Позачергові сесії Верховної Ради України скликають Головою Верховної Ради України на вимогу:

1. не менш як третини народних депутатiв України вiд конституцiйного складу Верховної Ради України;

2. Президента України.

У разi введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi Верховна Рада України збирається у дводенний строк без скликання.

У разi закiнчення строку повноважень Верховної Ради України пiд час дiї воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засiдання першої сесiї Верховної Ради України, обраної пiсля скасування воєнного чи надзвичайного стану.

• Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин вiд її конституцiйного складу (іншими словами - при обранні нового парламенту, останній може приступити до виконання своїх повноважень тільки тоді коли буде обрано 300 і більше народних депутатів України, які склали присягу на вірність Україні, оскільки (450:3)х2=150х2=300;

• Верховна Рада України збирається на першу сесiю не пiзнiше нiж на тридцятий день пiсля офiцiйного оголошення результатiв виборiв;

• перше засiдання Верховної Ради України вiдкриває найстарший за вiком народний депутат України.

• Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцiєю України та Регламентом Верховної Ради України.

• Засiдання Верховної Ради України проводяться вiдкрито. Закрите засiдання проводиться за рiшенням бiльшостi вiд конституцiйного складу Верховної Ради України.

• Рiшення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засiданнях шляхом голосування.

• Голосування на засiданнях Верховної Ради України здiйснюється народним депутатом України особисто.

ОСНОВИ ЗАКОНОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ В УКРАїНІ

Законотворчий парламентський процес (процес творення законів у парламеенті) має наступні стадії, :

• стадія розробки проектів законів;

• стадія розробки проектів законів;

• стадія внесення законопроектів на розгляд парламенту

• стадія розгляду законопроекту у парламенті

• стадія підписання прийнятого проекту закону Главою держави

• стадія опублікування та введення в дію прийнятого закону

Розробка проектів законів (підготовка проектів) може здійснюватися:

1. за правом ( т.б. - суб’єкти законодавчого процесу мають право, і якщо вони вважають за потрібне, то приступають до розроблення того чи іншого проекту закону);

2. в порядку визначеним законом (в цьому випадку проект того чи іншого закону, як правило через його специфічність чи якісь інші особливості, може підготовлювати тільки передбачений законом суб’єкт)

3. за дорученням Верховної Ради ( парламент - як єдиний орган законодавчої влади може доручити, в першу чергу підзвітним парламенту органам та структурам, розробити той чи інший законопроект)

4. по замовленню на договірній основі ( мається на увазі, що суб’єкт законотворчого процесу - той же парламент, депутат парламенту чи парламентський комітет і т.д., може замовити підготовку законопроекту у науково-дослідних установах, в окремих вчених тощо)

5. в ініціативному порядку (тобто з власної ініціативи, незалежно від того, має чи не має право на те той, хто береться розробляти проект закону).

В конституційному праві суб’єкти, які мають право вносити законопроекти на розгляд паламенту отримали назву суб’єктів права законодавчої ініціативи. В Конституції України чітко перераховані дані суб’єкти. Крім них, ніхто більше не може внести на розгляд Верховної Ради той чи інший законопроект.

Відповідно до ст.93 Конституції України право законодавчої ініціативи мають наступні суб’єкти:

• Президент України;

• народні депутати України

• Кабінет Міністрів України

На стадії розгляду законопроектів у парламенті, проходить три їхні читання. іншими словами - три окремі процедури розгляду цих законопроектів та голосування по них.

Кожне з читань має своє специфічне призначення та виконує своє завдання.

ОПУБЛІКУВАННЯ І ВВЕДЕННЯ В ДІЮ ЗАКОНІВ УКРАїНИ

Після третього читання, з прийнятими (проголосованими) законами повинні бути вчинені наступні дії:

• тексти цих законів прийнятих Верховною Радою оформляються Секретаріатом Верховної Ради

• в п'ятиденний термін (після їхнього прийняття) підписуються Головою Верховної Ради України

• після підписання Головою Верховної Ради, закони (разом з законами або постановами Верховної Ради про порядок введення їх в дію) передаються на підпис Президенту України.

Дії Президента України, після отримання підписаного Головою Верховної ради України Закону:

• протягом п'ятнадцяти днiв пiсля отримання закону пiдписує закон

• протягом п'ятнадцяти днiв пiсля отримання закону повертає закон зi своїми вмотивованими i сформульованими пропозицiями до Верховної Ради України для повторного розгляду ( використання права Президентського ветто).

