Рівні засвоєння знань

Коефіцієнт засвоєння знань	Рівні засвоєння знань
К засвоєння < 0,7	незадовільний
0,7 < К засвоєння  < 0,8	низький
0,8 < К засвоєння  < 0,9	середній
0,9 < К засвоєння  < 1,0	високий

 

На думку В.П. Безпалько, тестування повинно бути виміром якості засвоєння знань, умінь і навичок. Порівняння правил виконання завдань, запропонованого викладачем, з еталоном відповіді дозволяє визначити коефіцієнт засвоєння знань (К).

Кількісне значення рівня якості знань отримували за формулою:

К=П /З ,          (3.1)

де П - кількість правильних відповідей, а 3 - загальна кількість завдань, запропонованих в тестах.

За результатами констатувального експерименту визначили коефіцієнт якості професійних знань, тобто відносну вагу високих та середніх показників із загальної маси (таблиця 3.1).

На констатувальному етапі експерименту нами було визначено рівень сформованості мотивації застосування інформаційних технологій учнями училища, охоплених експериментом, з метою корекції. Визначення рівня сформованості мотивації здійснювалось у групах 23 та 38 за допомогою анкетування (додаток Б).

Вивчення самооцінки учнів для визначення рівня мотивації застосування інформаційних технологій у професійній підготовці проводилося на основі індивідуальних бесід та за допомогою тесту (додаток В).

Кількісно рівень сформованості мотивації учнів визначається коефіцієнтами розвитку його мотивації.

Результати анкетування довели, що учні визначили необхідність застосування інформаційних технологій у професійній підготовці. Варто відзначити, що частина учнів перевагу надала тим комп'ютерним програмам та прикладному програмному забезпеченню, що безпосередньо пов'язане з професійною підготовкою, інша визнала за необхідне вивчати та застосовувати засоби та ресурси інформаційних технологій, як загального, так і професійного призначення. Серед мотивів, які керували учнями при доцільності використання інформаційних технологій під час підготовки до занять та у подальшій професійній діяльності, на першому місці виявилися мотиви, що визначали необхідність володіти навичками текстового комп'ютерного набору, навичками роботи з прикладним програмним забезпеченням, пошуку інформації в Інтернеті, не пов'язаної з професійною підготовкою.

Узагальнені показники величини критерію мотивації, визначені шляхом експертної оцінки представлені в таблиці 3.2, діаграма 3.1.

Таблиця 3.2

Динаміка зміни критерію рівня сформованості мотивації щодо застосування інформаційних технологій за 2007 н. Р.

 

Показники	Контрольні групи			Експериментальні групи
	вересень 2007	жовтень 2007	листопад 2007	вересень 2007	жовтень 2007	листопад 2007
Рівеньмотивації	0,56	0,59	0,69	0,59	0,69	0,9

                      

                                   вересень 2007       жовтень 2007    листопад 2007 Н.Р.

                                 Контрольні групи     Експериментальні групи

Діаграма 3.1

На основі аналізу узагальнених даних таблиці можна зробити висновок, що під час констатувального експерименту показники величини критерію мотивації в експериментальних та контрольних групах були приблизно однаковими.

Отже, аналіз результатів констатувального експерименту дозволив зробити нам такі висновки: учні недостатньо підготовлені до застосування інформаційних технологій у професійній підготовці і подальшому використанні у професійній діяльності; групи, що задіяні в експерименті, за рівнем якості знань більш-менш однорідні, та підтвердив необхідність застосування інформаційних технологій у професійній підготовці фахівців комерційної діяльності, ефективність яких може забезпечити сукупність певних педагогічних умов.

Таким чином, результати констатувального експерименту дають можливість зробити висновок про необхідність забезпечення визначених нами педагогічних умов у застосуванні інформаційних технологій у професійній підготовці фахівців комерційної діяльності.

Формувальний експеримент був проведений із врахуванням результатів констатувального.

Формувальний експеримент здійснювався в групах I курсів спеціальності „Комерційна діяльність" у Вінницькому вищому професійному училищі №4 (таблиця 3.3).

Формувальний експеримент проводився у три етапи:                       

І-й - створення змістових та процесуальних моделей професійної підготовки фахівців комерційної справи за умови застосування інформаційних технологій;

ІІ-й - проведення аудиторного експерименту, при якому традиційна система професійної підготовки в експериментальних групах була замінена модульно-рейтинговою із застосуванням інформаційних технологій;

ІІІ-й - кількісний та якісний аналіз результатів експерименту.

Мета формувального експерименту - одержання достовірних даних для доказу чи спростування ефективності запропонованих педагогічних умов застосування інформаційних технологій у професійній підготовці фахівців комерційної діяльності у професійному училищі.

Завданням формувального експерименту є необхідність створення та застосування в процесі професійної підготовки методичних рекомендацій, робочих програм, електронних курсів лекцій, електронних посібників, електронних тестових завдань для організації моніторингу та проведення контролю професійних знань, вмінь та навичок майбутніх фахівців.

Таблиця 3.3