4.2 Інформаційна зброя воєнного застосування

За галузями застосування інформаційну зброю можна підрозділити на інформаційну зброю воєнного та невоєнного призначення.

Інформаційна зброя, застосування якої можливе у воєнних умовах (радіоелектронна боротьба), включає в себе засоби з наступними функціями:

● ураження звичайними боєприпасами за цілевказівками засобів радіо та радіотехнічної розвідки з частковим самонаведенням на кінцевій ділянці;

● ураження високоточними боєприпасами нового покоління - інтелектуальними боєприпасами зі самостійним пошуком цілі та самонаведенням на її уразливі елементи;

● радіопридушення засобів зв'язку маскувальними завадами;

● створення завад імітації, які утруднюють входження у зв'язок, синхронізацію в каналах передавання даних, що ініціюють функції перезапиту та дублювання повідомлень;

● придушення за допомогою засобів силової радіоелектронної боротьби (за допомогою потужного електромагнітного випромінювання, яке створює завади за рахунок паразитних каналів прийому);

● виведення з ладу радіоелектронних компонент за рахунок впливу великих рівнів електромагнітних або іонізуючих випромінювань;

● силовий вплив імпульсом високої напруги через мережі живлення;

● порушення властивостей середовища розповсюдження радіохвиль (наприклад, зрив короткохвильового радіозв'язку шляхом модифікації параметрів іоносфери);

● за допомогою спеціальних методів впливу на ЕОМ систем зв'язку;

● засоби генерації природної мови конкретної людини.

4.3 Інформаційна зброя воєнного та невоєнного застосування

Особливу небезпеку інформаційна зброя представляє сьогодні для інформаційних комп'ютерних систем органів державної влади, управління військами та зброєю, фінансами та банками, економікою держави, а також для людей при інформаційно-психологічному впливі на них з метою зміни та управління їхньою індивідуальною та колективною поведінкою.

При цьому за своєю результативністю інформаційна зброя прирівнюється до зброї масового ураження.

До інформаційної зброї, застосування якої можливе, як у воєнний, так і у мирний час, можуть бути віднесені засоби ураження інформаційних комп'ютерних систем та засоби ураження людей (їхньої психіки).

Інформаційна боротьба [information struggle] — це боротьба з використанням спеціальних способів і засобів для впливу на інформаційну сферу (середовище) конфронтуючої сторони, а також: для захисту власної інформаційної сфери в інтересах досягнення поставленої мети. Інформаційна боротьба може бути як самостійним видом, так і складовою частиною будь-якого іншого різновиду бо­ротьби (збройної, ідеологічної, економічної і т.ін.). Вона ведеться постійно, як у мирний, так і у воєнний час. Масштаби інформаційної боротьби настільки ве­ликі, що її підготовка і ведення повинні носити плановий, систематичний хара­ктер, заснований на глибоких знаннях законів і закономірностей інформаційної боротьби.

Теорія інформаційної боротьби [information struggle theory] представ­ляє систему знань про характер, закони, закономірності, принципи, форми, спо­соби підготовки і ведення інформаційної боротьби (рис.1).

Мета інформаційної боротьби — забезпечення необхідного ступеня вла­сної інформаційної безпеки і максимальне пониження рівня інформаційної без­пеки конфронтуючої сторони. Досягнення мети інформаційної боротьби здій­снюється шляхом вирішення ряду завдань, основними з яких є ураження об'є­ктів інформаційної сфери конфронтуючої сторони і захист власної інформації.

Мета і завдання інформаційної боротьби визначають її зміст, а також і структуру теорії інформаційної боротьби. При цьому на зміст інформаційної боротьби великий вплив здійснює ряд факторів, серед яких виділяють політи­чний, економічний, духовний, власне воєнний та інформаційний фактори.

Інформаційна протидія [information counteraction] — сукупність заходів інформаційної боротьби, спрямованих на протидію інформаційному забезпечен­ню протиборчої сторони. Інформаційна протидія включає блокування добуван­ня, оброблення і обміну інформацією та впровадження дезінформації на всіх етапах інформаційного забезпечення. Завдання інформаційної протидії вирі­шуються шляхом маскування, контррозвідки, придушення радіоелектронного і руйнування інформаційних систем противника.

Інформаційний захист [infosecurity] — це сукупність заходів захисту від інформаційної протидії противника, які включають дії з деблокування інформа­ції, необхідної для вирішення завдань управління, і блокування дезінформації, що розповсюджується і упроваджується в систему управління. Інформаційний захист досягається проведенням контрольної розвідки, перевіркою інформації, захистом від вогневого ураження (захоплення) елементів систем інформацій­них, а також радіоелектронним захистом, інформаційний захист підвищує ефе­ктивність інформаційного забезпечення в умовах інформаційної протидії про­тивника.

Радіоелектронний захист [radio electronic protection] — це сукупність заходів забезпечення стійкої роботи засобів управління і розвідки в умовах ведення противником радіоелектронної боротьби, застосування розвідувально-ударних комплексів, самонавідної зброї та усунення взаємного впливу радіоеле­ктронних засобів.