• направляє закон до Конституційного Суду України як такий, що не відповідає Конституції чи іншим законам України

В першому випадку, - у випадку підписання закону Президентом України,

Президент України бере закон до виконання підписаний закон та офiцiйно оприлюднює його.

Якщо Президент України протягом встановленого строку ( т.б. -15 днів) не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України i має бути пiдписаний та офiцiйно оприлюднений.

У другому випадку, - випадку повернення Президентом України закону на повторний розгляд:

• закон разом з законом або постановою Верховної Ради про порядок введення його в дію повертаються в Секретаріат Верховної Ради із зауваженнями і можливими пропозиціями для повторного розгляду

• повторний розгляд закону (разом з законом або постановою Верховної Ради про порядок введення його в дію), повернутого Президентом України, є невідкладним. Зауваження Президента України до повернутого ним закону (чи закону або постанови Верховної Ради про порядок введення його в дію) розглядаються за процедурою внесення змін і доповнень.,. Розгляду підлягають структурні частини закону чи закону або постанови Верховної Ради про порядок введення його в дію), щодо яких Президент України зробив зауваження, а також пов'язані з ними

• якщо пiд час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами вiд її конституцiйного складу (не менше як 300 народних депутатів (450:3)х2=150х2=300 ), текст закону передають Президенту України

• Президент України зобов'язаний пiдписати закон та офiцiйно оприлюднити його протягом десяти днiв з часу повторного отримання закону від Верховної Ради України.

Прийняті закони набирають чинності:

• через десять днiв з дня його офiцiйного оприлюднення;

• в інші строки, передбачені самим законом, але не ранiше дня його опублiкування

Підписані Президентом закони прийняті Верховною Радою, публікуються державною та російською мовами:

• у "Відомостях Верховної Ради України" протягом 30 днів

• у газеті "Голос України" протягом 5 днів

Опубліковані у і «Відомостях Верховної Ради України» та «Голосі України» закони такими що є офіційно опублікованими ( т.б. - на них можна робити посилання, їх можна використовувати в судовій практиці і т. д.).

Тема: «КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІї ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ»

План:

1. Правова природа, зміст та генеза місцевого самоврядування - як конституційно-правової категорії. Основні теорії та сучасні моделі місцевого самоврядування. Періодизація розвитку інституту місцевого самоврядування в Україні.

2. Поняття, принципи та система місцевого самоврядування в Україні.

3. Матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування

Поняття, принципи та система місцевого

самоврядування в Україні.

Нормативно-правову основу організації та функціонуванння місцевого самоврядування в Україні закладено в Конституції України - РОЗДIЛ XI Основного Закону держави «МIСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ». Головним документом на рівні законів - є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»( Голос Укр. 1997, 12 червня, Урядовий кур'єр від 14.06.97 р., ВВРУ, 1997, №24.)

Ст.140 Конституції України подає поняття місцевого самоврядування як наступне « Мiсцеве самоврядування - право територiальної громади самостiйно вирiшувати питання мiсцевого значення в межах Конституцiї i законiв України». «Особливостi здiйснення мiсцевого самоврядування в мiстах Києвi та Севастополi визначаються окремими законами України»та те, що

«Мiсцеве самоврядування здiйснюється територiальною громадою у двох основних формах:

• безпосередньо,

• i через органи мiсцевого самоврядування.

Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» деталізує дані конституційні положення та логічно їх розвиває.

Стаття 2. Закону подає дещо деталізоване поняття місцевого самоврядування, а саме:

«Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.» «Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

(стаття Смирнова Т. Форми реалізації громадянами права на участь у місцевому самоврядуванні за Конституцією Українни.- Право україни, 1998, №5)

Законом заборонено будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від:

їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками.

Місцеве самвоярдування в Україні як - конституційно-правовий інститут здійснюється на певних принципах, а саме:

( сновні принципи місцевого самоврядування)

• народовладдя;

• законності;

• гласності;

• колегіальності;

• поєднання місцевих і державних інтересів;

• виборності;

• правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;

• підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;

• державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

• судового захисту прав місцевого самоврядування.

