2. Операційний леверидж

Поділ усієї сукупності операційних витрат підприємства на постійні й змінні їхні види дає змогу використовувати також механізм управління операційним прибутком, відомий як «операційний леверидж». Дія цього механізму заснована на тому, що наявність у складі операційних витрат будь-якої суми постійних їхніх видів приводить до того, що при зміні обсягу реалізації продукції, сума операційного прибутку завжди змінюється ще більш високими темпами. Іншими словами, постійні операційні витрати самим фактом свого існування викликають непропорційно більш високу зміну суми операційного прибутку підприємства при будь-якій зміні обсягу реалізації продукції поза залежністю від розміру підприємства, галузевих особливостей його операційної діяльності й інших факторів.

Однак рівень такої чутливості операційного прибутку до зміни обсягу реалізації продукції неоднозначний на підприємствах, що мають різне співвідношення постійних і змінних операційних витрат. Чим вище питома вага постійних витрат у загальній сумі операційних витрат підприємства, тим більшою мірою змінюється сума операційного прибутку відносно темпів зміни обсягу реалізації продукції.

Співвідношення постійних і змінних операційних витрат підприємства, що дає змогу «включати» механізм операційного левериджу з різною інтенсивністю впливу на операційний прибуток підприємства, характеризується «коефіцієнтом операційного левериджу», що розраховується за наступною формулою:

К_ол = ,

де К_ол — коефіцієнт операційного левериджу;

В_пост — сума постійних операційних витрат;

В_заг — загальна сума операційних витрат.

Чим вище значення коефіцієнта операційного левериджу на підприємстві, тим більшою мірою воно є здатним прискорювати темпи приросту операційного прибутку стосовно темпів приросту обсягу реалізації продукції. Іншими словами, при однакових темпах приросту обсягу реалізації продукції підприємство, що має більший коефіцієнт операційного левериджу, за інших рівних умов завжди буде більшою мірою прирощувати суму свого операційного прибутку порівняно з підприємством із меншим значенням цього коефіцієнта.

Конкретне співвідношення приросту суми операційного прибутку й суми обсягу реалізації, що досягається при певному коефіцієнті операційного левериджу, характеризується показником «ефект операційного левериджу». Принципова формула розрахунку цього показника має вигляд:

ЕОЛ = ,

де ЕОЛ — ефект операційного левериджу, що досягається при конкретному значенні його коефіцієнта на підприємстві;

∆ВОП — темп приросту валового операційного прибутку, у %;

∆ОР — темп приросту обсягу реалізації продукції, у %.

Задаючи той або інший темп приросту обсягу реалізації продукції, ми завжди можемо, використовуючи цю формулу, визначити, у яких розмірах зростає сума міграційного прибутку при сформованому на підприємстві коефіцієнті операційного левериджу. Розходження в досягнутому ефекті на різних підприємствах будуть визначатися при цьому розходженнями в співвідношенні їх постійних і змінних операційних витрат, що відображаються коефіцієнтом операційного левериджу.

Наведена вище принципова формула розрахунку ефекту операційного левериджу має ряд модифікацій.

Так, з метою управління маржинальним прибутком підприємства ефект операційного левериджу може бути виражений такими формулами:

Е_ол = ; Е_ол = ,

де Е_ол — ефект операційного левериджу;

∆МП — темп приросту маржинального операційного прибутку, у %;

∆ВОП — темп приросту валового операційного прибутку, у %;

∆ОР — темп приросту обсягу реалізації продукції, у %.

З метою виключення впливу податкових платежів, що входять у ціну продукції й сплачуються за рахунок валового доходу, розрахунок ефекту операційного левериджу може бути здійснений за наступною формулою:

Е_ол = ,

де Е_ол — ефект операційного левериджу;

∆ВОП — темп приросту валового операційного прибутку, у %;

∆ЧОД — темп приросту чистого операційного доходу.

Ця формула найбільш прийнятна для розрахунку операційного левериджу на підприємствах торгівлі.

З метою роздільного вивчення впливу на операційний прибуток приросту обсягу реалізації продукції в натуральному вираженні й зміни рівня цін на неї для визначення ефекту операційного левериджу використовується така формула:

Е_ол = ,

де Е_ол — ефект операційного левериджу;

∆ВОП — темп приросту валового операційного прибутку, у %;

∆ОР_н — темп приросту обсягу реалізації продукції в натуральному вираженні (кількість одиниць продукції), у %;

∆Ц_с — темп зміни рівня середньої ціни за одиницю продукції, у %.

