Тема : «зед як об’єкт бухгалтерського обліку»

ЗЕД — це діяльність суб’єктів господарювання України та іноземних суб’єктів господарювання, яка побудована на взаємовідносинах між ними, є сукупністю виробничо-господарських, організаційно-економічних та комерційних функцій, які забезпечують обмін продукцією в матеріально-речовій форм, та має місце як на території України, так і за її межами.

ЗЕД включає наступні форми робіт і співробітництва:

• експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

• надання послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності;

• наукова, науково-технічна, виробнича, навчальна кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності;

• міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами;

• кредитні та розрахункові операції між суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

• спільна підприємницька діяльність між суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

• підприємницька діяльність на території України, пов’язана з наданням ліцензій, патентів, торгових марок;

• організація та здійснення діяльності в області проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, семінарів, що проводяться на комерційній основі.

Основними суб’єктами ЗЕД є:

1. фізичні особи, які здійснюють свою діяльність на умовах, що не суперечать законодавству даної країни; юридичні особи, які здійснюють перелічені форми ЗЕД; об’єднання фізичних, юридичних або фізичних і юридичних осіб, зусилля яких спрямовано на вирішення проблем ЗЕД;

2. спільні підприємства, які акумулюють власний капітал і капітал іноземних інвесторів для здійснення всіх форм і видів ЗЕД;

3. інші суб’єкти господарської діяльності.

Цілі бухгалтерського обліку операцій ЗЕД:

• своєчасне надання керівництву, податковим і статистичним органам інформації про товарорух, ефективність його використання, про доходи, витрати, фінансові результати, обов’язкові відрахування і платежі;

• забезпечення своєчасних і правильних розрахунків по зовнішньоекономічним операціям;

• контроль за збереженням запасів і валютних коштів.

Для досягнення даних цілей необхідно вирішити наступний комплекс бухгалтерських задач:

1. Задачі методологічного характеру;

2. Методичні аспекти;

3. Організація обліку;

4. Технічне забезпечення.

В Україні серед нормативно-правових документів, направлених на регулювання ЗЕД та її обліку, слід виділити наступні:

1. ЗУ “Про ЗЕД” від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ;

2. ЗУ “Про іноземні інвестиції” від 13.03.1992 р.;

3. ЗУ “Про інвестиційну діяльність” від 08..09.1991 р. № 1560-ХІІ;

4. ЗУ “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991 р. № 887-ХІІ;

5. ЗУ “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” від 15.09.1995 р. №327;

6. ЗУ “Про ПДВ” від 03.04.1997 р. №168;

7. ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р № 283;

8. ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІV;

9. ЗУ “Про єдиний митний тариф” від 05.02.1999 р. № 2097-ХІІ;

10. ЗУ “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 р.;

11. П(с)БО 9 “Запаси”, затверджене наказом МФУ від 20.10.1999 р.№ 290;

12. П(с)БО 15 “Дохід”, затверджене наказом МФУ від 29.11.1999 р.№ 290;

13. П(с)БО 16 “Витрати”, затверджене наказом МФУ від 31.12.1999 р.№ 318;

14. П(с)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”, затверджені наказом МФУ від 10.08.1999 р.№ 193;

15. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом МФУ від 10.06.1999 р. № 14;

16. Інструкція про порядок стягнення акцизного збору у випадку ввезення товарів суб’єктами ЗЕД на митну територію України, затверджена наказом Державної митної служби України від 21.01.2000 р. № 33.

Література: 1, 3, 6, 8, 25-26, 28.