4.3. Засоби зниження вібрації

 

Заходи та засоби захисту від вібрації за організаційною ознакою поділяються на колективні та індивідуальні (рукавички, спеціальне взуття, коврики, пояси, нагрудники. Колективні заходи та засоби віброзахисту можна підрозділити за такими напрямками:

1.                      Зниження вібрації в джерелі її виникнення (зменшення вібрації в джерелі її виникнення досягається шляхом застосування таких кінематичних та технологічних схем, які усувають чи мінімально знижують дію динамічних сил. Контакту працівника з віброоб’єктом можна уникнути шляхом використання дистанційного керування, автоматичного контролю та сигналізації, а також застосування захисного огородження).

2.                      Зменшення параметрів вібрації на шляху її поширення від джерела. Досягнення при контакті працівника з віброоб’єктом зменшення параметрів вібрації на шляху її поширення від джерела змушувальної сили. Це можна досягти за допомогою вібропоглинання, віброгасіння та віброізоляції.

Вібропоглинання – штучне збільшення втрат у коливальній системі, при цьому енергія вібрації перетворюється в теплову. Для цього найчастіше використовують конструктивні матеріали з великим внутрішнім тертям (пластмаси, сплави марганцю та міді, магнієві сплави та ін.) або наносять на поверхні, що вібрують, шар пружно-в’язких матеріалів.

Віброгасіння – збільшення реактивного опору коливної системи. Недолік – динамічні віброгасники налаштовані на певну частоту, яка відповідає їх резонансному режиму коливання.

Віброізоляція – введення у коливну систему додаткового пружного зв’язку, який перешкоджає передачі вібрації від об’єкта, що вібрує, до основи, суміжних конструкцій чи людини.

3.                      Організаційно-технічні заходи. Експлуатація устаткування відповідно до встановлених норм та режимів; своєчасний ремонт та техогляд; контроль параметрів вібрації.

4.                      Лікувально-профілактичні заходи. Вони передбачають: обмеження допуску до віброробіт, особливо осіб, які не досягнули 18-ти річного віку; медичний огляд; спеціальні режими праці та відпочинку [21, с. 257].

 

Висновки

 

Проведений аналіз науково-педагогічної літератури дозволив розкрити сутність базових понять дослідження, а саме: „інформаційні технології", „засоби інформаційних технологій", „педагогічні програмні засоби", „прикладне програмне забезпечення", „професійна підготовка фахівців комерційної діяльності", „моніторинг професійної підготовки", „майбутній фахівець комерційної діяльності" та їх місце у професійній підготовці фахівців, теоретично обґрунтувати особливості застосування інформаційних технологій в професійній підготовці фахівців комерційної діяльності, визначити форми та методи професійної підготовки фахівців в професійних училищах та коледжах".

Використання комп’ютерів під час занять значно підвищує мотивацію навчання, розвиває пізнавальні здібності учнів. Проте комп’ютер не може і не повинен замінювати викладача та спілкування учнів між собою, а має органічно поєднуватися з іншими дидактичними засобами. Лише добре підготовлене заняття, з належно опрацьованою комп’ютерною програмою, на якому пояснення педагога логічно пов’язані з використанням дидактичних можливостей комп’ютерних технологій, дає навчальний ефект.

Тому, в умовах комп'ютерного навчання необхідно звернути саму серйозну увагу на організацію колективних форм навчальної діяльності. У численних психолого-педагогічних дослідженнях переконливо показано, що такі найважливіші якості особистості, як незалежність суджень, критичність до чужої думки, самостійність вчинків, готовність надати допомогу товаришеві й т.п., формуються насамперед у колективній діяльності. При всій незаперечній виховній значимості спілкування в різновікових групах заслуговує на серйозну увагу й вивчення спілкування один з одним дітей і підлітків одного віку – однолітків.

Реалізація основних принципів економічної освіти і виховання в процесі навчальної діяльності забезпечують цілісність і неперервність процесу формування економічної культури учнів. Але, на жаль, формування економічної культури учнів, яка охоплює як особистісну, так і інституціональну складову, за­лежить не тільки від педагогічної теорії та практики, а й від по­дальшого вдосконалення економічної системи, соціальних цінностей і норм суспільства.

Зміст і обсяг знань у галузі комп’ютеризації та інформаційних технологій постійно змінюються, вимоги до них увесь час зростають. Тому професійна майстерність педагогів значною мірою залежить від того, на скільки вони цікавляться педагогічними інноваціями та їхнім впровадженням, шукають нові форми і методи навчання, допускають розумний ризик, можуть допускати і виправляти помилки.

