населення Близького Сходу.

Перша пандемія холери, 1817-1823 рр.

Цю хворобу викликає холерний вібріон, що заражає продукти і питну воду. Перша епідемія розпочалась у Калькутті й швидко сягнула масштабів пандемії, розповсюдившись по Індії, Європі та Росії. Лише серед англійських військових (Калькутта була на той час столицею британської корони в Індії) втрати сягнули 100 тис. Кількість же усіх загиблих невідома.   Відтоді було сім спалахів епідемії холери, останній датується 1961 роком. За даними ВООЗ, у 1999 році від холери загинули 9 тис. людей.