8.2. Первинний облік праці та її оплати.

Під час оформлення на роботу між працівником і підприємством укладають контракт - трудовий договір. Зарахування на роботу оформляється "Наказом (розпорядженням) про прийняття на роботу" (форма П-1). На кожного працівника заводиться "Особова картка" (форма П-2), а для працівників з вищою освітою та наукових працівників - "Особова картка фахівця з вищою освітою, який виконує науково-конструкторські і технологічні роботи" (форма П-4). Облік особового складу працівників в алфавітному порядку здійснюють у "Алфавітній картці" (форма № П-3). Бухгалтерія на кожного працівника відкриває особовий рахунок з вказанням довідкових даних про працівника з послідовним накопиченням інформації про нараховану заробітну плату, утримання з неї, виплачених сумах.

Облік фактично відпрацьованого робочого часу ведеться в табелі обліку використання робочого часу. Дані табельного обліку використовуються бухгалтерією при нарахуванні заробітної плати працівникам.

Обсяги виконаних робіт фіксуються у різних документах: облікових листках, нарядах, рапортах тощо. У бухгалтерії на основі представлених первинних документів нараховують оплату праці за фактично відпрацьований час або виконану роботу. Дані про нараховану заробітну плату заносять в "Розрахунково-платіжні відомості" або в книгу обліку розрахунків з оплати праці. В цих регістрах ведуть аналітичний облік розрахунків за кожним працівником.

8.3. Облік розрахунків з оплати праці.

Облік розрахунків з оплати праці ведуть на рахунку 66 " Розрахунки за виплатами працівникам " у розрізі субрахунків 661 "Розрахунки за заробітною платою", 662 "Розрахунки з депонентами". На кредиті рахунку відображають нараховану працівникам основну та додаткову заробітну плату інші нарахування, а на дебеті - виплату заробітної плати, а також суми утриманих податків, платежів, утримань із заробітної плати.

Нарахована заробітна плата відноситься на витрати підприємства і включається до собівартості продукції, робіт та послуг.

При нарахуванні заробітної плати працівникам основного виробництва, зайнятим виробництвом продукції, робіт та послуг складають проводку:

Дт 23 Кт 661

При нарахуванні заробітної плати загальновиробничому та адміністративному персоналу:

Дт 91, 92 Кт 661

Видача заробітної плати проводиться з каси підприємства:

Дт 661 Кт 30

Одержані з банку кошти на виплату заробітної плати і не виплачені у встановлений термін (протягом 3 днів) повинні бути повернуті в банк. При цьому дебетують рахунок 31 і кредитують рахунок 30.

Сума невиплаченої заробітної плати вважається депонованою, що відображається записом у системі обліку:

Дт 661 Кт 662

На сьогодні законодавчо врегульовані та реалізуються наступні види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

1. пенсійне страхування регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV;

2. страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності - Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV;

2. страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням - Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" N

2272-III від 22.02.2001 р.;

4. страхування на випадок безробіття - Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 p. № 1533-III;

На суму проведених нарахувань на соціальні заходи дебетують рахунки витрат і кредитують рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням".

Із суми нарахованої оплати праці проводяться утримання, передбачені законодавством України та утримання з ініціативи підприємства. Загальний розмір утримань не може перевищувати 20%, а в особливих випадках 50% заробітної плати, що належить до виплати працівнику.

До обов'язкових утримань відносять: податок з доходів фізичних осіб, утримання на соціальні заходи, за виконавчими листами, за відшкодування завданих підприємству збитків, аліменти тощо.

Податок з доходів утримується з місячного сукупного оподатковуваного доходу у розмірі 15% - з 01.01.2007. При цьому складається проводка:

Дт 661 Кт 641

Збір до Пенсійного фонду:

Дт 661 Кт 651 "За пенсійним забезпеченням"

Збір з соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності: Дт 661 Кт 652 "За соціальним страхуванням " Збір зі страхування на випадок безробіття:

Дт 661 Кт 653"За страхуванням на випадок безробіття".

Збір на страхування від нещасних випадків:

Дт 661 Кт 654 "За індивідуальним страхуванням".

Сплата податків, зборів і відрахувань по заробітній платі проводиться з кредиту рахунку 31 і дебету відповідних рахунків: 64, 65.

Усі працівники підприємства мають право на щорічну оплачувану відпустку відповідно до чинного законодавства. Державні гарантії пов'язані з відпусткою регулюються Законом України "Про відпустки" від 15.11.96 р.

Працівникам можуть надаватися такі види відпусток:

-Щорічна (основна і додаткова, пов'язана із особливими умовами роботи)

-Додаткова відпустка у зв'язку з навчанням

-Творча відпустка

-Соціальна відпустка

-Відпустка без збереження заробітної плати.

Тривалість основної відпустки має бути не менше 24 календарних днів. Святкові і неробочі дні при визначення тривалості відпусток не враховуються. Різні категорії працівників мають різну тривалість відпусток. Особи віком до 18 років мають право на відпустку 31 день, народні депутати 45 днів, журналісти - 36 днів, наукові та науково-педагогічні працівники - до 56 днів. Деякі працівники мають право на додаткову щорічну відпустку. При роботі в особливо негативних умовах додаткова відпустка може становити до 35 календарних днів, працюючим жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років - 5 днів, державним службовцям із стажем більше 10 років - до 15 днів тощо.

Право працівників на щорічну додаткову та основну відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після шести місяців безперервної роботи на підприємстві.

Заробітна плата за період відпустки розраховується так. Спочатку розраховують середньомісячний заробіток шляхом ділення загальної суми заробітку за останні 12 місяців, що передували місяцю виходу у відпустку, на 12. Отриманий середньомісячний заробіток ділиться на середньомісячну кількість робочих днів і визначається середньоденний заробіток. Отриману суму множать на кількість робочих днів відпустки.

На багатьох підприємствах оплата відпусток здійснюється зі створенням резерву. Резерв на оплату відпусток - це забезпечення майбутніх витрат, яке дає змогу рівномірно включати витрати на оплату відпусток до витрат поточного періоду.

Облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток ведеться на рахунку 471 "Забезпечення виплат відпусток".