Тема 4. Причини та умови злочинності

Лекція (2 год.). Вчення про детермінізм як сукупність та взаємодію явищ, процесів. Причинність як одна з форм детермінації. Відмінність причинного зв’язку від інших видів зв’язку - зв’язку в часі, в просторі, функціонального, кореляційного, системно-структурного, зв’язку станів та інших.

Філософські підходи до розуміння структури причинного зв’язку та взаємодії причин та умов злочинності. Характеристика наукових концепцій причин злочинності.

Системний підхід до дослідження причин та умов злочинності. Співвідношення причин злочинності та конкретного злочину. Кримінологічне значення вивчення причин та умов злочинності.

Класифікація причин та умов злочинності. Визначення критеріїв класифікації причин та умов злочинності.

Причини та умови злочинності в Україні на сучасному етапі. Загострення економічної та соціальної ситуації. Політична нестабільність. Майнове та соціальне розшарування суспільства в умовах ринкової економіки як криміногенні детермінанти. Соціальні конфлікти. Криміногенно детерміновані форми психології суспільства як причина злочинності.

Семінарське заняття ( 2 год.)

1. Наукові концепції причинного зв’язку в кримінології (умовний, традиційний, традиційно - діалектичний, інтеракціоністський) та можливість їх застосування в кримінології.

2. Класифікація причин та умов злочинності за окремими критеріями .

3. Характеристика причин та умов злочинності за рівнем.

4. Характеристика причин та умов злочинності за їх змістом:

- місце і роль психологічного фактору в системі причин та умов злочинності.

- роль економічного і соціального факторів в системі причин злочинності.

- роль політичного і правового факторів в системі причин і умов злочинності.

- недоліки організаційної роботи і їх вплав на злочинність.

5. Характеристика загальних причин злочинності в Україні в сучасний період.

Завдання для самостійної роботи ( 3 год.)

1. Сутність бінарного підходу до визначення причин та умов злочинності.

2. Визначити, які з перелічених обставин відносяться, а які не відносяться до загальних причин та умов злочинності:

- недоліки в економіці, протиріччя між окремими групами населення, розрив між потребами громадян та досягнутим рівнем виробництва;

- порушення принципу оплати за працею;

- недоліки в соціальній сфері;

- наявність осіб, які страждають психічними аномаліями;

- слабка виховна робота серед підлітків і молоді;

- недоліки соціального контролю;

- недоліки в законодавстві;

- деформація моралі;

- деформація моральної свідомості працівників правоохоронних органів;

- наявність командно-адміністративної системи;

- загострення протиріч на національному грунті;

- майнова нерівність;

- наявність тіньової економіки.

Тема 5. Особистість злочинця

Лекція (2 год.). Поняття особистості злочинця. Загальнофілософське поняття особистості та його зв’язок з кримінологічним поняттям особистості злочинця. Співвідношення понять “людина”, “особа” та “особистість”.

Завдання та значення вивчення особистості злочинця. Межі вивчення поняття особистості злочинця. Рівні кримінологічного вивчення особистості злочинця - індивідуальний, груповий, загальносоціальний.

Соціологічний та біологічний (антропологічний) напрямки вивчення особистості злочинця. Характеристика окремих наукових концепцій.

Загальні закономірності формування криміногенної спрямованності особистості.

Структура особистості злочинця. Кримінологічна характеристика особистості злочинця за окремими ознаками. Соціально-демографічна характеристика особистості злочинця. Характеристика особистості злочинця за соціально-рольовими ознаками. Морально-психологічні ознаки особистості злочинця. Характеристика особистості злочинця за кримінально-правовими ознаками.

Типологія особистості злочинця і класифікація злочинців. Критерії класифікації та підстави типологізації злочинців. Практичне значення типологізації та класифікації злочинців.

Семінарське заняття ( 2 год.)

1. Визначення поняття особистості злочинця.

2. Завдання та рівні вивчення вивчення особистості злочинця.

3. Співвідношення понять «особистість злочинця», «злочинна особистість», «суб’єкт злочину», «особистість винного», “особа обвинуваченого” .

4. Кримінологічна характеристика особистості злочинця.

5. Класифікація злочинція за окремими критеріями.

6. Типологія особистості злочинців.

Завдання для самостійної роботи ( 4 год.)

1. Роль особливостей особистості злочинця у детермінації злочинної поведінки.

2. Співвідношення соціального і біологічного при формуванні особистості злочинця і при вчиненні злочинів.

3. Відповідно до фактичних обставин дати кримінологічну характеристику особистості Іваненка та визначити та визначити, до яких типів злочинців можна його віднести.

Іваненко 54 роки. В дитинстві ріс і розвивався нормально. Закінчив 8 класів, далі вчитись не бажав і поступив на роботу вантажником у продовольчий магазин. Особливого інтересу до роботи не проявляв, вільний час проводив з друзями, часто випивав. В 30 років одружився на продавщиці магазину, де працював. Від шлюбу народилося двоє дітей, до яких Іваненко відносився байдуже. Згодом він все більше і більше пив, часто з цієї підстави у Іваненка виникали сварки з дружиною. У 1986 році за ініціативою дружини шлюб було розірвано. Але Іваненко продовжував проживати в одній квартирі з сім’єю, пиячив. Його звільнили з роботи, а на нову він влаштуватись не прагнув. Джерелом існування Іваненка були випадкові заробітки та здавання порожніх пляшок.

30 жовтня 1997 року приблизно в 14-й годині Іваненко зайшов в кімнату колишньої дружини і приніс їй листа від сина, який на той час проживав за кордоном. Дружина прочитала листа і сказала Іваненку, що син живе добре і повертатись додому не бажає. Іваненко висловив образу за це на сина, на що колишня дружина відповіла, що до такого батька, як він, і приїжджати не варто. На цьому ґрунті між Іваненком і його колишньою дружиною виникла сварка. Після цього Іваненко пішов у свою кімнату, взяв сокиру і знову прийшов в кімнату колишньої дружини, погрожуючи їй вбивством. З метою вбивства він двічі вдарив жінку сокирою по голові, спричинивши їй тяжкі тілесні пошкодження.

З акту судово-психіатричної експертизи випливає, що Іваненко пов-ністю здоровий, будь-яких відхилень в його психіці не виявлено. Нервова система в нормі. Поряд з цим в акті відмічається, що Іваненко в контакт вступав без бажання.

В бесіді грубий, відмовляється відповідати на питання, посилається на те, що йому не цікаво розмовляти. Про себе і вчинений злочин повідомляв обставини, які суперечать одна одній, нещирий. Не засмучений тим, що відбулося. Мотив злочину пояснює тим, що колишня дружина виганяла його з квартири. У нього спостерігаються ознаки морально-етичного зниження, що характерно для хронічних алкоголіків. Стійких інтересів ні до чого не проявляв.