2. Офіційно-діловий стиль.

Реалізується в жанрах: закон, кодекс, наказ, інструкція, протокол тощо.

Призначення: регулювання офіційно-ділових стосунків мовців у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах.

Сфера спілкування: в державно-політичному, громадському й економічному житті.

Стильові ознаки: документальність, стабільність, стислість, чіткість, висока стандартизація вислову, сувора регламентація тексту.

Мовні засоби: стандартна канцелярська лексика, складні речення, точний виклад тексту, безособові й наказові форми дієслів, чітко регламентовані розміщення й будова тексту, обсяг основних частин. Відсутність мовної індивідуальності автора, обмеженість синонімів.

Підстилі: законодавчий (укази, статути, постанови);

дипломатичний (міжнародні угоди – конвенції; повідомлення

– комюніке; звернення – ноти; протоколи);

адміністративно-канцелярський (накази, інструкції,

розпорядження)

3. Публіцистичний стиль.

Реалізується в жанрах: виступ, нарис, памфлет, фейлетон, дискусія.

Призначення: обговорення та пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, вирішення суспільно-політичних питань, активний вплив на слухача, спонукання до діяльності.

Сфери спілкування: громадсько-політичне життя, суспільно-культурна та виробнича діяльність.

Стильові ознаки: поєднання логічності доказів, точності висловлення наукових положень з емоційно-експресивною образністю, використання художніх засобів – епітетів, порівнянь, метафор.

Мовні засоби: суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова, риторичні запитання, вигуки, повтори; тон мовлення – пристрасний, оцінний (іронія, сарказм, захоплення, гнів); точні найменування подій, дат, місцевості, учасників; багатозначна образна лексика, здатна привернути увагу слухача (читача) і вплинути на нього.

Підстилі: підстиль засобів масової інформації (газети, журнали, радіо,

телебачення);

художньо-публіцистичний (памфлети, фейлетони, нариси, есе

– короткі нариси вишуканої форми);

науково-публіцистичний (літературно-критичні статті, публіцистичні огляди тощо).

4. Художній стиль.

Реалізується в жанрах: трагедія, драма, комедія, водевіль; роман, повість, оповідання; поема, вірш, байка, епіграма.

Призначення: різнобічний вплив на думки й почуття людей за допомогою художніх образів, формування ідейних переконань, моральних якостей та естетичних смаків.

Сфери спілкування: література, різні види мистецтва, культура, освіта.

Стильові ознаки: образність, поетичність, естетичне мовлення.

Мовні засоби: застосовуються всі мовні засоби, особливо широко – слова в переносному значенні; емоційно-експресивна лексика, різні види синонімів, антонімів, омонімів, фразеологізмів; використання історизмів, архаїзмів, діалектизмів; вживання дієслівних форм; всіх типів означень; використовуються стилістичні фігури (алітерація, асонанс тощо), періоди, еліпс (неповні значення), полісиндетон (багатосполучниковість), асиндетон (безсполучниковість) та ін.

Підстилі: епічні (епопея, роман, повість, оповідання, нарис);

ліричні (поема, балада, пісня, поезія);

драматичні (драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль);

комбіновані (ліро-епічний твір, драма-феєрія, усмішки тощо).