74

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Криворізький педагогічний інститут

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Кафедра історії України

«Допущено до захисту»

Завідувач кафедри

_____________д.і.н., Шайкан В.О. Реєстраційний №_________ ___________2012 р. «___»___________2012 р.

Формування предметно-історичних вмінь та навичок шестикласників засобом використання дидактичних ігор при вивченні суспільно-політичного устрою міст-держав північного причорномор’я.

Кваліфікаційна робота

з історії України

студентки історичного факультету

освітньо-кваліфікаційного рівня

«спеціаліст» Примак Анни Вікторівни

Науковий керівник:

кандидат історичних наук, доцент

Печеніна Наталя Анатоліївна

Кривий Ріг – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ПРОБЛЕМИ………..7

Висновки до першого розділу…………………………………………………19

РОЗДІЛ 2. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ ОСЕРЕДКІВ ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ У ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї………………………...21

2.1. Грецька колонізація Північного Причорномор’я…………………...21

2.2. Боспорська держава…………………………………………………..32

2.3. Ольвійська держава…………………………………………………...41

Висновки до другого розділу…………………………………………………..47

РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНО-ІСТОРИЧНИХ ВМІНЬ ТА

НАВИЧОК ШЕСТИКЛАСНИКІВ ЗАСОБОМ ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР………………………………………………………...48

3.1. Проблема формування предметно-історичних вмінь в науковій літературі…………………………………………………………………..48

3.2. Дидактичні ігри на уроках історії як засіб формування предметно-історичних вмінь шестикласників………………………………………..54

3.3. План-конспект уроку з теми: «Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї»……………………………………………………………63

Висновки до третього розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність теми.

Античні міста Північного Причорномор’я – міста, що виникли в ході грецької колонізації на північному березі Чорного моря в VIІ -VІ ст. до н.е. Початок дослідження їх припадає на кінець XVIII ст. Воно здійснювалося на основі археологічних пам’яток – артефактів і свідченнях давніх авторів. За цей довгий час було відкрито багато античних поселень, деяким із яких судилося зникнути назавжди, велику кількість матеріальних предметів, які складають сучасні наукові колекції музеїв і розкривають проблеми, пов’язані із соціально-економічним, політичним і культурним розвитком грецького населення, було написано безліч наукових праць, з метою ознайомлення фахівців і найширшого кола читачів України й інших країн з пам’ятками античної культури Північного Причорномор’я. Але на сучасному етапі розвитку науки інтерес у дослідженні античності, а саме на території України, у Північному Причорномор’ї, не зменшується, а набирає обертів. Особливої уваги заслуговує питання суспільно-політичного розвитку міст-колоній, у зв’язку з виходом на перший план особистості та дослідження її психології. З’являються нові білі плями у історії античних міст-держав, які стосуються різних сфер життя людей і привертають увагу не лише науковців України, а й Російської Федерації, США, Польщі, а також широке коло людей, які цікавляться неосяжною й багатогранною історією стародавніх Греції та Риму, маленькою складовою частинкою якої є історія Північного Причорномор’я.

На сучасному етапі розвитку історичної науки серед українських і російських істориків питаннями грецької колонізації приділяють увагу Л. І. Кормич, В. В. Багацький, Б. Д. Лановик, М. В. Лазарович, А. П. Іванова, В. І. Кадєєв; П. П. Толочко, О. Д. Бойко. На дослідження проблем розвитку Боспорського царства звертали увагу Ю. А. Виноградов, В. М. Зубар, А. С. Русяєва, Є. О. Молєв, Н. А. Печеніна, С. Ю. Саприкін, Ф. В. Шелов-Коведяєв та ін. Розкриттям особливостей розвитку Ольвійської держави займалися не так шМ. В. Скржинська, А. С. Русява, С. Д. Крижицький та ін.

Розгляд даної теми в шкільному курсі історії Стародавнього світу у 6-му класі доцільно будувати на основі застосування дидактичних ігор, спираючись на вікові психофізіологічні особливості дітей даного віку.

