Розділ 2 педагогічні умови застосування комп’ютерних технологій у підготовці фахівців комерційної діяльності

 

 

2.1. Педагогічна цілеспрямованість і функціональні можливості комп’ютерного навчання

 

Період 60-х і початку 70-х рр. характеризується підвищеним інтересом до комп’ютерного навчання головним чином через енергійний розвиток ідей і методів програмованого навчання [62, с. 35]. У ці роки були сформульовані деякі важливі, актуальні й для наших днів концептуальні положення, що визначають роль і місце комп'ютера в системі інших коштів навчання і його різноманітні властиво педагогічні можливості. Наприклад, ще в 1971 р. у книзі «Людин і обчислювальна техніка» відзначалося, що ЕОМ, використовувані в навчанні, можуть забезпечити:

  високий ступінь індивідуалізації навчання кожного того, якого навчають;

  консультування й виховання того, кого навчають (на основі нагромадження й швидкої переробки великої кількості відомостей про нього);

  навчання вмінню вирішувати завдання, наближене до навчання   з  досвідченим педагогом-репетитором   [61,  с.   51].

У наші дні виникли принципово нові умови для реалізації загальних концептуальних установок комп'ютерного навчання, їхньої конкретизації й практичної апробації.Ці нові умови характеризуються наступними основними факторами:

1. Поява персональних мікро-ЕОМ, розширення їхніх функціональних можливостей, а головне, усе більше масове впровадження комп'ютерів у навчальний процесстворюють необхідні передумови для забезпечення тривалого контакту кожного учня з комп'ютером, під час якого і відбувається процес комп'ютерного навчання.

2. Результативність комп'ютерного навчання по різних навчальних

дисциплінах істотно залежить від рівня комп'ютерної грамотності тих, кого навчають. Тому сам факт введення масової  комп'ютерної  всеосвіти створює сприятливі передумови й для підвищення ефективності комп'ютерного навчання.

3.      При всіх труднощах створення навчальних кабінетів обчислювальної техніки, оснащених необхідним устаткуванням, тренажерами, наочними приладдями й т.п., вони будуть створені в кожному навчальному закладі, а до цього школярі можуть безпосередньо спілкуватися з ЕОМ у міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, у вузах,коледжах, й т.д. Тим самим створюються умови для поступового переходу не тільки до комп'ютерного всенавчання, але й до масового, загального комп'ютерного навчання,що цілком природно стимулює проведення широкомасштабних комплексних досліджень, спрямованих на всебічне науково-методичне забезпечення навчального процесу.

4.      В останні роки у цілому істотно зріс рівень підготовки педагогів, методистів, керівників навчальних закладів, що безпосередньо беруть участь в організації й проведенні в життя ідей і методів комп'ютерного навчання. Тому в порівнянні з попередніми етапами, коли навчання за допомогою комп'ютерів було долею лише окремих педагогів-ентузіастів, ведучих цю роботу переважно на рівні своїх інтуїтивних подань, зараз є більш сприятливі можливості для науково обґрунтованої організації навчального процесу.

5.  Накопичений у попередні роки досить широкий досвід програмованого навчання, безсумнівно, зіграв свою позитивну роль хоча б тому, що застеріг від зайвого ажіотажу, сенсаційності, орієнтуючи як дослідників, так і педагогів-практиків на зважений,  реалістичний підхід до використання комп'ютерної техніки в багатоплановій навчально-виховній діяльності [14, с. 164-166].

Елементи комп'ютерного навчання усе ширше використовуються в позакласній роботі, у технічній творчості.

Аспекти даної актуальної теоретико-методологічної проблеми.

