Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Програма Кримінологія 4 курс.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
306.69 Кб
Скачать

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА КРИМІНОЛОГІЇ

Укладачі:

кандидат юридичних наук, доцент Єфремов С.О.;

кандидат юридичних наук Бахуринська О.О.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни „Кримінологія”

для студентів юридичного факультету

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № ___

від „___”___________ 2012р.

Зав. кафедри:____________

проф. Андрушко П.П.

Декан факультету: _____________

проф. Гриценко І.С.

КИЇВ-2012

Робоча навчальна програма з дисципліни «Кримінологія».

Укладачі: к.ю.н., доцент Єфремов С.О.,

к.ю.н. Бахуринська О.О.

Лектори: к.ю.н., доцент Єфремов С.О.,

к.ю.н., доцент Ільїна О.В.,

к.ю.н. Бахуринська О.О.

Викладачі: ас. Беньківський В.О.

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 20__р.

___________________________

Підпис голови НМК факультету/ інституту

ВСТУП

Дисципліна „Кримінологія” є базовою нормативною дисципліною для спеціальності „правознавство”, що читається на 4 курсі (VII семестрі) у обсязі 2,5 кредитів , у тому числі 90 годин аудиторних занять: з них 28 годин лекцій, 14 годин семінарських занять і 48 годин самостійної роботи студентів. Формою підсумкового контролю знань є іспит.

Мета і завдання навчальної дисципліни

- ознайомлення майбутніх юристів з головними положеннями та висновками кримінологічної теорії;

- вироблення навичок організації конкретних кримінологічних досліджень та розробки заходів попередження окремих видів злочинів.

Предмет навчальної дисципліни

Предметом вивчення в межах навчальної дисципліни є базові теоретичні положення вчення про злочинність та її причини, особу злочинця, методологічні засади проведення кримінологічних досліджень, теоретичні засади та принципи протидії злочинності, особливості практичної діяльності з протидії окремим видам злочинності.

Вимоги до знань та вмінь

Студент повинен знати:

- сутність і природу злочинності, характерні особливості та тенденції розвитку злочинності в сучасній Україні,;

  • причини злочинності, окремих її видів і конкретних злочинів;

- характерні риси особистості злочинця;

  • основні засади протидії злочинності;

  • діючі в Україні концепції та програми боротьби зі злочинністю;

  • особливості окремих найбільш небезпечних видів злочинності та їх попередження (організованої, економічної, злочинності неповнолітніх, рецидивної злочинності, злочинності, пов'язаної з пияцтвом і наркоманією тощо);

  • сутність головних проблем сучасної кримінологічної науки.

Студент повинен вміти:

- аналізувати рівень, структуру та динаміку злочинності;

- виявляти і аналізувати причини та умови злочинності, окремих її видів та конкретних злочинів;

- виявляти особливості особистості злочинця по злочинах окремих видів;

- організовувати і проводити кримінологічні дослідження на окремому об'єкті й території.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності

Нормативна навчальна дисципліна «Кримінологія» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рінвя „бакалавр”, читається студентам після того, як вони засвоїли кримінальне, кримінально-виконавче, кримінально-процесуальне право та правову статистику. Дана дисципліна є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як „ Проблеми боротьби зі злочинністю”, „Проблеми боротьби з організованою злочинністю та тероризмом”, „Правові основи протидії корупції”, „Кримінологічні основи попередження злочинів та інших правопорушень” та інших.

Система контролю знань та умови складання іспиту.

Навчальна дисципліна „Кримінологія” оцінюється за модульно-рейтинговою системою і складається з двох змістових модулів в одному семестрі.

Результати навчальної діяльності студентів за семестр оцінюються за 100-бальною шкалою за такими формами контролю: 1) поточний контроль; 2) модульний контроль; 3) підсумковий контроль.

