7.3. Облік розрахунків з підзвітними особами

Облік розрахунків з підзвітними особами ведуть на рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами". Тут обліковують розрахунки з працівниками підприємства у сумах, виданих їм під звіт на господарські потреби та на службові відрядження.

На підприємствах повинен бути затверджений наказом керівника список підзвітних осіб, яким дозволено брати готівку під звіт на придбання ТМЦ чи проведення розрахунків за роботи і послуги.

Видача готівки під звіт на витрати, пов'язані з службовим відрядженням,

проводиться у межах сум, належних відрядженим особам на цілі відповідно до порядку, встановленого Урядом України.

Порядок відшкодування витрат на відрядження працівнику встановлюється Інструкцією про службові відрядження в межах України та закордон та листами Мінфіну про розмір добових і порядок відшкодування витрат на відрядження.

Термін відрядження визначається керівником але не може перевищувати 30 календарних днів в межах України та 60 за кордон. Видача грошей на відрядження під звіт здійснюється видатковим касовим ордером на основі наказу керівника, заяви працівника з візою керівника за видатковим касовим ордером.. Працівникам, що направлені у відрядження кошти можуть видаватися авансом з врахуванням витрат на проїзд, проживання, харчування та інші витрати. На руки відряджені особі видається типової форми посвідчення про відрядження, в якому робиться помітка про дату вибуття і дату прибуття у пункт відрядження і з пункту відрядження. Для визначення кількості днів перебування у відрядження враховується день від'їзду та день приїзду з відрядження, які зараховуються як два дні. Фактичний час перебування у відрядження визначається за відмітками у посвідченні. При відсутності відміток, добові не виплачуються. При наявності відповідних підтверджуючих документів підприємство відшкодовує особам, що були у відрядженні такі витрати:

—На проїзд до місця відрядження і у зворотному напрямку (крім таксі)

—На житло

—На послуги, які включені у вартість номеру у готелі

—На службові телефонні переговори (в межах, узгоджених з керівником).

Добові виплачуються у розмірі 30 грн. за добу.

За кордон:

—280,00 грн. —224,00 грн. —154,00 грн. —98,00 грн.

На протязі трьох днів після повернення з відрядження працівник зобов'язаний подати у бухгалтерію підприємства авансовий звіт про витрачені суми разом з відповідними документами (посвідчення, проїзні квитки, рахунок готелю тощо).

Видача грошей під звіт відображається :

Дт 372 Кт 30

Сума невитрачених коштів підлягає поверненню в касу підприємства: Дт 30 Кт 372

8.1. Організація оплати праці на підприємстві.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності та господарювання визначається Законом України "Про оплату праці" від 24.03.95р. №108.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

На основі Інструкції із статистики заробітної плати структурно заробітна плата поділяється на такі види:

—Основна - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

—Додаткова - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, компенсації, гарантії, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

—Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлені зазначеними актами нормами.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може проводитися оплата за виконану працівником роботу.

До МЗП не включають доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. МЗП є соціальною гарантією держави, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Джерелом коштів на оплату праці працівників комерційних підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, що виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Основою організації оплати праці відповідно до КЗпП України та Закону України "Про оплату праці" є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та відповідальності за розрядами тарифної сітки. Вони є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Існують дві основні форми оплати праці - це погодинна і відрядна. При відрядній оплаті праці заробіток працівника залежить від кількості виробленої продукції (виконаної роботи) і відрядної розцінки. За погодинної форми оплати заробіток працівника залежить від погодинної тарифної ставки і фактично

відпрацьованого часу.

Відповідно до Закону України "Про колективні договори і угоди" підприємства самостійно встановлюють форми і системи оплати праці своїх працівників, норми праці, розцінки, тарифи, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.