Оапек (Organization of Arab Petroleum Exporting Countries — oapec)

Утворена на основі угоди, підписаного між урядами Кувейту, Лівії і Саудівській Аравії в 1968 р. Відповідно до Статуту, будь-яка арабська держава, джерелом значної частини національного доходу якого є нафта, може стати членом ОАПЕК за умови згоди 3/4 держав-членів, включаючи трьох членів-засновників. Згодом до ОАПЕК приєдналися Алжир, Бахрейн, Єгипет, Ірак, Катар, ОАЭ, Сирія, Туніс. Усього в складі ОАПЕК 11 держав-членів.

Цілі ОАПЕК:

• співробітництво в різних областях економічної діяльності в нафтовій промисловості;

• визначення шляхів і засобів колективного й індивідуального захисту інтересів країн-членів у нафтовій галузі промисловості;

• об'єднання зусиль країн-членів по забезпеченню постачань нафти на рівноправних і справедливих умовах;

• створення сприятливих умов для залучення капіталу і передачі технічного досвіду з метою розвитку нафтової промисловості країн-членів;

• співробітництво з міжнародними організаціями системи ООН і з ОПЕК.

2.6.7 Міжнародні організації виробників і експортерів металів

На ринках металів діє сім міжнародних об'єднань експортерів: Міжурядова рада країн-експортерів міді, Міжнародна асоціація бокситодобывающих країн, Асоціація країн-виробників ртуті, Асоціація країн-продуцентів срібла, Асоціація країн-експортерів залізної руди. Організація країн-експортерів вольфраму й Асоціація країн-продуцентів олова.

(1) Міжурядова рада країн-експортерів міді — СИПЕК. Створений у 1968 р. (незабаром після розпаду негласного мідного картелю) і спочатку поєднував «велику четвірку» медедобывающих країн — Заїр, Замбія, Перу, Чилі. Згодом до нього приєдналися Індонезія, Мавританія (з 1979 р. видобуток міді в цій країні припинена), а як асоційовані члени — Австралія, Папуа — Нова Гвінея і Югославія.

Цілі СИПЕК:

• координація діяльності по забезпеченню динамічного зростання реальних доходів від експорту міді і політики країн-учасниць в області її виробництва і збуту;

• збільшення ресурсів для економічного і соціального розвитку країн-членів;

• забезпечення країн-учасниць достовірною статистичної й іншою інформацією з питань виробництва і торгівлі міддю.

(2) Міжнародна асоціація бокситодобывающих країн — МАБК. Створена в 1974 р. країнами-експортерами алюмінієвої сировини. У нее входять 11 країн, у тому числі 9 що розвиваються (Гаїті, Гайана, Гана, Гвінея, Домініканська республіка, Індонезія, Суринам, Сьерра-Леоне, Ямайка), Австралія і Югославія. На частку цих держав (крім Югославії) приходиться близько 80% світового видобутку й експорту бокситів, а також 45% виробництва й експорту глинозему. УЦілі МАБК. :

• сприяння упорядкованому розвитку бокситодобывающей промисловості;

• забезпечення справедливих доходів для країн-учасниць від експлуатації, переробки і продажі бокситів (з урахуванням інтересів країн-споживачів);

• уживання заходів для максимального оволодіння національними ресурсами і забезпечення ефективного контролю за їхньою експлуатацією на території країн-учасниць МАБК, тобто обмеження впливу міжнародних алюмінієвих монополій;

• обмін інформацією з експлуатації, переробці, збуту і використанню бокситів;

• узгодження рішень і політики в області видобутку, переробки і продажі алюмінієвої сировини.

(3) Асоціація країн-виробників ртуті. Створена в 1974 р. У її склад ввійшли Алжир, Іспанія, Італія, Мексика, Туреччина і Югославія. Їхня сукупна частка (крім Югославії) у світовому видобутку склала близько 70%, а в експорті — приблизно 50%. Метою її діяльності є боротьба з надвиробництвом продукції і протидія зниженню цін на ринку.

(4) Асоціація країн— експортерів срібла. Заснована в 1974 р. Поєднує двох найбільших продуцентів і експортерів цього металу — Мексику і Перу, частка яких у світовому видобутку срібла складає 38%, а в його експорті — лише 16%. З обліком невисокої питомої ваги зазначених держав, а також приймаючи в увагу, що важливу роль у забезпеченні потреб у цьому металі грає вторинна сировина, асоціація не може робити вирішального впливу на розвиток кон'юнктури ринку. Така ціль і не ставилася при її створенні. Заходу, здійснювані в рамках даної асоціації, як правило, обмежуються обміном інформацією про стан галузі.

(5) Асоціація країн-експортерів залізної руди— АПЕФ. Утворена в 1975 р. Її учасниками є Австралія, Алжир, Венесуела, Індія, Ліберія, Мавританія, Перу, Сьерра-Леоне, Чилі і Швеція. На їхню частку приходиться 45% сукупного світового видобутку залізної руди і 54% її експорту.

Цілі АПЕФ:

• сприяння розвитку співробітництва між країнами-учасницями для захисту їхніх інтересів;

• стимулювання неухильного розширення експорту залізної руди;

• забезпечення одержання справедливих доходів від видобутку і збуту залізної руди, збільшення експортного виторгу, поліпшення умов торгівлі;

• сприяння економічному і соціальному розвитку країн-учасниць;

• розширення обміну інформацією і проведення ефективних консультацій між країнами-членами з проблем експорту залізної руди.

(6) Організація країн-експортерів вольфраму — ОКЕВ. Створена в 1975р. У нее входять Австралія, Болівія, Бразилія, Заїр, Іспанія, Перу, Португалія, Руанда, Таїланд, Франція. На їхню частку приходиться понад 40% видобутку руди і 70—75% експорту вольфрамових руд і концентратів. (7) Асоціація країн-виробників олова — АКВО. Заснована в 1983 р. Об'єднала більшість ведучих продуцентів олова, не вдоволених діяльністю Міжнародної угоди по олову. Ініціаторами її утворення були країни Південно-Східної Азії — Малайзия, Індонезія і Таїланд; згодом до них приєдналися Болівія (не ввійшла в VI Міжнародна угода по олову), Нігерія, Заїр і Австралія. Метою цієї організації є захист інтересів продуцентів.

Навчальний елемент № 3 “Місце України в міжнародному бізнесі”

Навчальні цілі елемента

Сформувати уяву про: основні напрями і результати ринкових перетворень, що відбуваються в Україні; пріоритети експортної політики України; загальні тенденції зовнішньої торгівлі України; місце України в загальній системі міжнародних організацій.

Знати: концепцію соціально-економічного розвитку України; ключові економічні проблеми в Україні; основні етапи реалізації державної програми розвитку експортного потенціалу України; відносини України з міжнародними організаціями; організації до яких прагне вступити Україна.

Розуміти: значення політики, що проводиться урядом України для розвитку бізнесу країни, для підвищення конкурентоспроможності підприємств та для процвітання національної економіки в загалі.

Вміти: оцінювати ситуацію, що склалася в Україні; аналізувати інтеграційні процеси та зміни, що відбуваються в економіці України.

Місце України в міжнародному бізнесі