1. Проблема міжособистісного спілкування. Один з найбільш істотних

психолого-педагогічних факторів, що супроводжують комп'ютеризації навчання, впровадженню персональних комп'ютерів у навчальний процес, пов'язаний з підвищеною можливістю індивідуалізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Така особливість комп'ютерного навчання сама по собі корисна, оскільки дозволяє диференціювати труднощі навчальних завдань із урахуванням індивідуальних можливостей учнів, вибрати оптимальний темп навчання, підвищити оперативність і об'єктивність контролю й оцінки результатів навчання. Іншими словами, в умовах комп'ютерного навчання значно підвищуються взаємоадаптивні можливості в системі «учень - навчальна програма». Настільки істотний психолого-педагогічний і дидактичний ефект комп'ютерного навчання сприяє рішенню однієї з найбільш актуальних і разом з тим вічних педагогічних проблем - індивідуалізації навчальної діяльності [26, с. 59].

Уже на першому етапі навчання, у процесі постановки цілей і завдань майбутньої пізнавальної діяльності учнів учитель бере участь опосередковано. Безпосереднє пред'явлення завдань учневі здійснює комп'ютер. Звичайно, учитель повинен (у всякому разі в перспективі) приймати саму активну участь у складанні навчальних програм, що визначають послідовність дій учня в рішенні того або іншого завдання. Але факт залишається фактом: у реалізації найважливішої психолого-педагогічної функції навчання — пред'явленні й, що саме головне, прийнятті учнями цілей і завдань навчально-пізнавальної діяльності — в умовах комп'ютеризації можливий гострий дефіцит безпосереднього спілкування вчителя й учня, живого слова вчителя, що виконує найважливіші функції: виховну, розвиваючу, освітню [23, с. 47].

На цьому етапі учень повинен опанувати методом рішення завдань певного класу, зрозуміти його суть і закріпити засвоєний метод рішення в процесі вправ. Мова йдепро саме головне — навчання діяльності. Цей процес і в умовах традиційного навчання проходить складно й при всій значимості самостійної роботи учня вимагає постійного спілкування із учителем, що демонструє способи рішення завдань, що направляє й коректує відповідні пізнавальні зусилля того, кого навчають. Формально, комп'ютер цілком може взяти на себе виконання навчальних функцій, не говорячи вже про функції тренувального характеру, орієнтованих на закріплення знань, умінь і навичок.

Однак і на цьому етапі варто зважати на можливий дефіцит людського спілкування, прикрашеного емоційно-особистісними відносинами й психологічним мікрокліматом, що у вирішальній мірі сприяє стимулюванню навчально-пізнавальної активності учня.

На виконавському етапі навчально-пізнавальної діяльності, здавалося б, проблема спілкування не настільки важлива — учнем надається можливість самостійно виконати те або інше завдання. Але цей етап самим безпосереднім чином пов'язаний з контролем і оцінкою ходу й результатів виконаної роботи, коли поряд з об'єктивними показниками результативності винятково важливого значення набуває суб'єктивний фактор — думки вчителя й товаришів, їхнє відношення до результатів навчальної праці кожного учня. Саме система відносин у міжособистісній взаємодії всіх учасників процесу навчання й визначає в остаточному підсумку його виховну ефективність.

Тому, в умовах комп'ютерного навчання необхідно звернути саму серйозну увагу на організацію колективних форм навчальної діяльності. У численних психолого-педагогічних дослідженнях переконливо показано, що такі найважливіші якості особистості, як незалежність суджень, критичність до чужої думки, самостійність вчинків, готовність надати допомогу товаришеві й т.п., формуються насамперед у колективній діяльності. При всій незаперечній виховній значимості спілкування в різновікових групах заслуговує на серйозну увагу й вивчення спілкування один з одним дітей і підлітків одного віку - однолітків [67, с. 51].

Проблема емоційності навчання в умовах комп'ютеризації.

 Емоції - найважливіша характеристика людської особистості. Вони відіграють роль регуляторів людського поводження, виражають сутність людських почуттів і переживань, визначають моральні якості людини, його відношення до дійсності й в остаточному підсумку його світогляд. Важливість формування в емоційно-ціннісного відношення, що вчиться, до миру й один до одного в процесі навчання доведена численними дослідженнями   [19, с. 234].