Поточний контроль (до 30 балів) здійснюється шляхом оцінювання: 1) усних відповідей на семінарському занятті (до 5-ти балів); 2) доповнень до усної відповіді (1 бал); 3) наукової доповіді на семінарському занятті (до 5-ти балів); 4) тестів та контрольних робіт, виконаних під час практичних занять (до 5-ти балів) в кожному зі змістових модулів.

Модульний контроль: 1 модульна контрольна робота за семестр (до 10-ти балів).

Підсумковий контроль: іспит (до 60 балів).

Поточна успішність обчислюється з урахуванням оцінок, одержаних студентом на семінарських заняттях, а у випадку відпрацювання пропущених занять – і оцінок, одержаних за результатами відпрацювання.

Усні відповіді студента на семінарському занятті та поточні контрольні письмові роботи оцінюються за 5-бальною шкалою. Після останнього семінарського заняття викладач, який проводив ці заняття, виставляє за 5-бальною шкалою середню оцінку .

Якщо викладач виставляє студенту загальну оцінку поточної успішності “незадовільно” («2»), за його поданням такий студент розпорядженням декана може бути не допущений до складання іспиту.

Доповнення до усної відповіді на семінарському занятті (незалежно від їх кількості) оцінюються в 1 бал, який при підведенні підсумків поточної успішності приєднується до середньої оцінки за усні відповіді та поточні контрольні письмові роботи.

Наукова доповідь студента на семінарському занятті оцінюється так само, як і усна відповідь, з додаванням одного заохочувального бала. Цей бал також додається до середньої оцінки за усні відповіді та поточні контрольні письмові роботи.

Кожне пропущене і не відпрацьоване семінарське заняття зменшує загальну оцінку поточної успішності на 1 бал. Якщо студент не відпрацював 4 і більше пропущених семінарських занять, він за поданням викладача, який проводив ці заняття, розпорядженням декана може бути не допущений до складання іспиту.

Письмова чи усна відповідь студента на іспиті оцінюється за 5-бальною шкалою з наступним її переведенням у 60-бальну шкалу (із застосуванням коефіцієнту).

Підсумкова шкала оцінювання

Кількість балів

за 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою та шкалою університету

Оцінка за шкалою ECTS

90 – 100

відмінно

5

А відмінно

85 - 89

75 - 84

добре

4

В дуже добре

С добре

65 – 74

60 - 64

задовільно

3

D задовільно

Е задовільно (достатньо)

0 - 59

незадовільно

2

FX незадовільно з можливістю повторного складання

При цьому кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 – «задовільно» («достатньо») ;

65-74 – «задовільно»;

75 - 84 – «добре»;

85 - 89 – «добре» («дуже добре»);

90 - 100 – «відмінно».

Навчально-тематичний план лекцій та семінарських занять

теми

Назва теми

Кількість годин

Всьо-го

лекції

семінарс.

заняття

самост.

робота

Змістовий модуль 1. Загальна частина

1

Поняття, предмет та система кримінології.

Методологія кримінології та методика кримінологічних досліджень

2

2

2

6

2

Історія розвитку та сучасний стан кримінології

-

-

2

2

3

Поняття та загальна характеристика злочинності

4

2

3

9

4

Причини та умови злочинності

2

2

3

7

5

Особистість злочинця

2

2

4

8

6

Причини та умови конкретного злочину

2

2

2

6

7

Протидія злочинності

4

2

4

10

Модульна контрольна робота

2

2

Змістовий модуль 2. Особлива частина

8

Організована злочинність

2

-

4

6

9

Злочинність неповнолітніх

2

-

3

5

10

Економічна злочинність

2

-

4

6

11

Корислива злочинність

2

-

3

5

12

Насильницька злочинність

2

-

3

5

13

Рецидивна та професійна злочинність

1

-

3

4

14

Необережні злочини

-

-

2

2

15

Кримінологічна характеристика пияцтва, наркоманії та інших негативних соціальних явищ

-

-

4

4

Модульний контроль

1

1

Всього:

28

14

48

90

Загальний обсяг 90 год., в тому числі:

Лекцій28 год.

Семінарські завдання14 год.

Самостійна робота - 48 год.