Кожен, з цих принципів ( нагадаємо, що принципи у конституційному праві це певні засади, фундаментальн основи), - має свій зміст, свою сутність і кожен з них має своє місце у формулюванні загальнної «карртини»(схеми, моделі) місцевого самврядуванння.

Приклади: принцип - законності чи принцип поєднання місцевих і державних інтересів;

Статтею 5 Закону визначено систему місцевого самоврядування, а саме

Система місцевого самоврядування включає:

1. територіальну громаду;

2. сільську, селищну, міську раду;

3. сільського, селищного, міського голову;

4. виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

5. районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

6. органи самоорганізації населення.

Особливості організації місцевого самврядування в містах з районним поділом:

ч, 2. Ст.5 Закону говорить:

« У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.»

Територіальні громади

Закон на початку подає тлумачення (зміст) основних термінів, які використовуються в даному нормаивному акті. В нашому випаддку, це поняття територіальної громади:

територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;

Декілька основних положень щодо сатусу територіальної громади (ТГ):

1). (ТГ) - є первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень

2). (ТГ) - територіальні громади сусідніх сіл можуть об'єднуватися в одну територіальну громаду, створювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати єдиного сільського голову.

3. Добровільне об'єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референдумів відповідних територіальних громад сіл. Дане рішення є наданням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету, об'єднання комунального майна.

1. Вихід із складу сільської громади здійснюється за рішенням референдуму відповідної територіальної громади.

У звязку з цим, Закон в певній мірі визначає місце такого інститутуяк

« Місцевий референдум» у механізмі здійснення місцевого самворядування, а саме:

1. Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення. місцевий референдум - форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування шляхом прямог о голосування;

2. Предметом місцевого референдуму - будь-яке питання, віднесене до відання місцевого самоврядування. При цьому - « На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.»

1. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Територіальна громада, окрім місцевого референдуму, при здійсненні місцевого самоврядування може використовувати і ііші форми прямого волевиявлення, а саме:

• Загальні збори громадян

• місцеві ініціативи.

Загальні збори громадян

загальні збори - зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення;

1. Загальні збори громадян проводдять за місцем проживання.

2. Є однією з форм безпосередньої участі громаядн у вирішенні питань місцевого значення.

3. Рішення загальних зборів громадян повинні обов’язково враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

4. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади

Місцеві ініціативи

1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

2. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.

3. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

Місцеві ради .

1. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

2. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст,

3. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень

Декілька понятійних категорій в цій частині, які подає Закон:

Представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення (мова іде про сільську, селищну та міську Ради);

Районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст;

Загальний склад ради - кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону;

Склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку;

Правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради;

Виконавчі органи сільської, селищної, міської ради

Виконавчі органи рад - органи, які створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є

1. їх виконавчі комітети,

2. відділи,

3. управління

4. інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є:

1. підконтрольними і підзвітними відповідним Радам,

2. підконтрольними відповідним органам виконавчої (державної) питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої

Делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад;

3. У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують о 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися.

У цьому випадку функції виконавчого органу ради здійснює сільський голова одноособово.

Виключення - розпоряджання 1) земельними ресурсами

2. природними ресурсами

У зв’зку з цим, Закон подає також таке поняття як

Посадова особа місцевого самоврядування - це особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за

рахунок місцевого бюджету;

Сільсьий, селищний, міський Голова

1. Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

2. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі

загального,

рівного,

прямого виборчого права

шляхом таємного голосування

строком на чотири роки

Сільський, селищний, міський голова здійснює свої повноваження на постійній основі.

Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради . Він головує на його засіданнях.

Сільський, селищний, міський голова не може бути

1. депутатом будь-якої ради

2. суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час),

3. займатися підприємницькою діяльністю,

4. одержувати від підпримницької діяльності прибуток.

На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад,

Органи самоорганізації населення

Органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста;

Сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати

1) будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення

2) наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Форми добровільного об'єднання органів місцевого самоврядування

Органи місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальних громад можуть об'єднуватися в асоціації

(наприклад:асоціація міст України, асоціація болгарських сіл, асоціація сіл Розточчя і т.д.)

Органи місцевого самоврядування та їх асоціації можуть входити до відповідних міжнародних асоціацій, інших добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування.

При цьому - асоціаціям та іншим добровільним об'єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися повноваження органів місцевого самоврядування.

Матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування

1. Органи місцевого самоврядування є юридичними особами

2. Органи місцевого самоврядування наділяються власними овноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

3. Матеріально-фінансовою основою місцевого самоврядування є:

• рухоме і нерухоме майно,

• доходи місцевих бюджетів,

• позабюджетні цільові (в тому числі валютні) та інші кошти,

• земля,

• природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах,

• об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені і в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування;

Декілька загальних правил в частині матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування:

1. Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів кремі повноваження та власні бюджетні кошти.

2. Сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення) рада може наділяти частиною своїх повноважень органи самоорганізації населення, передавати їм відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Статути територіальної громади села, селища, міста приймаються з врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницьким орган місцевого самоврядування (т.б. Радою) на основі Конституції України та в межах Закону.

Статут територіальної громади підлягає державній реєстрації в органах Міністерства юстиції України.

Підставою для відмови в державній реєстрації статуту територіальної громади може бути його невідповідність Конституції та законам України. відмова в реєстрації статуту територіальної громади може бути оскаржена в судовому порядку/

Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Тема лекції: «КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІї ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ»

(частина друга)

План:

1. Порядок формування та структура місцевих Рад - як органів місцевого самоврядування.

2. Конституційно-правові основи організації діяльності місцевих Рад.

3. Компетеннція органів місцевого саморядування.

4. Депутат місцевої ради. Постійні комісії місцевих Рад.

5. Голова місцевої Ради. Виконавчий комітет місцевої Ради.

Порядок формування органнів місцевого самоврядування.

Склад місцевих Рад:До складу сiльської, селищної, мiської ради входять депутати, якi обираються жителями села, селища, мiста на основi загального, рiвного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років. (Ст.141 Конст)

На місцевих виборах будуть застосовуватися різні види виборчих систем:

- вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія відповідно села, селища;

- вибори депутатів міських, районних у місті, районних та обласних рад, м.Києва та Севастополя проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками кандидатів у депутати від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному окрузі, межі якого збігаються з межами території відповідної міської громади, району у місті,району, області, м.Києва та Севастополя;

- вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами Автономної Республіки Крим;

- вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному окрузі, межі якого збігаються з межами відповідної територіальної громади.

Щодо принципів виборчого права, то особливостями є:

- право голосу мають громадяни України, які належать до відповідних територіальних громад, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років. Право голосу на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим мають громадяни України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років;

- не мають права голосу на місцевих виборах громадяни України, визнані судом недієздатними, та громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі.

Депутатом та головою може бути обраний гр.-н України, який на день виборів досяг 18 років та має право голосу. Не може бути обраний гр.-н, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку. Одна і та ж особа може одночасно балотуватися кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидатом у депутати ВР АРК та кандидатом у депутати інших місцевих рад.

Види виборів:

1) чергові - проводяться у зв'язку з закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень місцевої ради та сільського, селищного, міського голови і відбуваються одночасно з виборами народних депутатів України. Рішення про проведення чергових виборів приймає ВРУ, а рішення про проведення чергових виборів депутатів ВР АРК – ВР АРК. Вибори призначаються не пізніш як за 120 днів до дня виборів, а їх виборчий процес розпочинається за 90 днів до дня виборів. Відповідна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу не пізніше ніж за п'ять днів до його початку;

2) позачергові - призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови не пізніш як за 70 днів до дня виборів, а їх виборчий процес - за 60 днів до дня виборів. Відповідна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу позачергових місцевих виборів не пізніше ніж за п'ять днів до його початку.

3) повторні - призначаються територіальною виборчою комісією:

- у разі визнання виборів депутата (депутатів) у цьому окрузі недійсними або такими, що не відбулися;

- у разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата або мандата голови.

4) проміжні - призначаються територіальною виборчою комісією у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в цьому одномандатному окрузі. припинення повноважень депутата, обраного у відповідному виборчому окрузі.

5)перші - у разі формування нових місцевих рад.

Територiальнi громади на основi загального, рiвного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирають строком на чотири роки вiдповiдно сiльського, селищного та мiського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засiданнях. (Ст.141 Конст)

Обрання Голови районної та обласної Ради :Голова районної та голова обласної ради обираються вiдповiдною радою i очолюють виконавчий апарат ради. (Ст.141 Конст)

Сесія ради

• Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно.

