Стосунки з колегами:

1. Ставтеся з належною повагою до професійної підготовки й практичної діяльності своїх колег та інших спеціалістів, надаючи їм усілякої допомоги для досягнення ефективності соціальної роботи.

2. Ставтеся з повагою до різноманітних думок і практичних підходів колег і інших спеціалістів, висловлюючи з повною відповідальністю критичні зауваження у відповідних інстанціях.

3. Сприяйте отриманню й поширенню серед колег, інших спеціалістів і добровольців знань, навичок і ідей з метою взаємного вдосконалення й самоствердження.

4. Доводьте до відома відповідних органів будь-які факти обмеження інтересів клієнтів або порушення норм етики.

5. Захищайте клієнтів від несправедливих нападів. Ставлення до професії:

1. Відстоюйте цінності, знання й методологію професії; робіть внесок у їх популяризацію й удосконалення.

2. Підвищуйте професіоналізм соціальних працівників, усебічно вдосконалюйте його.

3. Захищайте професію від несправедливої критики й робіть усе можливе, щоб зміцнити віру в необхідність нашої професії.

4. Піддавайте конструктивній критиці професію, її теорію, методи й практику.

5. Усіляко заохочуйте розробку нових підходів і методів у соціальній роботі, необхідних для задоволення нових і вже існуючих потреб.

Соціальний працівник повинен:

1. не повчати, не наказувати, не забороняти. Надихати й спонукати клієнта до дії, ініціативи, творчості, поважаючи гідність і унікальність особистості;

2. уміти слухати клієнта, виявляти витримку, зрозуміти проблему й ситуацію клієнта, ввійти в його положення, виявляти делікатність, почуття такту;

3. бути комунікабельним, уміти «розговорити» клієнта, спільно визначити шляхи рішення проблеми; уміти бути потрібним, цікавим для оточуючих;

4. бути посередником, сполучною ланкою між клієнтом і його оточенням, не допускати приниження гідності клієнта формами благодійної допомоги, що яка йому надається;

5. уміти бути неформальним у роботі з клієнтом, виконувати роль порадника, помічника в рішенні клієнтом власних проблем; будувати стосунки на основі діалогу, на рівних;

6. завжди виходити з принципів гуманізму й милосердя. Не засуджувати, не дорікати клієнту; попереджати можливість негу-манного або дискримінаційного ставлення до особистості або групи людей; захищати клієнта від фізичного або душевного дискомфорту, розладів, небезпеки або приниження;

7. дотримуватися високих моральних стандартів поведінки, виключаючи будь-які викрути, уведення кого-небудь в оману, нечесні дії. Завжди діяти виключно в інтересах клієнта;

8. уміти знаходити собі помічників, підтримувати участь громадськості в розвитку соціальної роботи;

9. виконувати роботу тільки в межах своєї компетентності, нести персональну відповідальність за якість своєї роботи; не піддаватися впливам і натискам; інформувати клієнта про вжиті заходи, характер наданої допомоги, проведених записах, зібраних даних:

10. не використовувати свої професійні стосунки в особистих цілях; брати участь в обговоренні й оцінці ситуацій тільки з професійною метою; шанувати й не розголошувати таємницю, довірену клієнтом. Приймати плату за послуги на законних основах. Не приймати цінних подарунків за виконану роботу;

11. прагнути до постійного підвищення професійних знань, майстерності, рівня кваліфікації. Засновувати свою практичну діяльність на фахових знаннях;

12. захищати й посилювати гідність і чистоту професії. Пова- . жати довіру колег у ході професійних взаємин і взаємодії, дотримуватись делікатності і справедливості. Уживати заходи проти неетичного поводження будь-якого зі своїх колег (В.Г.Бочарова).

Порушення професійних норм або помилки, які звичайно кваліфікуються як халатність, визначаються як «порушення професійних норм унаслідок безтурботності, некомпетентності або із заздалегідь продуманим наміром». Соціальні працівники можуть переслідуватися в судовому порядку за порушення таємності, недонесення про підозру на погане ставлення до дітей, неуважність до таких актів, як зловживання, словесна образа й погроза фізичного насильства, образа дією, незаконне обмеження свободи шляхом помилкового направлення до лікувального або виправного закладу.

Для виконання визначених кваліфікаційною характеристикою обов 'язків соціальний педагог і соціальний працівник широко використовують свої права:

• представляти й захищати інтереси клієнтів в органах законодавчої та виконавчої влади;

• вести державну або приватну соціальну практику за наявності диплома про фахову освіту, сертифіката за фахом, відповідної ліцензії;

• збирати інформацію, пов'язану з потребами клієнтів, проводити соціологічні опитування населення, діагностичні дослідження;

•робити офіційні запити в громадські організації, державні заклади з проханням про рішення особистих і соціальних проблем клієнтів;

• інформувати державні органи про стан тієї або іншої проблеми у сфері своєї діяльності;

• пропонувати підприємствам і закладам, комерційним структурам і суспільним об'єднанням заохочувати батьків, сім'ї, волонтерів соціальної роботи за соціальні ініціативи й активність;

•вести активну роботу з пропаганди досвіду сімейного виховання, соціальної роботи, використовуючи засоби масової інформації; •очолити суспільні ініціативні рухи громадян, спрямовані на рішення конкретних соціальних проблем.