- •Тема 1: Вступ. Класифікація та загальна будова автомобілів і тракторів.
- •§ 1.2. Загальна будова автомобіля
- •Тема 2: Двигуни внутрішнього згорання
- •Тема 2.1: Двигуни внутрішнього згорання.
- •§ 2.1. Загальна будова й робочий цикл двигунів внутрішнього згоряння
- •§ 1.2. Загальна будова автомобіля 3
- •§ 2.1. Загальна будова й робочий цикл двигунів внутрішнього згоряння 11
- •Тема 2.2: Кривошипне – шатунний механізм.
- •Тема 2.3: Газорозподільний механізм
- •Тема 2.4: Система охолодження
- •Охолоджувальні рідини
- •Способи пом'якшення води
- •1 2 З Рис. 5.12. Дистанційний рідинний термометр: а — приймач з трубопроводом; б — вимірювач з циферблатом; 1 — датчик; 2 — трубка; з — гайка; 4 — трубчаста пружина
- •Технічне обслуговування системи охолодження
- •При підготовці до зимової експлуатації:
- •При підготовці до літньої експлуатації:
- •Тема 2.5: Система мащення.
- •Шестеренчастий оливний насос двигуна автомобіля ваз-2105:
- •Призначення, загальна будова та принцип дії систем мащення. Мастильні матеріали
- •Функціональна схема роботи системи мащення дизелів типу смд-60
- •Принципова схема роботи системи мащення дизелів типу смд-60
- •Будова і робота елементів системи мащення
- •Вентиляція картера двигуна
- •Тема 2.6: Система живлення карбюраторних двигунів.
- •Тема 2.7.1: Система живлення дизельних двигунів.
- •Фільтри
- •Підкачувальні насоси
- •31 Зо 29 28 27 26 25 24 23 Рис. 7.14. Турбокомпресор ткр-11н-1:
- •Регулятори, їх призначення і типи
- •Обмежувач димлення дизеля
- •Форсунки. Паливопроводи
- •Тема 2.7.2: Інжекторні системи живлення
- •Тема 2.8: Система запалювання
- •16 15 14 13 16.7. Схема системи запалювання пускового двигуна:
- •Тема 2.9: Система пуску тракторних двигунів.
- •Трансмісія пускового двигуна
- •8.4. Технічне обслуговування системи пуску
- •Тема 3.1: Джерела електричного струму.
- •§ 3.1. Джерела електричної енергії
- •Будова свинцево-кислотної стартерної акумуляторної батареї зі спільною кришкою:
- •5 Генератора 15.3701:
- •Тема 3.2: Освітлювання та сигнальні прилади.
- •Тема 4.1: Зчеплення, коробки передач, роздавальні коробки та карданні передачі.
- •§ 4.4. Роздавальна коробка
- •Призначення механізмів трансмісії
- •Трансмісійні масла
- •Механізми керування зчепленням
- •Технічне обслуговування зчеплення
- •Класифікація коробок передач
- •Проміжне з'єднання та карданна передача
- •Тема 4.2: Ведучі мости автомобілів і тракторів.
- •Тема 5.1: Рульові управління автомобілів і тракторів.
- •6.1.2. Будова рульових приводів
- •Тема 5.2: Гальмівні системи автомобілів і тракторів.
- •Тема 6.1: Ходова частина автомобілів і колісних тракторів.
- •§ 5.1. Рама, передній неведучии міст,
- •§ 5.5. Автомобільні шини
- •Тема 6.2: Ходова частина гусеничних тракторів.
- •Тема 7 Робоче та технологічне обладнання автомобілів та тракторів
- •§ 7.4. Спеціальне обладнання
- •Буксирний пристрій:
- •§ 7.5. Автомобілі спеціального призначення
- •Механізми відбору потужності
- •Тема 8: Автомобільні і тракторні причепи.
16 15 14 13 16.7. Схема системи запалювання пускового двигуна:
Рис.
16.6. Магнето:
і
повідець; 2 — корпус; 3 — стояк; 4 —
осердя трансформатора; 5 — первинна
обмотка; н июринна обмотка; 7 і 13 —
кришки; 8 — вивід; 9 — провід високої
напруги; 10 — стержень; 11 пружина; 12 —
контакт переривника; 14 — важілець
рухомого контакту; 15 — кулачок; И» диск
переривника; 17 — конденсатор; 18 —
кнопка вимикання запалювання; 19 —
ротор
— магнето; 2 — вимикач блокування пуску двигуна при включеній передачі; 3 — кнопка диі танційного виключення запалювання (на щитку приладів кабіни трактора); 4 — запальна свічкіі
— провід високої напруги; 6 — контакт: 7— іскровий розрядник; 8, 9 — вторинна і первинім обмотки трансформатора; 10 — осердя трансформатора; 11 — стояки; 12 — полюсні наконоч ники магніту; 13 — ротор (магніт); 14 — піввісь; 15 — пакет пластин; 16 — ексцентрик; 17 - ку лачок; 18 — вісь; 19 — текстолітова подушка; 20 — важіль переривника; 21 — рухомий контак і 22 — нерухомий контакт; 23 — контактний стояк; 24 — гвинт кріплення стояка; 25 — пластин часта пружина; 26 — конденсатор; 27 — кнопка виключення запалювання (на корпусі магнею)
сталі. Між полюсними башмаками і наконечниками 12 ротора 1,1 витримується певний зазор для одержання надійного магніти от потоку, який проходить через осердя трансформатора 10.