Ця формула дає змогу комплексно врахувати вплив на зміну суми операційного прибутку як коефіцієнта операційного левериджу, так і зміни цінової політики.

Є й інші більш складні модифікації формули розрахунку ефекту операційного левериджу. Однак, незважаючи на розходження алгоритмів визначення ефекту операційного левериджу, зміст механізму управління операційним прибутком шляхом впливу на співвідношення постійних і змінних витрат підприємства залишається незмінним.

Вище був розглянутий загальний принцип дії механізму операційного левериджу. Разом з тим, у конкретних ситуаціях операційної діяльності підприємства, прояв механізму операційного левериджу має ряд особливостей, які необхідно враховувати в процесі його використання для управління прибутком. Сформулюємо основні із цих особливостей.

1. Позитивний вплив операційного левериджу починає проявлятися лише після того, як підприємство перейшло точку беззбитковості своєї операційної діяльності. Для того, щоб позитивний ефект операційного левериджу почав проявлятися, підприємство спочатку повинно одержати достатній розмір маржинального прибутку, щоб покрити свої постійні операційні видатки (тобто забезпечити рівність: МП = В_пост). Це пов'язано з тим, що підприємство зобов'язано відшкодовувати свої постійні операційні витрати незалежно від конкретного обсягу реалізації продукції, тому: чим вище сума постійних витрат і коефіцієнт операційного левериджу, тим пізніше за інших рівних умов воно досягне точки беззбитковості своєї діяльності. У зв'язку з цим, поки підприємство не забезпечило беззбитковість своєї операційної діяльності, високий коефіцієнт операційного левериджу буде додатковим «вантажем» на шляху до досягнення точки беззбитковості. Це можна простежити за даними, представленим на рисунку 9.

Рис. 9. Порівняння обсягу реалізації продукції, що забезпечує досягнення точки беззбитковості, на підприємствах з різною питомою вагою постійних операційних витрат

Як видно із представленого графіка, при високій питомій вазі постійних витрат (коефіцієнті операційного левериджу) точка беззбитковості знаходиться правіше при нарощенні обсягу реалізації продукції.

2. Після подолання точки беззбитковості, чим вище коефіцієнт операційного левериджу, тим більшу силу впливу на приріст прибутку буде мати підприємство, нарощуючи обсяг реалізації продукції (рис. 10).

Рис. 10. Порівняння темпів нарощення прибутку після досягнення точки беззбитковості при однаковому прирості обсягу реалізації продукції на підприємствах з різною питомою вагою постійних операційних витрат

З наведеного графіка видно, що при однакових темпах приросту обсягу реалізації продукції на підприємстві з більш високим коефіцієнтом операційного левериджу (підприємство «Б») сума операційного прибутку зростає більш високими темпами після подолання точки беззбитковості, чим на підприємстві з меншим значенням коефіцієнта операційного левериджу (підприємство «А»).

3 . Найбільший позитивний вплив операційного левериджу досягається в полі, максимально наближеному до точки беззбитковості (після її подолання). У міру подальшого нарощення обсягу реалізації продукції й видалення від точки беззбитковості (тобто при нарощенні межі безпеки або запасу міцності) ефект операційного левериджу починає знижуватися. Іншими словами, кожний наступний відсоток приросту обсягу реалізації продукції буде приводити до все меншого темпу приросту суми операційного прибутку (але при цьому темпи приросту суми прибутку завжди будуть залишатися більшими, ніж темпи приросту обсягу реалізації продукції). Це можна простежити за графіком, представленим на рисунку 11.

Рис. 11. Порівняння темпів приросту валового операційного прибутку (ВОП) у міру віддалення від точки беззбитковості

З наведеного графіка видно, що при однакових обсягах приросту реалізації продукції, валовий операційний прибуток знижується при віддаленні підприємства від точки беззбитковості або збільшенні межі безпеки:

∆ВОП₂ < ∆ВОП₁.

