5 Клас вступ до історії україни початковий курс історії україни

(34 год)

Курс «Вступ до історії України. 5 клас» є пропедев­тичним, що визначає його місце в системі шкільних історичних курсів, його початковість, елементарність змістової частини і тих вимог, які висуваються до знань та умінь учнів. Історичній пропедевтиці властиві своє­рідна мета й засоби її втілення, не тотожні систематич­ним курсам історії в загальноосвітніх навчальних зак­ладах. Головне завдання курсу «Вступ до історії Украї­ни. 5 клас» — підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах, сформувати в дітей початкові уявлення про історію як науку та про історію України як її складову, викликати захоплення мину­лим України, прищепити інтерес до його вивчення.

Курс має:

— забезпечити формування елементарних уявлень про історію як науку, відмінну від інших власним пред­метом дослідження, понятійним апаратом та методо­логією;

— ґрунтуватися виключно на матеріалах історії Ук­раїни;

— зберігати хронологічну послідовність викладу як передумову засвоєння на емпіричному рівні логіки істо­ричного процесу;

— знайомити з найяскравішими сторінками вітчиз­няної історії та її найвизначнішими діячами;

— послідовно пропагувати загальнолюдські цінності;

— враховувати вікові особливості учнів.

З огляду на вищевикладені засади, пропедевтич­ний курс «Вступ до історії України. 5 клас» структур­но складається з шести тем, що передбачають:

— ознайомлення з поняттями історичного часу та одиницями його виміру (хронологія, рік, століття, ти­сячоліття), формування початкових уявлень про хро­нологічну послідовність та тривалість подій у часі (ра­ніше, пізніше лінія часу), про співвідношення року зі століттям;

— формування початкових уявлень про історичні

джерела та спеціальні історичні дисципліни, про архе­ологію та значення археологічних знахідок для відтво­рення життя давніх народів; про важливість усних і писемних джерел історії, про палеографію та давні книги; про опрацювання документів ученими-істори-ками й збереження їх в архівах, про уснопоетичні тво­ри як важливе джерело історичної інформації;

— ознайомлення з історією головного елемента ук­раїнського герба — тризуба;

— формування уявлень про герб як символ влади за давніх часів та про сучасні герби — символи дер­жав, міст, організацій тощо;

— ознайомлення з історичною картою та форму­вання елементарних практичних навичок роботи з нею, а також початкових уявлень про значення географіч­них назв та імен людей в історичній науці;

— ознайомлення з найважливішими подіями історії України та найвидатнішими історичними особистос­тями, у тому числі й ученими-істориками;

— формування початкових уявлень про розвиток культури та про найвизначніші культурні надбання українського народу.

Задля збереження хронологічної послідовності по­будови курсу перша тема «Знайомство з історією» пе­редбачає ознайомлення учнів з основними поняттями історії як науки на прикладі давньої історії України (початкові уявлення про археологію та археологічні знахідки — на прикладі діяльності видатного україн­ського археолога та історика В.Хвойки і відкриття ним трипільської культури тощо).

Програма курсу передбачає уроки тематичного оці­нювання навчальних досягнень учнів. Якщо для сис­тематичних курсів з історії в основу результативної частини покладено знання учнів, то історична пропе­девтика націлена передусім на початкові уявлення, тобто на формування образів предметів і подій, що виникають внаслідок їх пригадування або продуктив­ної уяви. Історичні знання п'ятикласників можна сха­рактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповід­но, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, пов'язані в основному з умінням читати й розуміти адаптований

історичний текст. Отже, навчальні досягнення учнів оцінюються з урахуванням таких вимог:

— уміти свідомо читати адаптований історичний текст, переказувати його основний зміст; вичленовувати істо­ричну інформацію з історичного оповідання (визначати, про яку історичну подію чи постать у ньому йдеться); знаходити в ньому відповіді на поставлені запитання або самостійно формулювати запитання до тексту; складати простий план, добирати назву, знаходити в тексті нові слова та витлумачувати їх на основі тексту;

— уміти за текстом підручника стисло розповісти про історичну постать, скласти простий план перебігу історичної події та кількома реченнями розповісти про неї на основі тексту;

— уміти позначати на лінії часу запропоновані вчи­телем дати подій, співвідносити роки зі століттями або їх частинами при необов'язковому співвіднесенні з подіями; визначати (за вказаними датами) послідовність та тривалість подій;

— орієнтуватися в історичній карті, показувати на ній територію України, її головні міста та рідне місто (село), знаходити з допомогою учителя місця найваж­ливіших подій.

Організовуючи роботу на уроках, учитель має відда­вати перевагу ігровим, розвивальним прийомам, уни­кати лекцій, конспектувань, зрізів знань та конт­рольних. При оцінюванні навчальних досягнень п'я­тикласників ширше застосовувати високі бали, адже елементарний рівень курсу передбачає можливість його успішного засвоєння кожним учнем.