78. Характерними властивостями неповноцінних грошей є:

•  - відсутність внутрішньої вартості;

•  - перевищення номінальної вартості над реальною;

•  - схильність знецінення;

•  - неможливість фізичного використання як товару;

•  - об'єктивна необхідність здійснення спеціальних заходів з державного регулювання кількості грошей в обігу.

79. Функції грошей

Гроші проявляють себе через свої функції. Зазвичай виділяють такі функції грошей як:

Міра вартості. Різнорідні товари прирівнюються і обмінюються між собою на підставі ціни (коефіцієнта обміну, вартості цих товарів, виражених в кількості грошей). Грошова одиниця є еталоном для товарів.

Засіб обігу. Гроші використовуються в якості посередника в обігу товарів. Для цієї функції украй важливі легкість і швидкість, з якою гроші можуть обмінюватися на будь-який інший товар (показник ліквідність). Можливість продати свій товар сьогодні, а купити сировину пізніше Таким чином, гроші як засіб обігу долають часові та просторові обмеження при обміні.

Засіб платежу. Гроші використовуються при реєстрації боргів і їх сплати. Ця функція отримує самостійне значення для ситуацій нестабільних цін на товари. При купівлі товару в борг (сума боргу в грошах) зміни ціни на товар не впливають на суму боргу.

Засіб накопичення. Гроші, накопичені, але не використані, дозволяють переносити купівельну спроможність із сьогодення в майбутнє. Функцію засобу нагромадження виконують гроші, тимчасово не беруть участь в обороті. Однак потрібно враховувати, що купівельна спроможність грошей залежить від інфляції.

Організуючий початок. Функція, яка спрощує управління суспільством, що дозволяє будувати високо кооперовані виробництва, встановлювати правила взаємовідносин між людьми, суспільними утвореннями і т. д.

80. Сутність інфляції

Інфляція – це знецінення грошей, породжене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Інфляція виникає тоді, коли в обігу знаходиться надлишкова кількість грошей (готівкових і безготівкових). Таке становище веде до їх знецінення, гроші “дешевіють”, а ціни набувають тенденції до зростання.

Під час інфляції має місце:

• знецінювання грошей по відношенню до золота;

• знецінювання грошей по відношенню до товару;

• знецінювання грошей по відношенню до іноземної валюти.

81. Повзуча, галопуюча Інфляція

Помірна (повзуча). Ціни зростають на 10% на рік, вартість грошей зберігається, відсутній ризик підписання контрактів в номiнальних цінах. Багато сучасних економiстів, в тому числі сучасні послідовники економічного вчення Кейнса вважають таку інфляцію необхідною для ефективного економічного розвитку. Така інфляція дозволяє ефективно корегувати ціни стосовно до умов виробництва і попиту, що постійно змінюються.

Галопуюча. Ціни зростають на 20-100% на рік, гроші прискорено матеріалізуються в товари, контракти прив'язуються до зростання цін.

82. Гіперінфляція. Навести конкретні приклади з економічного життя країни

Гіперінфляція. Ціни зростають астрономічне (1-2% щодня або на 500% і більше за рік), розходження цін і зарплати, руйнується добробут навіть забезпечених верств товариства.

Приклад. В Німеччині, гіперінфляція відбулась в 1923 році. В 1922 р., банкнота з найбільшим номіналом була 50 000 марок. В 1923 набільший номінал банкноти був 100 000 000 000 000 марок. В грудні 1923 обмінний курс дорівнював 4 200 000 000 000 марок за 1 долар США.

В 1923 році темп інфляції становив 3.25 × 106 відсотки на місяць (тобто, ціни подвоювались кожні два дні).