Система контролю знань

Навчальна нормативна дисципліна “Кримінальний процес України” викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Цю систему запроваджено з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів має сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

• підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

• відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

• відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

• подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

• розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності навчального процесу.

• Ця дисципліна вивчається протягом двох семестрів і складається з чотирьох змістових модулів (ЗМ). Після завершення курсу студенти в сьомому семестрі складають іспит. На іспит виносяться питання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1-ЗМ6), підсумковий (КПМ) та семестровий і річний (СК, РК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою у кожному семестрі.

За результатами оцінювання змістового модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент у шостому та сьомому семестрах за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістових модулі студент може одержати максимум 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів (на заліку у шостому семестрі, на іспиті – у сьомому семестрі). На іспит виносяться питання за весь курс кримінального процесу.

Шостий семестр

Параметри	Змістовий модуль 1 (ЗМ1)	Змістовий модуль 2 (ЗМ2)	Комплексна підсумкова контрольна	Разом (підсумкова оцінка (СК))
Оцінка в балах	0 - 20	0 - 20	0 – 60	0 - 100

Сьомий семестр

Параметри	Змістовий модуль 3 (ЗМ3)	Змістовий модуль 4 (ЗМ4)	Комплексна підсумкова контрольна	Разом (підсумкова оцінка (СК))
Оцінка в балах	0 - 20	0 - 20	0 – 60	0 - 100

Орієнтовні форми контролю знань на практичних заняттях та їх оцінка:

• доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

• доповнення доповіді – до 2 балів;

• вирішення задачі на занятті – до 3 балів;

• експрес опитування – до 3 балів;

• домашня робота (складення процесуального документа, розв’язання задачі тощо) – до 3 балів;

• тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 5 балів;

• реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;

• участь в дискусії – до 2 балів;

• підсумкова контрольна робота - до 10 балів;

• участь у навчальному судовому засіданні – до 5 балів( для головуючого – до 7 балів).

У разі відсутності студента на лекції або практичному занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше третини від загальної кількості лекцій та практичних занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.

Таким чином, за дану дисципліну студентом може бути отримано максимально по 100 балів у шостому та сьомому семестрах. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

Шкала оцінювання:

За шкалою університету 100-бальна система	Оцінка за національною шкалою та шкалою університету
90 – 100	відмінно	5
75 – 89	добре	4
60 – 74	задовільно	3
0 – 59	незадовільно	2

Приклад розрахунку оцінки знань студента:

12 балів ЗМ₁ + 18 балів ЗМ₂ + 45 балів КМП = 75 балів – оцінка знань студента за семестр.

За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – „добре”.

Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів з дисципліни “Кримінальний процес України”

Самостійна робота студентів з кримінального процесу , як важлива складова навчального процесу, пов’язана з вивченням питань курсу, які:

1. виносяться на практичні заняття;

2. не виносяться на практичні заняття, але розглядаються в лекціях і виносяться на залік та іспит.

Підготовка до практичних занять складається з підготовки теоретичних питань теми, розв’язання задач і складання процесуальних документів.

Готуючись до практичного заняття, студент передусім має ознайомитись з переліком питань плану заняття, продумати їх і з»ясувати для себе, з врахуванням тієї інформації, яку він отримав на лекції з цієї теми, що саме від нього вимагається.

Далі необхідно:

• звернутися до відповідного розділу підручника чи навчального посібника, де розкривається основний зміст даного питання;

• уважно ознайомитися з нормами Конституції України, міжнародно-правових актів у галузі прав людини і судочинства, зокрема Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, КПК України, інших законів України, які регулюють дане питання, а також з відповідним рішенням Конституційного Суду України, постановою Пленуму Верховного Суду України, Науково-практичним коментарем Кримінально-процесуального кодексу України, іншими джерелами спеціальної літератури. Все це дасть також можливість правильно розв’язати задачі і скласти процесуальні документи.

Розв’язок задач являє собою формулювання конкретних відповідей на поставлені в них запитання з наступним їх обґрунтуванням з посиланням на рекомендований нормативний матеріал.

Кожен студент за заздалегідь визначеною викладачем індивідуальною фабулою справи повинен скласти низку слідчих і судових процесуальних документів. Це: постанова слідчого про доручення призначити адвоката-захисника; ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу; клопотання про продовження строку досудового розслідування; ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук; постанова слідчого про призначення експертизи; повідомлення про підозру; постанова про закриття кримінальної справи; обвинувальний акт (шостий семестр);; ухвала про призначення судового розгляду; вирок суду першої інстанції; апеляційна скарга; ухвала суду апеляційної інстанції; ухвала суду касаційної інстанції; розпорядження суду про виконання вироку; ухвала Верховного Суду України (сьомий семестр).

До одного з перших занять кожен студент складає фабулу справи і при складанні в подальшому процесуальних документів повинен використовувати тільки цю фабулу, що має на меті забезпечити творчу роботу кожного студента по складанню слідчих і судових документів і таким чином виключити переписування студентами процесуальних документів один у одного.

При складанні процесуальних документів студенти керуються вимогами КПК України і користуються зразками процесуальних документів. Зокрема, їм рекомендовано для використання книги: Михайленко О.Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах. – К.:Юрінком Інтер, 2000; Зразки кримінально-процесуальних документів: Науково-практичний посібник. За ред. М.П.Стрельбицького. – К.: Істина, 2006. Кучинська О.П.. Зразки процесуальних документів. Досудове та судове провадження. – К.: Юрінком Інтер, 2009. При цьому слід пам’ятати, що у зразках також можуть бути певні неточності, невідповідності вимогам КПК, тому під час складання того чи іншого судового чи слідчого документа необхідно спочатку ознайомитися із змістом статей КПК України, які визначають форму та основний зміст цих документів.

Виходячи з того, що без складання процесуальних документів кримінальне провадження неможливе, відсутність їх у студента розглядається як підстава для недопуску його до заліку та іспиту.

Окремі теми курсу, зокрема про міжнародну правову допомогу при проведенні процесуальних дій, перейняття кримінального переслідування, визнання і виконання вироків іноземних держав, не винесено на практичні заняття. Їх студенти готують до іспиту самостійно, прослухавши лекції на ці теми.

Щороку в кожній академічній групі 4 курсу студенти під керівництвом викладача готують і проводять навчальне судове засідання, що також потребує ретельного вивчення матеріалів кримінального провадження і відповідних норм кримінального процесуального законодавства і дає студентам можливість через свою участь у справі ( як суддів, прокурорів, захисників, підсудних, потерпілих, представників потерпілих, свідків тощо) краще ознайомитися з порядком судового розгляду у першій інстанції.

Викладений підхід до вивчення курсу “Кримінальний процес України” має на меті забезпечити оволодіння студентами юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка знаннями кримінального процесуального законодавства і теорії кримінального процесу, а також певними практичними навичками складання слідчих і судових документів.

Програма курсу

(зміст лекцій, плани практичних занять, рекомендовані нормативні та спеціальні літературні джерела)

Загальна частина

Лекційне заняття 1