21. Сутність економічних законів. Назвати їх

Економі́чний зако́н — об'єктивний закон розвитку суспільства, що відображає виробничі відносини людей в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ або послуг. Цей закон виражається в тому, що людьські забаганки є необмежені, а блага є обмеженими. Економічні законизавжди відображають необхідні, причинно-зумовлені зв'язки і взаємозалежність економічних явищ і процесів. Економічні закони виражають найбільш суттєві, типові риси функціонування і розвитку тієї чи іншої економічної системи. Кожен із них є виразом якісних і кількісних сторін економічних явищ та процесів у їх єдності і служить їх внутрішньою мірою.

Зако́н ва́ртості — загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв'язки між суспільно необхідною працею (затраченою навиробництво товару з урахуванням умов його відтворення) і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції.

Закон попиту — величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна залежність (проте не обов'язково у вигляді гіперболічно представлено формулою y=a/x).

Закон пропозиції — при інших незмінних чинниках величина (об'єм) пропозиції збільшується у міру збільшення ціни на товар.

22. Економічні закони загальні, специфічні

Економічні закони відрізняються за своїм змістом і тривалості дії. Поряд зі специфічними законами, що діють на протязі небудь однієї суспільно-економічної формації, функціонують загальні економічні закони, властиві всім або ряду суспільно-економічних формацій. Наприклад, загальні закони ринкової економіки, закон економії часу, закон підвищення продуктивності праці, закон відповідності виробничих відносин рівню продуктивних сил.

23. У чому проявляється закон зростаючих потреб?

Закон зростання потреб – закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттеві звязки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей, розвиток яких (зв'язків) сприяє появі нових потреб та засобів їх задоволення

24. У чому проявляється закон економії часу?

Закон економії часу Сутність цього закону полягає у подоланні суперечності між необхідністю збільшення вільного часу і зайнятим часом.

25. У чому проявляється закон зростаючою продуктивності праці?

Закон зростання продуктивності праці

Цей закон відображує існування суперечності між зростанням потреб і обмеженими можливостями екстенсивного розвитку економіки. Розв'язання суперечності здійснюється на основі підвищення продуктивності праці, що знаходить конкретне вираження в економії робочого часу.

Підвищення продуктивності праці свідчить про випереджальне зростання обсягу продукту порівняно зі зростанням витрат праці. Протилежний процес спричиняє появу негативних форм вияву закону зростання продуктивності праці: нестачу робочої сили, зниження трудової активності.

26. У чому сутність поняття "категорія" і які категорії породила ринкова економіка?

Економічні категорії - це узагальнені логічні поняття, які виражають суттєві сторони економічних явищ і процесів, наприклад, товар, вартість, гроші, ціна, рівновага, пропозиція, маркетинг, менеджмент і т.д.

27. Економічна ситуація, економічна доктрина, економічна програма

Економічна доктрина сприяє поясненню теорії та здійснення аналізу економічних механізмів, відображає необхідність вибору між сукупностями основоположних принципів, на основі яких може розвиватися пояснювальна теорія.

Программа – сукупність дій в економіці задля досягнення деякого результату.

28. Які види багатства у суспільстві виділяв Аристотель?

Арістотель розрізняв два види багатства: багатство як сукупність споживних вартостей (природне, істинне багатство) і багатство як накопичення грошей. Багатство першого виду має межу, якою є споживання. Багатство, виражене у грошовій формі, не знає меж.

29. В чому бачили джерело багатства середньовічні мислителі ?

У багатогранному творі "Повість времєнних літ" (кін. XI — поч. XII СТ.), автором якого був чернець Києво-Печерського монастиря Нестор, твердиться, що джерелом всякого багатства є праця.АБО Джерелом багатства вважався нееквівалентний обмін у результаті торгових взаємовідносин з іншими державами

30. Сутність меркантилізму та його основні ідеї

Меркантилізм (італ. mercate - торговець, купець) - система поглядів економістів XV-XVII ст., Орієнтована на активне втручання держави в господарську діяльність. Найбільші представники напряму: Томас Мен, Антуан де Монкретьєн, Вільям Стаффорд (1554-1612)1. XV-XVI ст. Ранній меркантилізм. Іншими словами монетаризм. Основні положення: всебічний обмеження імпорту товарів; вивезення золота та срібла з країни карався смертною карою; встановлення високих цін на експортовані товари. Головною була теорія грошового балансу, яка обгрунтувала політику, спрямовану на збільшення грошового балансу. З метою утримання грошей у країні заборонявся вивіз за кордон товарів, і суму, виручену за товар, витрачати на купівлю місцевих товарів.2. 2я пол. XVI-XVII ст. Пізній меркантилізм. Основні положення: зняття жорстких обмежень по імпорту товару і вивезенню грошей; домінує ідея торговельного балансу; з'являється протекціонізм економічної політики держави. Характерна система активного торговельного балансу, що забезпечувався шляхом вивозу готових виробів своєї країни і за допомогою посередницької торгівлі у зв'язку з чим дозволяється вивезення грошей за кордон. З'являється принцип покупки дешевше в одній країні і продажу дорожче в іншій