Сучасне суспільство потребує активної і ініціативної особистості, яка вміє творчо мислити, приймати нестандартні рішення, швидко і адекватно реагувати на нестандартну ситуацію. Це потребує переорієнтації задач освіти на необхідність не лише сформувати навички і розвинути уміння, але і навчитись творчо користуватися ними. Дана задача може бути вирішена при послідовному застосуванні активних, в т.ч., ігрових, методів навчання. Тому, дидактична гра, разом з іншими сучасними засобами педагогіки, повинна зайняти в практиці навчання достойне місце, так як, на відміну від багатьох традиційних прийомів, більше орієнтована на розвиток гуманної і всебічно розвиненої особистості в процесі виробництва, інтерпретації, збереження і поширення культурних цінностей.

Однак, не дивлячись на велику кількість інформації, не всі морально, психологічно і методично підготовлені до адекватного сприйняття, активного функціонування особистості в процесі участі в подібній формі учбової діяльності. Відсутнє не лише правильне уявлення про дидактичні ігри і уміння відрізняти їх від засобів розваг, але і звичайні, комунікативні, навички ігрової діяльності. Все це дає поштовх до перегляду підходів в освіті як реалізація таких засобів навчання, як дидактична гра.

Педагогічне рішення проблеми дидактичних ігор дозволить здолати протиріччя між традиційними методиками для життєдіяльності в соціально-культурній сфері і необхідністю системної розробки нових підходів до навчання, що включають ігрові технології, орієнтовані на всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства.

Сучасний стан висвітлення проблем застосування дидактичних ігор в науковій літературі включає ряд аспектів: соціально-філософський, культурологічний, методологічний, психологічний, педагогічний. Так, сутність і специфіка гри розкривається в роботах С.У. Гончаренка, Г.Селевка, А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського, В.В. Кузьменка, П.М. Щербаня. Аналізу методологічних проблем дидактичних ігор на уроках історії присвячені роботи О. Жорника, О.Л. Кожем’яки, О. В. Барбінець, К. О. Баханова, В. Г. Дяків, Ф. Л. Левітас, О. О. Салата, М. Марченко, О. Е. Охредько, О. П. Мокрогуз, О. І. Пометун. Психологічні аспекти ігор досліджувалися А.В. Петровським, Д.Б. Ельконіним, В.Б. Шапаром.

Мета дослідження полягає у перевірці дидактичних умов формування предметно-історичних умінь і навичок у шестикласників засобом використання дидактичних ігор при вивченні суспільно-політичного устрою міст-держав Північного Причорномор’я.

Завдання дослідження:

1. охарактеризувати стан джерельної бази та дослідження проблеми античних міст-держав у Північному Причорномор’ї на сучасному етапі розвитку історичної науки;

2. розкрити особливості суспільно-політичного устрою грецьких колоній у Північному Причорномор’ї на прикладі Боспорського царства та Ольвійської держави;

3. визначити особливості формування предметно-історичних вмінь і навичок у шестикласників шляхом використання дидактичних ігор;

4. розробити план-конспект уроку з історії Стародавнього світу з використанням дидактичних ігор на тему: «Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї».

Об’єкт дослідження: формування в учнів предметно-історичних умінь і навичок на уроках історії в 6 класі.

Предмет дослідження: особливості використання дидактичної гри як засобу формування предметно-історичних вмінь і навичок при вивченні суспільно-політичного устрою міст-держав Північного Причорномор’я шестикласниками.

Хронологічні межі: друга половина VII до н.е. (час заснування першого полісу-колонії) – середина І ст. до н.е. (входження грецьких колоній до складу римської провінції – Нижньої Мезії).

Географічні межі охоплюють територію Північного Причорномор’я, материкової Греції і грецької частин Малої Азії.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань передбачалося застосування комплексу методів, який включав: аналіз історичної та психолого-педагогічної літератури із проблеми дослідження – для обґрунтування теоретичних положень; історико-педагогічний – для історико-філософського аналізу; вивчення і узагальнення досвіду; історико-ретроспективний; цивілізаційний; історичної періодизації; синхроністичний; порівняння; спостереження; узагальнення.

Структура роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Обсяг роботи без списку використаних джерел та літератури - … сторінок. Список використаних джерел та літератури нараховує 79 позицій.

Апробація дослідження відбулась під час VI Всеукраїнської наукової конференції (м. Кривий Ріг, 23-24 березня 2012 року)

Було опубліковано статтю: Свідчення давніх авторів про Північне Причорномор’я та Крим // Гуманістичні цінності світових цивілізацій і проблем сучасного світу: Збірник студентських наукових праць. Вип. 6 / Гол. ред. О. І. Кожухар. – Кривий Ріг, 2012. – С. 57-60