- •Предмет вивчення дисципліни «Міжнародний менеджмент», її місце серед інших економічних дисциплін, структура та завдання дисципліни.
- •Міжнародний менеджмент в системі міжнародного бізнесу.
- •1. Цілі та стратегії діяльності.
- •2. Підходи до управління персоналом.
- •4. Транснаціональні корпорації як об’єкт міжнародного менеджменту
- •5.Сутність та основні тенденції розвитку міжнародного менеджменту
- •6. Національні моделі управління бізнесом та міжнародний менеджмент.
- •Класифікація транснаціональних (міжнародних) корпорацій.
- •8.Структура управлінських відносин міжнародних корпорацій.
- •9.Суть міжнародного стратегічного планування.
- •10. Економічні, політичні та адміністративні імперативи м/н стратегій.
- •11. Сучасні стратегічні орієнтації тнк
- •12. Основні етапи розробки та реалізації міжнародних стратегій
- •13. Поняття та зміст міжнародних стратегій.
- •14.Стратегія глобального розширення
- •Система планування в міжнародних корпораціях.
- •Прийняття рішень і контроль в міжнародному менеджменті.
- •Централізація та децентралізація прийняття рішень в міжнародних корпораціях.
- •Критерії ефективності прийняття управлінських рішень.
- •22. Рівні прийняття рішень в міжнародних корпораціях.
- •Інформаційне забезпечення процесу прийняття рішень в міжнародних корпораціях.
- •Теорія організаційного розвитку міжнародних корпорацій.
- •Види та напрямки організаційних перетворень в міжнародних корпораціях.
- •Фактори та критерії оцінки ефективності організаційного розвитку в міжнародних корпораціях.
- •Порівняльний аналіз західних та східних систем побудови організації.
- •28. Основні інструменти організаційного розвитку в міжнародних корпораціях.
- •29. Програми організаційного розвитку міжнародних корпорацій.
- •30. Суть та основні типи організаційних структур міжнародних корпорацій.
- •33. Поєднання в кластери як спосіб міжнародного розвитку мса
- •34. Формальні та неформальні механізми інтеграції.
- •36. Форми міжнародних стратегічних альянсів.
22. Рівні прийняття рішень в міжнародних корпораціях.
Управлінське рішення - це результат аналізу суб'єктом управління (особою чи групою осіб) інформації про стан системи та визначення сукупності дій, необхідних для ефективного розв'язання або уникнення проблем з конкретною метою.
За рівнем прийняття:
o на вищому рівні управління;
o на середньому рівні управління;
o на нижчому рівні управління;
Ключовою проблемою прийняття рішень у міжнародних корпораціях є співвідношення між централізацією і децентралізацією. За централізації рішення приймаються на вищому рівні, що забезпечує їх високу якість. За децентралізації прийняття рішень делегується вниз оперативному персоналу, що забезпечує їх гнучкість і своєчасність.
Останнім часом у більшості МНК спостерігається тенденція перенесення якомога більшої кількості рішень, що приймаються, на окремі структурні підрозділи. Але залишаються сфери мж. бізнесу в яких рішення приймаються на рівні головної компанії, це:
Розроблення та впровадження інновацій;
Розширення або звуження асортименту продукції;
Вхід на новий ринок або вихід з існуючого;
Створення нових підрозділів або ліквідація існуючих;
Купівля нових підприємств (підрозділів);
Залучення інвестицій та отримання кредитів;
Формуються корпоративні цілі та корпоративна культура.
На рівні структурних підрозділів, виходячи з корпоративних цілей і напрямів розвитку, формуються стратегії розвитку цього окремого підрозділу з урахуванням національних особливостей.
Інформаційне забезпечення процесу прийняття рішень в міжнародних корпораціях.
Особливість інформаційного забезпечення процесу прийняття міжнародних рішень полягає у тому, щоб використати всю релевантну інформацію, тобто ту, що стосується даної проблеми. Складність однак, полягає, в тому, що не вся релевантна інформація помітна. Досвід показує, що через різницю культур автори проектів рішень можуть випускати з поля зору корисну інформацію, що помітна представникам іншої культури. У цьому зв'язку доцільно враховувати так званий феномен «Касандри», зображений на стику сегментів «Важлива», «Помітна», матриці, представленої на рис. 1.
Рис. 1. Матриця релевантної інформації
Матриця розроблена автором на основі ідеї Вана Гунстерена про інформацію «Касандри», яка є важливою, але непоміченою керівниками. Вона містить ключові дані, на які не звертають, увагу, так само як троянці зігнорували застереження Касандри — дочки царя Трої Пріама про дерев'яного коня. Матриця орієнтує керівників не обмежуватись видимою частиною інформаційного айсберга, а шукати інформацію «Касандри». Для міжнародних корпорацій вона пов'язана не лише з інтуїцією керівника, а й з кроскультурним мисленням, тобто творчим використанням підходів різних національних культур.
США – переважно централізоване прийняття рішень у сфері ЗЕД; необхідність контролю за розвитком світових стратегій.
Японія – прийняття рішень шляхом консенсусу з попередніми ретельними консультаціями, а також поєднання централізованого і децентралізованого підходів до прийняття рішень. Вищий менеджмент має значну владу, яка піддається перевірці з боку нижчих менеджерів; нижчі менеджери мають повноваження щодо огляду, аналізу, критики рекомендованих варіантів дій.
Великобританія – більшість організацій є досить децентралізованими. Менеджери вищого рівня не розуміються у технічних деталях бізнесу і передають право прийняття рішення униз; найвищі менеджери (топ-менеджмент) також залежать від середніх менеджерів у керівництві безпосереднім процесом прийняття рішення.
Франція – використовуються різні підходи, однак останнім часом спостерігається тенденція до централізації. Вищі менеджери – випускники престижних навчальних закладів – не мають довіри до середніх менеджерів.
Німеччина – переважно централізація, автократія, ієрархія. Специфічна правова система потребує обговорення варіантів рішень робітниками та їх менеджерами; менеджери приділяють продуктивності, якості продукції і послуг більшу увагу, ніж керівництву підлеглими; менеджерська освіта має переважно технічну орієнтацію.
Скандинавські країни – децентралізація та участь. Правова система подібна до німецької; головна увага менеджерів – якість трудового життя; важливість індивідуальності в організації.
Італія – використання традиційних і перевірених засобів прийняття рішень. Повага до історії і традицій країни; світова роль римського права, що є основою сучасної системи цивільного права.
Єгипет – повільне і розважливе прийняття рішень. Час цінується не так дорого як на Заході, оскільки історія вважається важливішою згідно з єгипетським прислів’ям «Все боїться часу, а час боїться пірамід».
Індія – рішення приймаються виключно вищими менеджерами, що не бажають ризикувати. Велика дистанція влади; значне прагнення уникнути невизначеності.