Тема 5. Країни центральної

І СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Польща

Відновлення державної незалежності Польщі. Ю.Пілсудський. «Польське питання» на Паризькій мирній конференції. Польсько-більшовицька війна 1920 року. Режим «санації».

Чехословаччина

Утворення Чехословаччини. Визначення кордонів. Внутрішня політика Т.Масарика та Е.Бенеша. «Су­детська проблема». Розчленування Чехословаччини.

Угорщина

Революція 1918 р. Доба Угорської радянської рес­публіки. Угорщина за режиму М.Горті.

Румунія

Становище країни після Першої світової війни. Формування території післявоєнної Румунії. Внутріш­ньополітичне становище країни. Й.Антонеску.

Болгарія

Особливості політичного та соціально-економічного розвитку Болгарії в 20—30-х рр.

Югославія

Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. На­ціональне питання. Державні перевороти 1929 та 1941 рр.

Тематичне оцінювання

Тема 6. Країни азії, африки

ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

Японія

Наслідки Першої світової війни для Японії. Міліта­ризація країни. Демократичний рух.

Китай

«Рух 4 травня». Революційні події 1925—1927 рр. Протиборство між гомінданом і комуністами.

Індія

Національно-визвольний рух після Першої світової війни. М.Ганді. Кампанія громадянської непокори.

Країни Близького і Середнього Сходу

Іран у міжвоєнний період. Революція в Туреччині. Палестинська проблема.

Країни Африки

Національно-визвольний рух у Північній Аф­риці. Країни й території Тропічної й Південної Африки.

Країни Латинської Америки

Особливості економічних і політичних процесів у регіоні. Протиборство демократичних сил і диктаторсь­ких режимів.

Тематичне оцінювання

Тема 7. Розвиток культури

Освіта. Наука. Техніка

Вдосконалення системи освіти. Найважливіші до­сягнення науки. Технічний прогрес.

Література

Основні напрямки в розвитку світової літератури.

Мистецтво

Основні ідеї та напрямки розвитку мистецтва у першій половині XX ст. Живопис. Театр. Кіно.

Олімпійський рух.

Відмінності в розвитку культури у демократичних і тоталітарних державах.

Тематичне оцінювання

Тема 8. Міжнародні відносини

Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу

Напрямки зовнішньої політики США. Загострен­ня англо-німецьких суперечностей. Зовнішня політика Франції. Відмова Німеччини від дотримання статей Версальського договору. Експансіоністські претензії Італії. Зовнішньополітична доктрина СРСР.

Наростання загрози війни

Зростання агресивності Японії, загарбання нею Північно-Східного Китаю. Підготовка Німеччини до війни. Діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєн­ної небезпеки.

Згуртування сил агресії

Напад Італії на Ефіопію. Вторгнення Японії до Центрального Китаю. Вісь Берлін—Рим—Токіо. Полі­тика умиротворення агресорів. Захоплення Німеччи­ною Австрії. Мюнхенська угода й розчленування Че-хословаччини.

Переддень війни

Ліквідація Чехословацької держави. Німецькі пре­тензії до Литви і Польщі. Англо-франко-радянські переговори 1939 р. Радянсько-німецький пакт від 23 серпня 1939 р. та таємний додатковий протокол до нього. Вплив угоди на подальший розвиток подій у світі.

Тематичне оцінювання

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:

новітня історія; світова війна; національно-визволь­ний рух; «українізація»; коренізація; фашизм; націо­нал-соціалізм; громадянське суспільство; національна демократична революція; робітничий рух; антивоєн­ний рух; комуністичний рух; «розкуркулення»; інтег­ральний націоналізм; український монархізм; тоталі­таризм; демократія; авторитарний режим; радянська влада; більшовицька диктатура; «світова революція»; сталінізм; терор; політична криза; репресії; «велика депресія»; «воєнний комунізм»; нова економічна по­літика; індустріалізація; колективізація; мілітаризація; колгосп; радгосп; «культурна революція»; олімпійсь­кий рух; «розстріляне відродження»; ідеологія.

ОСНОВНІ ВМІННЯ:

— аналізувати, узагальнювати й систематизувати історичний матеріал; порівнювати, оцінювати, пояс­нювати історичні факти на основі здобутих із різних джерел знань;

— оцінювати події та діяльність людей в історич­ному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;

— користуватися науковою термінологією;

— розглядати суспільні явища в розвитку і кон­кретно-історичних умовах;

— складати конспект, тези, готувати реферат, до­повідь, складати список літератури з теми, брати участь у шкільній дискусії, конференції;

— використовувати різні джерела знань: докумен­ти, науково-популярну літературу, періодичну пресу; зіставляти і критично аналізувати інформацію з різних джерел знань;

— визначати роль людського фактора в історії, да­вати різнобічну характеристику історичним особам, розкривати внутрішні мотиви їхніх дій.