• Сесія складається

з пленарних засідань ради,

засідань постійних комісій ради.

• Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської, районної у місті ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через місяць після обрання ради у правомочному складі.

• Першу сесію відкриває і веде голова територіальної виборчої комісії. Він інформує раду про підсумки виборів депутатів та сільського, селищного, міського голови і визнання їх повноважень.

• Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

• Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал (три місяці)

• У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - заступником голови відповідної ради.

• Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією

1. не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради,

2. виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у

місті ради,

• сесія районної, обласної ради повинна бути скликаназа пропозицією:

1. не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради

2. голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням :

• часу скликання,

• місця проведення

• питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Відкриття і ведення сесій місцевих Рад:

• Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у інших випадках - секретар ради;

• сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або його

заступник.

Сесія ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися:

• сільським, селищним, міським головою,

• постійними комісіями,

• депутатами,

• виконавчим комітетом ради,

• головою місцевої державної адміністрації,

• головою районної, обласної ради,

• загальними зборами громадян.

Сесії ради проводяться гласно.У разі необхідності рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання.

Постійні комісії ради

• Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів:

1. для вивчення,

2. попереднього розгляду

3. підготовки питань які належать до її відання,

4. здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

• Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень

• Склад постійних комісій:

- голови

- члени комісії

- до складу постійних комісій не можуть бути обрані сільський, селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради, їх заступники.

• Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають :

1. проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку,

2. місцевого бюджету,

3. звіти про виконання програм і бюджету,

4. вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних

галузей господарського і соціально-культурного будівництва,

5. готують питання, які вносяться на розгляд ради,

6. розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань,

7. виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

8. комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою,

9. готують висновки з питань призначення, затвердження.

• Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи.

• Організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії.

• Засідання постійної комісії скликається в міру необхідності

• Засідання постійної комісії є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії.

• За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації.

• Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії.

• Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями,

посадовими особами, яким вони адресовані.

Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою.

Компетеннція органів місцевого саморядування.

Компетенція територiальнi громади села, селища, мiста:

(безпосередньо або через утворенi ними органи мiсцевого самоврядування)

• управляють майном, що є в комунальнiй власностi;

• затверджують програми розвитку відповідної території:

1. соцiально-економiчного розвитку

2. культурного розвитку

• контролюють виконання затверджених програм

• затверджують бюджети вiдповiдних адмiнiстративно-територiальних одиниць

• контролюють затверджених бюджетів;

• встановлюють мiсцевi податки i збори вiдповiдно до закону;

• забезпечують проведення мiсцевих референдумiв та реалiзацiю їх результатiв;

• утворюють, реорганiзовують та лiквiдовують комунальнi пiдприємства, органiзацiї i установи,

• здiйснюють контроль за дiяльнiстю комунальнi пiдприємства, органiзацiї i установи,

• вирiшують iншi питання мiсцевого значення, вiднесенi законом до їхньої компетенцiї.

Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад (ст. 26 Закону)

1. затвердження регламенту ради;

2. утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

3. утворення виконавчого комітету ради, визначення його

4. чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до

5. складу виконавчого комітету та його розпуск;

6. обрання за пропозицією сільського, селищного, міського

7. голови на посаду та звільнення з посади секретаря ради;

8. затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання;

9. заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників;

10. заслуховування звіту сільського, селищного, міського голови про діяльність виконавчих органів ради;

11. прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові;

11) заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

12) заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради;

13)розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах;

14) прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень

депутата ради в порядку, встановленому законом;

15) скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України,

16) прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених Законом;

17) визначення відповідно до закону кількісного складу ради;

18) прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

19) прийняття рішень про об'єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;

20) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

21) затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;

22) встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом;

Законом перебачено повноваження місцевих Рад по окремих сферах суспільного життя, а саме:

• Повноваження у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку

• Повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін

• Повноваження щодо управління комунальною власністю

• Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку

• Повноваження у галузі будівництва

• Повноваження у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту

• Повноваження у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту

• Повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища

• Повноваження в галузі зовнішньоекономічної діяльності

• Повноваження у сфері соціального захисту населення

• Повноваження в галузі оборонної роботи

• Повноваження щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою

• Повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян

• Повноваження щодо відзначення державними нагородами, відзнаками Президента України таприсвоєння почесних звань України

Делегування повноважень місцевих

органів державної виконавчої влади:

• Органам мiсцевого самоврядування можуть надаватися законом окремi повноваження органiв виконавчої влади.