Ротор виконаний з окремих деталей. Постійний магніт ротор;і 13 виготовляється у вигляді циліндра із нікель-алюмінієвої сталі (сплав ЖНА) або оксидно-барієвих сплавів. На постійний магми 13 напресовують пакет пластин 15 і дві півосі 14. В пакеті пластин встановлюють полюсні башмаки: Ы—північ (Пн) і 5—південь (І Ід) Всі ці деталі скріплюються цинковим сплавом.
Трансформатор складається з осердя 10 і котушки, що має пер винну 9 і вторинну 8 обмотки. Первинна із 166 витків товстою мідного, дроту діаметром 0,8... 1,0 мм намотана на осердя. Один
кінець цієї обмотки припаяний до осердя і є «масою» (з’єднаний з їм рухомим контактом 18 переривника), другий — з’єднаний з початком вторинної обмотки і з рухомим контактом 21 переривника. Иторинна обмотка має 13000 витків тонкого мідного дроту діаметром 0,05...0,08 мм. Другий кінець вторинної обмотки з’єднаний з проводом високої напруги 5.
Паралельно первинній обмотці трансформатора в електричну ехему низької напруги увімкнено кнопку 27 виключення запалю- мання, конденсатор 26, кнопку 3 дистанційного виключення запа- повання і вмикач 2 блокування пуску двигуна при включеній перечачі. Переривник складається з кулачка 17, нерухомого 22 і рухомо- т 21 контактів, які мають наконечники з тугоплавкого металу Це ча побігає обгорянню при виникненні між ними іскри під час розмикання контактів. За кожний оберт ротора 13 магнітний потік в осерді трансформатора безперервно змінюється за величиною і днічі за напрямом. Максимального значення магнітний потік набу- иас тоді, коли ротор обертається на кут 8-10° від нейтрального положення у бік обертання. Цей кут називають абрисом магнето.
Під дією змінного магнітного потоку в первинній обмотці трансформатора утворюється електрорушійна сила напругою до ЗО В.
()е кільки контакти переривника замкнуті, електрорушійна сила забезпечує протікання струму по такому колу: первинна обмотка трансформатора — пластинчаста пружина — контакти переривника — «маса» — первинна обмотка трансформатора. Струм, який проходить по первинній обмотці трансформатора, утворює навколо неї магнітне поле. В момент максимального значення струму в первинній обмотці кулачок розмикає контакти переривника, струм низької напруги в первинній обмотці зникає. Зникає і утворене ним магнітне поле, пройшовши витки вторинної обмотки. Під дією цього поля у вторинній обмотці утворюється електрорушійна сила писокої напруги. Електрорушійна сила забезпечує протікання с труму високої напруги до 24000 В по такому колу: вторинна обмотка трансформатора — провід високої напруги — електроди запальної свічки — «маса». Між електродами свічки виникає іскро- інїй розряд.
Одночасно з утворенням струму високої напруги у вторинній обмотці з’являється струм самоіндукції напругою 200...300 В у перини ній обмотці. Струм самоіндукції запобігає швидкому зниканню магнітного поля у первинній обмотці, що зменшує напругу у вторинній. Цей недолік в роботі магнето усувається конденсатором, нкиіі під час розмикання контактів переривника заряджається і розряджається при замиканні кола первинної обмотки. При заряд- ф- .ніні конденсатора поглинається струм самоіндукції первинної об- чоткн. Це зменшує обгоряння контактів переривника і збільшує на- ируту у вторинній обмотці трансформатора.
Щоб не допустити пуску дизеля при включеній передачі на трак торах встановлюється спеціальний блокуючий пристрій. Він скла дається з вимикача і електропроводки. Один контакт вмикача 2 з’сд наний з масою трактора, другий — електропроводкою з первинною обмоткою магнето. При вимкнених передачах контакти вимикача 2 розімкнуті, блокуючий пристрій вимкнений, система запалювання працює. Зупинка пускового двигуна здійснюється кнопкою 3 магію то. Якщо ввімкнута певна передача, замикаються контакти вимикача 2, через який первинна обмотка магнето постійно з’єднана з «масою». Магнето не виробляє струм високої напруги і двигун не працює.
На сучасних пускових і автомобільних двигунах використову ють нерозбірні свічки з керамічними ізоляторами. Свічка склада ється із сталевого корпуса 5 (рис. 16.8) та ізолятора 6. В нижній ча стині корпуса 5 нарізка і боковий електрод 2, виготовлений :і нікельмарганцевого сплаву. Корпус вкручується в нарізний отвір головки циліндра двигуна.
Рис.
16.8. Іскрова запальна свічка:
Нормальна і тривала робота свічки забез печу ється при нагріванні її теплового конуса до 580...850°С. Тепловим конусом свічки нази вається нижня частина ізолятора від торцевої поверхні до прокладки 3. При такій темпера турі на свічці не відкладається нагар, оскільки відбувається самоочищення. Температур,! нижче 500°С призводить до зменшення іскро вого розряду і перебоїв у запалюванні, більше 850°С — до розжарювального запалювання і передчасного запалювання робочої суміші від нагрітої поверхні ізолятора. Для забезпечення тривалої експлуатації запальної свічки не обхідно правильно підбирати її для конкрет ного двигуна. Зокрема, для пускових двигунів потрібні свічки А11Н.
Перша буква у маркуванні свічок вказує на параметри нарізки: А — нарізка М 14x1,25; М нарізка М18х1,5. Цифри після букви харакк* 1-центральний електрод; ризують здатність свічки до