- •Міністерство освіти і науки україни тернопільський національний економічний університет
- •Тема 4. Бухгалтерські рахунки і подвійний запис
- •2.1. Предмет і об'єкти бухгалтерського обліку
- •2.2. Базові принципи бухгалтерського обліку
- •2.3. Методичні прийоми (метод) бухгалтерського обліку
- •3.1. Суть і побудова бухгалтерського балансу
- •3.2. Структура балансу
- •Активу і пасиву балансу
- •3.3. Вплив господарських операцій на баланс
- •3. 4. Порядок читання та аналізу балансу
- •4.1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх зміст та будова
- •4.2. Метод подвійного запису
- •4. 3. Синтетичні й аналітичні рахунки, їх взаємозв'язок
- •4.4. План рахунків бухгалтерського обліку
- •5.1. Економічний зміст, класифікація та оцінка необоротних активів
- •5.2. Облік основних засобів.
- •5. 3. Облік амортизації та зносу основних засобів.
- •5.4. Облік капітальних інвестицій
- •5.5. Облік нематеріальних активів
- •6.1. Класифікація та оцінка виробничих запасів
- •Документальне оформлення надходження і використання виробничих
- •Облік придбання запасів та розрахунків з постачальниками.
- •6.4. Порядок оцінки та обліку використання виробничих запасів
- •6.5. Облік переоцінки виробничих запасів. Інвентаризація виробничих
- •7.1. Облік готівкових операцій
- •7.2. Облік безготівкових операцій
- •7.3. Облік розрахунків з підзвітними особами
- •8.1. Організація оплати праці на підприємстві.
- •8.2. Первинний облік праці та її оплати.
- •8.3. Облік розрахунків з оплати праці.
- •9.1. Облік виробничих витрат
- •9.2. Облік незавершеного виробництва та зведений облік витрат і калькулювання собівартості продукції
- •9.3. Облік витрат підприємства, які не включаються у собівартість продукції.
- •10.1. Облік доходів підприємства.
- •10.2. Облік фінансових результатів та використання прибутку.
- •11.1. Облік власного капіталу.
- •11.2. Облік резервного капіталу.
- •11.3. Облік цільового фінансування і цільових надходжень.
- •12.1. Поняття та принципи побудови звітності
- •12.2. Класифікація звітності та її користувачі
- •12. 3. Порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності
- •12.4. Форми фінансової звітності
5.1. Економічний зміст, класифікація та оцінка необоротних активів
Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більше одного року або одного операційного циклу, якщо він довший ніж один рік.
Об'єкт основних засобів може бути визнаний активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його можу бути достовірно визначена.
В бухгалтерському обліку основні засоби класифікуються:
Земельні ділянки
Капітальні витрати на поліпшення земель
Будинки, споруди та передавальні пристрої
Машини та обладнання
Транспортні засоби
Інструменти приладдя, інвентар
Робоча і продуктивна худоба
Багаторічні насадження
Інші
До інших необоротних матеріальних активів відносяться
Бібліотечні фонди
Малоцінні необоротні матеріальні активи
Тимчасові (нетитульні) споруди
Природні ресурси
Інвентарна тара
Предмети прокату
Інші необоротні матеріальні активи
У балансі основні засоби та інші необоротні матеріальні активи відображаються разом за статтею "Основні засоби".
В системі податкового обліку основні засоби групуються у такі групи:
Будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини
Автомобільний транспорт та вузли до нього, меблі, інше конторське (офісне )обладнання, побутові електричні, електромеханічні прилади та інструменти
Інші основні засоби (прилади промислового призначення, с/г машини та знаряддя, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження тощо)
Придбані після 01.01.2003 ЕОМ, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, телефони (в т.ч. мобільні), мікрофони та рації.
Крім того основні засоби поділяють на виробничі і невиробничі, діючі та
недіючі, власні та орендовані.
Для обліку основних засобів використовують такі види оцінок:
Первісна вартість - це історична (фактична) собівартість активів у сумі
грошових коштів, сплачених чи витрачених на придбання і створення необоротних
активів.
Переоцінена вартість - це вартість необоротних активів після їх переоцінки.
Справедлива вартість - це сума, за якою може бути здійснений обмін активу в результаті операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Як правило такою вартістю є ринкова вартість активу. Наприклад внесення активу до статутного капіталу підприємства проводиться саме за справедливою вартістю.
Залишкова вартість - визначається як різниця між первісною вартістю та сумою зносу.
Ліквідаційна вартість - це сума коштів або вартість активу, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротного активу після закінчення терміну його корисної експлуатації за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).
Вартість яка амортизується - це первісна вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
Об'єкти зараховуються до складу основних засобів підприємства за первісною вартістю, яка складається з суми, що сплачена постачальнику активів або будівельній організації за будівництво, витрат на транспортування, установку, монтаж, налагодження та доведення основних засобів до стану в якому вони придатні до експлуатації та сум податків, мита і платежів, пов'язаних з придбанням основних засобів.
Первісна вартість основних засобів може збільшуватися на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта, тобто його модернізацією, добудовою, реконструкцією чи дообладнанням, які можуть привести до збільшення майбутніх економічних вигод пов'язаних з використанням об'єкта.
Якщо залишкова вартість об'єкта значно відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу (більше ніж на 10 %), то підприємство здійснює переоцінку такого об'єкта.
У балансі основні засоби відображаються окремо за первісною або переоціненою вартістю і залишковою вартістю. Окремо наводиться сума зносу основних засобів.