варуха (2)

Право на допомогу у зв’язку з безробіттям зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалася в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна.

Поважними причинами є:

1. навчання в професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

2. строкова військова служба;

3. здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом І групи або дитиною інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, а також за літнім, який досяг 80-річного віку;

4. здійснення догляду непрацюючою працездатною особою (мати, батько, опікун) за трьома та більше дітьми віком до 16 років;

5. період проживання разом з чоловіком (дружиною) військовослужбовцем, крім військовослужбовців строкової служби, у місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років;

6. інші поважні причини, передбачені законодавством України.

Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, мають право на допомогу у зв’язку з безробіттям без урахування страхового стажу.

Допомога у зв’язку з безробіттям виплачується особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займалися підприємницькою діяльністю не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески до ФСС ВБ.

Застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визначені у встановленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога у зв’язку з безробіттям визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу:

1. до 2 років            – 50%;

2. від 2 до 6 років   – 55%;

3. від 6 до 10 років – 60%;

4. понад 10 років   – 70%.

Залежно від тривалості безробіття допомога у зв’язку з безробіттям зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру:  перші 90 календарних днів                           – 100%;  протягом наступних 90 календарних днів – 80%;  у подальшому                                                  – 70%.

Особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески, виплата допомоги у зв’язку з безробіттям у перші 90 календарних днів не здійснюється.

Виплата допомоги починається з 91-го календарного дня у розмірі 80% до визначеного розміру.

Особам, визнаним в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, допомога у зв’язку з безробіттям визначається у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Одноразова виплата допомоги у зв’язку з безробіттям для організації безробітними підприємницької діяльності здійснюється у розмірі допомоги у зв’язку з безробіттям у розрахунку на рік. У середньомісячну заробітну плату (доход) для обчислення допомоги у зв’язку з безробіттям враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески.

Допомога у зв’язку з безробіттям не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за встановлений прожитковий мінімум.

Порядок надання допомоги у зв’язку з безробіттям, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням із правлінням ФСС ВБ.

Допомога у зв’язку з безробіттям виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Загальна тривалість виплати допомоги у зв’язку з безробіттям не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.  Для осіб передпенсійного віку (за два роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги у зв’язку з безробіттям не може перевищувати 720 календарних днів.