Цілком природно, що формування такого відношення можливо лише у відповідній, емоційно насиченій атмосфері навчальної діяльності, у процесі міжособистісного спілкування, причому найважливіші функції у вихованні емоцій належать педагогові.

Очевидно, що як на етапі складання навчальних програм, так і в самому процесі комп'ютерного навчання необхідно враховувати ті психолого-педагогічнізакономірності, які пов'язані з формуванням відповідних емоцій. В умовах комп'ютеризації навчального процесу особливо важливо зберегти позитивне відношення учнів до життя, почуття радості від кожного прожитого дня, задоволення результатами своєї навчальної, трудової й суспільної діяльності. Особливу значимість здобуває створення обстановки, що дозволяє учневі пережити почуття успіху в досягненні навчальних цілей (нехай об'єктивно й незначних) [13, с. 8].

Виховання моральних почуттів учнів починається з виховання правильного відношення до праці. У праці, у діяльності відбувається внутрішня переробка отриманихзнань, умінь, навичок емоційно прийняті особистістю, суспільно значимі індивідуальні якості, необхідні для наступного оволодіння новими знаннями, уміннями, навичками й т.д. Тільки добуте в самостійній діяльності знання стає істинно прийнятим, приводить до формування необхідних моральних почуттів і якостей, спонукає до подальшої пізнавально-перетворювальної діяльності.

Важливе місце у вихованні емоційно-ціннісних відносин учнів відіграє активне формування самосвідомості. Рефлексія на свої емоції й почуття сприяє більше усвідомленому відношенню до себе, самопізнанню. Одним з результатів самопізнання є самооцінка, що істотно залежить від індивідуальних особливостей учнів [47, с. 71-72], але тим не  менш піддається цілеспрямованому формуванню й об'єктивізації, оскільки сукупна думка педагога, колективу учнів, батьків відіграє значну роль в усвідомленні кожним учнем своїх реальних можливостей. Не виключено, що безпристрасний комп'ютер може породити недостатньо обґрунтовані ілюзії й завищену самооцінку учнів, що мимоволі ідентифікує свої інтелектуальні можливості з можливостями гібридного об'єкта «людина - комп'ютер». Отже, завдання полягає в тому, щоб у процесі комп'ютерного навчання сформувати в учнів чітке подання інформації про комп'ютер як своєрідному «інтелектуальному підсилювачі», що має далеко не безмежні можливості.

Комп'ютеризація навчального процесу повинна вносити свій внесок у формування эстетичних почуттів і культури учнів. Економічність рішення того або іншого завдання на ЕОМ, строгість логічних міркувань, своєрідна краса математичних моделей, величезна швидкість обчислювальних операцій, можливість графічного відображення різноманітної інформації на екрані дисплея, справді творчий характер діяльності програміста, бездоганна в эстетичному відношенні конструкція самого комп'ютера, що символізує новітні досягнення науково-технічного прогресу, могутність людського розуму, його евристичних можливостей.

Таким чином, проблема емоційності навчання в умовах комп'ютеризації не тільки не знімається, але, навпроти, вимагає підвищеної уваги й пошуку специфічних методів свого рішення.

Комп'ютер сполучає в собі на якісному, більш високому рівні, можливості різноманітних коштів наочності, матеріалів із друкованою основою, тренажерних пристроїв, технічних коштів контролю й оцінки результатів навчальної діяльності, безупинно поліпшуються аудіовізуальні параметри мікро-ЕОМ, загальна тенденція до переходу на природну мову спілкування з користувачем створюють передумови для поступового витиснення застарілих, малоефективних і статичних коштів навчання (плакати, макети, лінгафонні пристрої, діапроектори, кодоскопи, звичайні магнітофони, й т.д.) [13, с. 12].