Обмеженість ресурсів. Відносна і абсолютна обмеженість
Під абсолютною розуміють недостатність виробничих ресурсів для одночасного задоволення всіх потреб членів суспільства. Але, якщо звузити коло потреб, то в такому випадку абсолютна обмеженість ресурсів стає відносною тому, що для обмежених потреб ресурси відносно безмежні. Абсолютна обмеженість переважно характерна для природних і трудових ресурсів, відносна - для матеріальних, фінансових, інформаційних ресурсів.
Марксистська концепція класифікації факторів виробництва
Марксистська теорія в якості факторів виробництва виокремлює три компоненти: робочу силу людини, предмети праці і засоби праці, підрозділяючи їх на дві групи: особистий фактор і речовий фактор виробництва.
У якості особистого фактора виробництва завжди розглядається робоча сила - сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини до роботи. Предмети праці та засоби праці виступають як речовинний чинник виробництва, як засоби виробництва.
Неокласична (маржиналістська) концепція факторів виробництва
Неокласична теорія традиційно виділяє чотири групи чинників: працю, землю, капітал і підприємницькі здібності.
Сутність виробничої функції
Виробнича функція – залежність кінцевого виходу продукції чи її вартості від використання різних факторів виробництва, конкретних видів ресурсів і затрат, подана в математичній формі. Як правило, застосовують прості функції з однією або кількома змінними – лінійну, квадратичну, степеневу, показникову, гіперболічну тощо.
Альтернативна цінність блага
Альтернативна вартість (цінність) - в економіці - найкраща з втрачених в результаті вибору конкретного варіанту альтернатива. Іноді альтернативну вартість називають економічною вартістю.
Також має назви - альтернативні витрати, приховані витрати, зовнішні витрати і при виробництві може бути визначене як кількість іншого товару, яким доводиться жертвувати (зменшувати його виробництво) для збільшення виробництва даного товару.
Характеристика кривої виробничих можливостей
Виробничі можливості - це можливості суспільства з виробництва економічних благ при ефективному використанні всіх наявних ресурсів при даному рівні розвитку технології. Пояснимо це на умовному прикладі.
Припустимо, що в суспільстві виробляються лише два блага: зерно і ракети
З таблиці видно, що всяке збільшення виробництва ракет (з 0 до 6 штук) знижує виробництво зерна (з 5 млн. до 0 млн. т), і навпаки.
Якщо відбувається одностороннє збільшення ефективності виробництва одного з благ, то зсув носить асиметричний характер (див. рис. 3.2). Наприклад, при підвищенні ефективності виробництва зерна крива AG зміщується до положення. А1G, при підвищенні ефективності виробництва ракет - до становища AG1.
Вартість вибору індивіда, суспільства
Ва́ртість — втілена й уречевлена в продукті суспільна праця
Споживча вартість — це здатність товару задовольняти певну потребу людини. Споживча вартість прямо залежить від споживчих властивостей, тобто визначається корисністютовару.
Мінова́ ва́ртість — видиме кількісне співвідношення, в якому споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого. Кожний окремий товар можна обмінювати на безліч інших у різних кількісних пропорціях; отже, він має безліч мінових вартостей.