- •1. Чи є володіння технікою рисунка важливою складовою у розвитку та становлені художника-графіка?
- •2.Що означає термін «моделювання форми» тоном?
- •3. Коли був знайдений і використаний для рисунка графіт?
- •4. Від якого фактору залежить світлий тон предмета?
- •5. Хто і де створив графітний стержень, додавши до графіта глину?
- •6. Яка поверхня відбіває більше світла?
- •7. Що означає термін «рисунок»?
- •8. Що означає термін «ракурс»?
- •9. Де був вінайдений папір?
- •10. Що означає термін «урбаніст»?
- •11. Що означає термін «блік»?
- •12. Що означає термін «об’єм» в техніці рисунка?
- •13. Для виконання яких завдань з рисунка використовуються наступні матеріали — м’який олівець, крейда, сепія, вугіль, сангін, соус?
- •14. Що означає термін «штрих» в техніці рисунка?
- •15. Що означає термін «пропорції» в образотворчому мистецтві?
- •16. Які практичні навички допомагають виконати слідуюче завдання з рисунка: в контурний силует людини вбудувати скелет?
- •17. Чи існують вікові та гендерні відмінності в пропорціях, пластиці тіла людини?
- •18. Які «сухі» інструменти використовуються в техніці рисунка?
- •19. Що означає термін «рефлекс»?
- •27. Які «мокрі» інструменти використовуються в техніці рисунка?
- •28. Чи є відмінності у виконанні в техніці рисунка однофігурної постановки та двофігурної?
- •29. Що являється для художника модулем виміру пропорцій фігури людини?
- •30. Як під час практичних занять виміряється співвідношення пропорцій об’ектів?
- •31. Коли в Європі почали використовувати папір для рисунка?
- •32. Які матеріали використовують для довгочасного рисунку гіпсової моделі голови?
14. Що означає термін «штрих» в техніці рисунка?
Штрих в малюнку — лінія, проведена одним рухом руки. Відмінностями в напрямі, товщині, контурах і характері штриха передаються об’ємно-пластичні і просторові властивості об’єктів, досягаються моделювання форми, характеристика середовища і так далі. Залежно від характеру роботи штрихи можуть: виглядати, як окремі лінії; або зливатися в суцільну пляму.
15. Що означає термін «пропорції» в образотворчому мистецтві?
Всі тіла, а також їх частини можуть бути порівнянні або сорозмірними, або, як то кажуть, «узяті по відношенню один до одного» за певною конкретною ознакою. Вказана відповідність — співвідношення по певних ознаках предметів або в самому предметі його частин — називається пропорційними відношеннями або пропорціями. Пропорції можуть розглядатися за лінійним розміром, за площею, за об’ємом, за кольором, по силі, по міцності, по освітленості і так далі. При вивченні малюнку необхідно розвинути і закріпити в першу чергу відчуття лінійного і об’ємного порівняння тіл між собою і частин, що входять в те або інше тіло, з врахуванням напрямів у висоту, ширину і глибину. При цьому слід враховувати як абсолютне співвідношення частин конструкції тіла або ряду тіл між собою, так і зорове сприйняття цих співвідношень в просторі, зображення пропорцій на малюнку в перспективних скороченнях. Відчуття пропорцій площ, об’ємів, простору засновано головним чином на розвитку відчуття лінійних сорозмірностей.
16. Які практичні навички допомагають виконати слідуюче завдання з рисунка: в контурний силует людини вбудувати скелет?
Практичні навики з пластичної анатомії, малювання скелету людини, малювання екорше, малювання оголеної натури.
17. Чи існують вікові та гендерні відмінності в пропорціях, пластиці тіла людини?
Так, існують. Вікові відмінності в пропорціях та пластиці тіла людини існують, наприклад, дитина по пропорціям значно відрізняється від дорослої людини: в дитини співвідношення голови до тіла значно менше ніж в дрослої людини, та тіло дитини менш пластичне за доросле. Як правило, вживання слова «гендер» як загального синоніму слова стать є некоректним. Гендер — це соціальна роль зумовлена статтю людини.
Якщо предмет і площина, на якій він знаходиться, одного кольору, чим відрізняються тіні: власна і падаюча?
Падаюча тінь завжди темніша, ніж власна.
18. Які «сухі» інструменти використовуються в техніці рисунка?
До «сухих» інструментів відноситься: вугілля, графітний олівець, крейда, пастель, сангіна, сухий пензель.
У технологічному відношенні розрізняються малюнки сухими і рідкими фарбувальними речовинами. До прадавніх сухих фарбувальних речовин належить вугілля. У XII–XVI вв. набули широкого поширення металеві (свинцеві, срібні) штифти, відомі ще з часів античності. У епоху Відродження входять у вживання сланцевий, так званий італійський, олівець («чорна крейда») і сангіна («червона крейда»). З XVI ст. застосовується графіт, з кінця XVIII ст. — сучасного типа олівці в дерев’яній оправі.