36. Форми міжнародних стратегічних альянсів.

Основними причинами формування стратегічних альянсів є: отримання доступу до ринків партнерів, використання нових технологій, скорочення часу для нововведень; економія на багатьох видах виробничих витрат; оптимізація НДДКР; доступ до матеріальних і нематеріальних активів партнерів по стратегічному альянсу.

Стратегічні альянси можуть мати вертикальну та горизонтальну структуру. Вертикальні альянси створюються з метою оптимізації взаємозв'язків між виробниками товарів (послуг), постачальниками матеріалів, дистриб'юторами. Горизонтальні альянси створюються з метою взаємного пристосування виробників товарів, що взаємодоповнюють один одного.

За тіснотою інтеграційних зв'язків виділяють чотири види стратегічних альянсів: альянси з акціонерною участю в існуючих підприємствах; стратегічні альянси зі створенням нових компаній (спільних підприємств); консорціуми для реалізації інвестиційних проектів; альянси зі слабкою кооперацією.

За сферою діяльності стратегічні альянси умовно можна поділити на три види:

   1) з реалізації проектів НДДКР; 2) з організації спільного виробництва; 3) з сумісного освоєння нових ринків. Найбільшого поширення набули альянси, що створюються з метою співпраці у сфері НДДКР. На сьогодні до цієї групи входить більше ніж половина всіх стратегічних союзів.

   Особливо велику популярність стратегічні альянси набули за кордоном. Так, в середньому кожна швидкозростаюча фірма в США залучена в п'ять типів стратегічних альянсів. Вони дозволяють бізнесу створювати конкурентну перевагу за рахунок доступу до ресурсів і можливостям партнера, таким як ринки, технології, капітали та персонал. Створення команди дозволяє обом сторонам синергетично збільшувати свої ресурси та можливості і за рахунок цього зростати й розширювати обсяги своєї діяльності.

   Приклади вдалих стратегічних альянсів зі світової практики: Nestle і Coca-Cola - у сфері просування холодного чаю Nestea, розробленого Nestle, але реалізується через роздрібну мережу Coca-Cola; корпорація Samsung і Intel - розробка пристроїв оперативної пам'яті; і Cisco System - кабельні модеми в кооперації; і Toshiba і Thomson - DVD-плеєри та відеомагнітофони; і з IDC - комунікаційні системи CDMA; і з Compaq і Siemens - в області мікропроцесорів; з Microsoft і Sun Microsystems - у розробці домашніх мереж.

   Також можна навести наступні приклади створення стратегічних альянсів: американська American Telephone and Telegraph (АТТ) і англійська корпорація British Telecom об'єдналися і створили підприємство телефонного зв'язку. Територія, де діє нове об'єднання, охоплює Північну і значну частину Південної Америки, Європи, Азії й Океанії (близько 200 країн і територій). За оцінками, річний оборот об'єднання складає 10 млрд. дол., а щорічний прибуток перевищує 1 млрд. дол.

Існує також велика кількість недоліків стратегічних альянсів: 1) багато альянсів розпадаються або ліквідуються, якщо один із партнерів приймає рішення про придбання іншого; 2) часто учасники альянсу навмисно ставлять партнера в безвихідне становище, коли він не здатний протистояти поглинанню своєї компанії партнером по альянсу; 3) у багатьох альянсах найбільша небезпека полягає в тому, що компанії, які беруть участь у них, можуть досить добре вивчити операції інших партнерів, скопіювати порядок їх дій і стати успішними конкурентами та інші .