4. Механізм операційного левериджу має й зворотну спрямованість - при будь-якому зниженні обсягу реалізації продукції в ще більшій мірі буде зменшуватися розмір валового операційного прибутку. При цьому пропорції такого зниження залежать від значення коефіцієнта операційного левериджу: чим вище це значення, тим більш високими темпами буде зменшуватися сума валового операційного прибутку відносно темпів зниження обсягу реалізації продукції. Аналогічно, у міру наближення до точки беззбитковості у зворотному напрямку, негативний ефект темпів зниження прибутку відносно темпів зниження обсягу реалізації продукції буде зростати. Пропорційність зниження або зростання ефекту операційного левериджу при незмінному значенні його коефіцієнта дає змогу зробити висновок про те, що коефіцієнт операційного левериджу є інструментом, що зрівнює співвідношення рівня прибутковості й рівня ризику в процесі здійснення операційної діяльності.

5. Ефект операційного левериджу стабільний тільки в короткому періоді. Це визначається тим, що операційні витрати, що відносяться до складу постійних, залишаються незмінними лише протягом короткого відрізка часу. Як тільки в процесі нарощення обсягу реалізації продукції відбувається черговий стрибок суми постійних операційних витрат, підприємству необхідно подолати нову точку беззбитковості або пристосовувати до неї свою операційну діяльність. Іншими словами, після такого стрибка, що спричиняє зміну коефіцієнта операційного левериджу, його ефект по-новому проявляється в нових умовах господарювання.

Розуміння механізму прояву операційного левериджу дає змогу цілеспрямовано управляти співвідношенням постійних і змінних витрат з метою підвищення ефективності операційної діяльності. Це управління зводиться до зміни значення коефіцієнта операційного левериджу при різних тенденціях кон'юнктури товарного ринку й стадіях життєвого циклу підприємства.

• При несприятливій кон'юнктурі товарного ринку, що визначає можливе зниження обсягу реалізації продукції, а також на ранніх стадіях життєвого циклу підприємства, коли ним ще не подолана точка беззбитковості, необхідно вживати заходів до зниження значення коефіцієнта операційного левериджу. І навпаки, при сприятливій кон'юнктурі товарного ринку й наявності певної межі безпеки (запасу міцності) вимоги до здійснення режиму економії постійних витрат можуть бути істотно ослаблені - у такі періоди підприємство може значно розширювати обсяг реальних інвестицій, проводячи реконструкцію й модернізацію виробничих основних фондів.

Управління операційним левериджем може здійснюватися шляхом впливу як на постійні, так і на змінні операційні витрати.

• При управлінні постійними витратами варто мати на увазі, що високий їхній рівень значною мірою визначається галузевими особливостями здійснення операційної діяльності, які визначають різний рівень фондоємності виробленої продукції, диференціацію рівня механізації й автоматизації праці. Крім того, слід зазначити, що постійні витрати меншою мірою піддаються швидкій зміні, тому підприємства, що мають високий коефіцієнт операційного левериджу, втрачають гнучкість в управлінні своїми витратами.

Однак, незважаючи на ці об'єктивні обмеження, на кожному підприємстві є досить можливостей зниження при необхідності суми й питомої ваги постійних операційних витрат. До числа таких резервів можна віднести істотне скорочення накладних видатків (видатків по управлінню) при несприятливій кон'юнктурі товарного ринку; продаж частини встаткування й нематеріальних активів, що не використовується, з метою зниження потоку амортизаційних відрахувань; широке використання короткострокових форм лізингу машин і встаткування замість їхнього придбання у власність; скорочення обсягу ряду споживаних комунальних послуг і деякі інші.

• При управлінні змінними витратами основним орієнтиром повинно бути забезпечення постійної їхньої економії, тому що між сумою цих витрат і обсягом виробництва й реалізації продукції існує пряма залежність. Забезпечення цієї економії до подолання підприємством точки беззбитковості приводить до зростання суми маржинального прибутку, що дає змогу швидше перебороти цю точку. Після подолання точки беззбитковості сума економії змінних витрат буде забезпечувати прямий приріст валового операційного прибутку. До числа основних резервів економії змінних витрат можна віднести зниження чисельності працівників основного й допоміжного виробництв за рахунок забезпечення зростання продуктивності їхньої праці; скорочення розміру запасів сировини, матеріалів готової продукції в періоди несприятливої кон'юнктури товарного ринку; забезпечення вигідних для підприємства умов поставки сировини й матеріалів і ін.

Цілеспрямоване управління постійними й змінними витратами, оперативна зміна їхнього співвідношення при мінливих умовах господарювання дають змогу збільшити потенціал формування операційного прибутку підприємства.