• Держава фiнансує здiйснення цих повноважень у повному обсязi за рахунок коштiв Державного бюджету України

• жане фінансування може здійснюватись і шляхом вiднесення до мiсцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податкiв,

• держава передає (може передати) органам мiсцевого самоврядування вiдповiднi об'єкти державної власностi.

• Органи мiсцевого самоврядування з питань здiйснення ними повноважень органiв виконавчої влади пiдконтрольнi вiдповiдним органам виконавчої влади. (ст. 143 Конст)

Акти органів місцевого самоврядування:

Органи мiсцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рiшення:

• є обов'язковими до виконання на вiдповiднiй територiї

• Рiшення органiв мiсцевого самоврядування з мотивiв їх невiдповiдностi Конституцiї чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (Ст.144 Конституції).

Компетенція обласних та районних Рад

• затверджують програми соцiально-економiчного та культурного розвитку вiдповiдних областей i районiв

• контролюють виконання цих програм;

• затверджують районнi i обласнi бюджети

• контролюють виконання районних та обласних бюджетів

місцевий бюджет - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування;

районний бюджет - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання;

обласний бюджет - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання;

Обласні і районні бюджети

Порядок формування:

1. з коштiв державного бюджету

2. з коштiв, залучених на договiрних засадах з мiсцевих бюджетiв для реалiзацiї спiльних соцiально-економiчних i культурних програм,

Мета для чого формуються обласні і районі бюджети бюджети:

а) для їх вiдповiдного розподiлу мiж територiальними громадами

б) для виконання спiльних проектiв та

Повноваження сільського, селищного, міського Голови:

1) забезпечує додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

2) організує роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;

3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на

посаду секретаря ради;

5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради;

6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури і штатів виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету;

7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;

9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку та інших цільових програм;

10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад;

11) скликає загальні збори громадян за місцем проживання;

12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету;

13) є розпорядником бюджетних, позабюджетних цільових (у тому числі валютних) коштів, (використовує їх лише за призначенням, визначеним радою)

14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у зовнішніх зносинах

15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;

16) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;

17) веде особистий прийом громадян;

18) видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами.

На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов'язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

Депутати місцевих Рад:

• Повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів

• повноваження депутата закінчуються в день першої сесії ради нового

скликання

• Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках,

• Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.

• Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з остійних

комісій ради.

• Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах.

• За рішенням обласних рад голови постійних комісій з питань бюджету можуть працювати в раді на постійній основі

• на час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок відповідного місцевого бюджету.

• Депутат зобов'язаний

1. брати участь у роботі сесій ради,

2. брати участь у роботі засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

• У разі пропуску депутатом протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів відповідна рада може звернутися до виборців з пропозицією про відкликання такого депутата увстановленому законом порядку.

• Депутат має право

а) ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Б) звернутися із запитом до керівників ради та її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих або зареєстрованих на відповідні території, а депутат міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації з питань, віднесених до відання ради.

в) має право знайомитися з будь-якими офіційними документами, які зберігаються у відповідних органах місцевого самоврядування, та робити виписки, копіювання цих документів.

Виконавчі органи рад

• Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх :

1. виконавчі комітети,

2. відділи,

3. управління

4. інші створювані радами виконавчі органи.

Повноваження виконавчих органів місцевих Рад

(Стаття 52. Повноваження виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради)

Виконавчий комітет ради:

1) попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Організація роботи виконавчого комітету місцевої Ради (ст. 53).

Основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті ради), а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної у місті ради - заступником голови ради) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць

Засідання виконавчого комітету є правомочними, якщо в них беруть участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

Відділи, управління та інші виконавчі органи місцевої Ради.

1. Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

2. Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є

а) підзвітними;

б) підконтрольними

раді, яка їх утворила, і підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.

Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради одноособово, а у випадках, передбачених законом, - за погодженням з відповідними органами виконавчої влади.

Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.

1

2^{Відомості Верховної Ради України, 1992, N17, ст.218.}

95