На сучасному етапі розвитку економіки України зростає потреба в економічній освіті широкого кола людей. Водночас проступають слабкі сторони існуючої системи підготовки фахівців із комерційної діяльності у професійно-технічних навчальних закладах. Стрімка зміна механізму управління в економіці, що переходить на ринкові принципи господарювання, необхідність масштабного розвитку підприємницької діяльності ввійшли в суперечність зі системою підготовки кадрів для українських комерційних структур. За таких умов одним із головних напрямків подолання кризи повинна стати підготовка і перепідготовка кваліфікованих фахівців для різних галузей промисловості та приватного сектора економіки.

Усе сказане настійно вимагає переходу до нових методів і технологій навчання, що дало б змогу сформувати в учнів цілісну систему знань, умінь і навичок у конкретній професійній сфері діяльності. До таких нових форм організації професійного навчання майбутніх фахівців і належать заклади, що використовують метод "learning by doing" -імітаційні навчальні фірми, які моделюють діяльність справжніх комерційних фірм.

Імітаційне навчання в рамках мережі НТФ має незаперечну перевагу щодо формування в майбутніх менеджерів умінь та навичок контролю основних параметрів прямого впливу зовнішнього середовища. За традиційною моделлю навчання вирішення даного завдання, в кращому випадку носить фрагментарний характер.

Навчально-тренувальні фірми об'єднуються в мережу для моделювання зовнішнього середовища підприємств, насамперед стосунків із постачальниками, конкурентами, споживачами - тобто основними факторами зовнішнього середовища прямого впливу партнерського і конкурентного оточення будь-якої організації.

Таким чином, технологія імітаційного навчання, заснованого на відтворенні умов реально діючої організації, в конкретній сфері діяльності відкриває нові можливості для навчання початкуючих підприємців і менеджерів конкретним професіям та спеціальностям для удосконалення системи підвищення кваліфікації і перекваліфікації.

Проведене дослідження дало змогу виявити педагогічні умови застосування інформаційних технологій у професійній підготовці фахівців комерційної діяльності у вищому професійному училищі: проведення моніторингу та контролю якості професійних знань учнів за умови застосування інформаційних технологій має спрямовуватися на вироблення діагностики якості професійних знань, визначення частоти зворотного зв'язку та рівня якості професійних знань учнів; організація і проведення занять мають враховувати рівень інформаційної культури учнів; створення та використання в професійній підготовці пакету педагогічних програмних засобів, створеного за допомогою прикладного програмного забезпечення, адаптованого до певного контингенту майбутніх фахівців, зокрема, комерційної діяльності, який включає навчальні, контролюючі та інтегровані програмні засоби, а також методики їхнього застосування в процесі професійної підготовки у вищому професійному училищі.

Визначено критерії ефективності застосування інформаційних технологій у професійній підготовці фахівців у ВПУ: критерій рівня сформованості професійних знань, умінь та навичок, критерій рівня сформованості мотивації щодо застосування інформаційних технологій. Ефективність застосування інформаційних технологій визначалась рівнем сформованості визначених критеріїв, які мали позитивний ріст на різних етапах професійної підготовки: коефіцієнт ефективності засвоєння професійних знань, умінь та навичок в експериментальних групах був вищим порівняно з контрольними, зріс рівень мотивації.

За результатами проведеного дослідження гіпотеза даної дипломної роботи повністю підтвердилась, а завдання, поставлене на початку – виконане.

Результати дослідження дають нам підстави стверджувати, що застосування інформаційних технологій у професійній підготовці фахівців підвищує рівень мотивації, забезпечує ріст їх інформаційної культури, сприяє зростанню якості професійних знань, умінь та навичок учнів.

Проведене дослідження не вичерпує проблеми застосування інформаційних технологій в професійній підготовці фахівців у ВПУ. Подальшого дослідження потребують такі її аспекти: організація самостійної роботи учнів у професійному навчальному закладі в умовах застосування інформаційних технологій; формування інформаційної культури майбутніх фахівців у процесі організації та проведенні лабораторних робіт; наскрізна практична підготовка майбутніх фахівців із спеціальності „Комерційна діяльність" за умов кредитно-модульної системи організації навчального процесу із застосуванням інформаційних технологій; теорія і практика застосування комп'ютерних технологій у роботі навчально-практичних центрів комерційного профілю навчання.